Рішення

від 11.07.2012 по справі 5011-55/7101-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/7101-2012 11.07.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Абітек-Інжиніринг», м.Запоріжжя

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЛАЙФ», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 267 875,43 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Леонтієва Ю.В. -довір. (№ б/н від 30.03.2012р.)

від Відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Абітек-Інжиніринг», м.Запоріжжя (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЛАЙФ», м.Київ, (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 267 875,43 грн., з яких 261 059,28 грн. -основний борг, 4205,56 грн. -3% річних та 2610,59 грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначений на 14.06.2012р.

14.06.2012р. від Позивача через канцелярію надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: оригінал фіскального чеку № 7526 від 11.06.2012р., оригінал опису вкладення в цінний лист, копія поштового конверту, копія фіскального чеку № 7526 від 11.06.2012р., копію опису вкладення в цінний лист та копія поштового конверту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2012р. було відкладено розгляд справи на 11.07.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

В судовому засіданні 11.07.2012р. представник Позивача надала усні пояснення по суті справи, просила суд задовольнити позов у повному обсягу, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітка про вручення судової кореспонденції на поштовому повідомленні, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.08.2011р. між Позивачем (Цедент), Відповідачем (Цесіонарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Армаком»(Боржником) було укладено Договір № 26/08 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1 Договору, даний Договір спрямований на регламентацію цивільних правових відносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, Цедентом Цесіонарієві прав вимоги, належних Цедентові, в межах яких Цесіонарій стає кредитором Боржника за Договором N 0110/2 від 02 жовтня 2009 року, Договором №220710-01 від 22.07.2010 року, Договором № б/н від 05.01.2011 року. Договором № б/н від 30.05.2011 року між Цедентом та Боржником (далі - Угоди).

Згідно з п.2 Договору, до Цесіонарія переходить право вимагати (замість Цедента) від Боржника належного виконання зобов'язань Боржника, викладених в зазначених Угодах, а Боржник зобов'язується перед Цесіонарієм належно виконати зобов'язання Боржника, що викладені в зазначених Угодах.

Як вбачається з п.3 Договору, Боржник зобов'язується забезпечити реалізацію прав Цесіонарія зазначених в Угодах, які Цесіонарій набув згідно з даним Договором.

Відповідно до п.4 Договору, моментом переходу прав вимоги Цедента, визначених у п. 1 Договору, до Цесіонарія є підписання даного Договору.

Пунктом 6 Договору встановлено, що за отримане право вимоги до Боржника Цесіонарій сплачує Цеденту платіж в розмірі 261 059,28 грн.

Відповідно до п.7 Договору, Цесіонарій зобов'язується протягом 40 (сорока) банківських днів після підписання даного Договору перерахувати на поточний рахунок Цедента суму грошових коштів, що визначена в п.6 даного Договору.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. (п.11 Договору).

В порушення умов Договору, Відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсягу, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 261 059,28 грн.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 2497 від 16.02.2012р. про сплату у тридцятиденний термін заборгованості у розмірі 261 059,28 грн., яка була залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконання грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором про відступлення права вимоги (цесії).

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно з п.1. ч.1. ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Судом встановлено, що 26.08.2011р. між Позивачем (Цедент), Відповідачем (Цесіонарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Армаком»(Боржником) було укладено Договір № 26/08 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1 Договору, даний Договір спрямований на регламентацію цивільних правових відносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, Цедентом Цесіонарієві прав вимоги, належних Цедентові, в межах яких Цесіонарій стає кредитором Боржника за Договором N 0110/2 від 02 жовтня 2009 року, Договором №220710-01 від 22.07.2010 року, Договором № б/н від 05.01.2011 року. Договором № б/н від 30.05.2011 року між Цедентом та Боржником (далі - Угоди).

Пунктом 6 Договору встановлено, що за отримане право вимоги до Боржника Цесіонарій сплачує Цеденту платіж в розмірі 261 059,28 грн.

Відповідно до п.7 Договору, Цесіонарій зобов'язується протягом 40 (сорока) банківських днів після підписання даного Договору перерахувати на поточний рахунок Цедента суму грошових коштів, що визначена в п.6 даного Договору.

В порушення умов Договору, Відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсягу, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 261 059,28 грн.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 2497 від 16.02.2012р. про сплату у тридцятиденний термін заборгованості у розмірі 261 059,28 грн., яка була залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором цесії, Позивач звернувся за захистом свої прав до суду.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відтак, судом встановлено, що в результаті укладання Договору про відступлення права вимоги (цесії), була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за Договором про відступлення права вимоги, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумі 261 059,28 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив: що розмір 3% річних, який заявлений до стягнення не перевищує розмір, який може бути нарахований протягом періоду з 21.10.2011р. до 04.05.2012р., а отже - підлягає стягненню у сумі 4205,56 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок інфляційних нарахувань за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1" встановив, що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 2610,59 грн. за період з 21.10.2011р. по 04.05.2012р., не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з Відповідача повністю у розмірі 2610,59 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Абітек-Інжиніринг», м.Запоріжжя (ідентифікаційний код 35215543) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЛАЙФ»(ідентифікаційний код 37118958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абітек-Інжиніринг», м.Запоріжжя (ідентифікаційний код 35215543) основний борг у розмірі -261 059,28 грн., 3% річних у розмірі -4205,56 грн. та інфляційні нарахування у розмірі -2610,59 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЛАЙФ»(ідентифікаційний код 37118958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абітек-Інжиніринг», м.Запоріжжя (ідентифікаційний код 35215543) витрати по сплаті судового збору у розмірі -5 357,51 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева