Рішення

від 12.07.2012 по справі 5016/903/2012(3/68)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2012 р. Справа № 5016/903/2012(3/68)

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-розрахунковий центр"

54001, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19/1, оф.315

До відповідача: Житлово-комунального підприємства "Миколаївської

міської ради "Південь"

54018, м. Миколаїв, вул. А.Олійника, 9-а

Про: стягнення заборгованості за договором про надання доступу до програмного забезпечення комплексу та технологічної бази №23-р/и в сумі 51800,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Шибко О.Л., за довіреністю;

Від відповідача: Шарий М.О., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом стягнути 51800,00грн. - основного боргу та пені в розмірі 1557,86грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № - 23 р/и від 15.11.2007р., додаткових угод до цього договору, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) в кількості 7 документів, актів звірки взаєморозрахунків, листів до відповідача про сплату заборгованості, норм ст.ст. 901, 903, 905, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо розрахунків за отримані послуги.

Відповідач у відзиві просить суд задовольнити позов частково в сумі -20 500,00 грн., усно просить суд відмовити позивачу в стягненні пені.

10.07.2012 р. суд оголосив в засіданні перерву до 12.07.2012 р.

12.07.2012 р. позивач звернувся з заявою, в якій просить суд відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України, прийняти відмову від стягнення з боржника пені.

Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України ця заява прийнята судом до розгляду.

12.07.12р. суд, за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2007 року між сторонами був укладений договір №23-р/4 згідно з предметом якого, позивач, як виконавець надає замовнику, відповідачу по справі, доступ до програмного забезпечення комплексу та технологічної бази позивача з метою ведення бази даних абонентів відповідача, надає послуги по виконанню нарахувань квартирної плати по житловому фонду, що знаходиться на обслуговування у відповідача.

Відповідно до п. 6.1, п.6.4 та п. 8.1 цей договір набирає сили з моменту підписання та діє протягом одного року. Якщо за один місяць до моменту закінчення строку дії договору, сторони не заявили про намір його розірвання, договір вважається пролонгованим на тих ж умовах строком на 2 роки. Всі зміни та доповнення умов цього договору виконуються при взаємній згоді сторін та оформлюються в вигляді додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору.

З наданих суду доказів вбачається, що сторони протягом дії даного договору укладали до нього додаткові угоди №1 від 12.02.2008р., №2 від 11.08.2009р. та №3 від 01.10.2011р. якими змінювали редакцію п.3.1 договору №23-р/и щодо визначення тарифу послуг в місяць.

Спірні правовідносини, які склались між сторонами регулюються положеннями діючого законодавства про надання послуг.

Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов п.2.1 договору позивач, надав відповідачу послуги -«розрахунок нарахування квартплати, ведення бази даних, формування друк та доставка рахунків абонентам»за серпень 2011р. на 8000 грн.; за вересень 2011р. на 8000,00 грн.; за жовтень 2011р. на 11500,00грн. та 300,00 грн. «друк оборотних відомостей та інших звітних форм», за листопад 2011р. на 8000,00грн.; за лютий 2012р. на 8000,00 грн.; за березень 2012 на 8000,00 грн. Про зазначені факти свідчать копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 51800,00 грн., які надані позивачем в обґрунтування позову та містяться в матеріалах справи (арк. 17-21).

Відповідно до умов п. 3.1 в редакції додаткових угод №2 та 3, сторони домовились, що до введення в дію нових тарифів за утримання будинків та прибудинкових територій вартість послуг виконавця по даному договору складає 8000 грн. в місяць.

Також, п 3.1 додаткової угоди підписаної 27.09.11 року визначено, що до введення в дію нових тарифів за утримання будинків та прибудинкових територій вартість послуг виконавця по даному договору складає 11 000 грн. в місяць

Пунктами 3.2, 3.3 та 3.4 договору №23-р/и сторони обумовили, що рахунок на сплату послуг та акт виконаних робіт виставляється виконавцем протягом 3-х днів з моменту виконання нарахувань квартирної плати абонентам замовника. Протягом 3-х робочих днів з моменту отримання, замовник підписує та передає виконавцю акт виконаних робіт або направляє виконавцю обґрунтовані заперечення. Замовник здійснює оплату рахунка протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, не пізніше 20-го числа поточного місяця .

Отже, згідно вищенаведеного, відповідач повинен був провести оплату за отримані послуги в наступні строки:

Акт №ОУ -0002428 від 07.09.2011р. по 20.09.11р. (8 000,00 грн.)

Акт №ОУ -0002452 від 05.10.2011р. по 20.10.11р. (8 000,00 грн.)

Акт №ОУ -0002529 від 07.11.2011р. по 20.11.11р. (11 500,00 грн.)

Акт №ОУ -0002530 від 07.11.2011р. по 20.11.11р. (300,00 грн.)

Акт №ОУ -0002554 від 15.12.2011р. по 20.12.12р. (8000,00 грн.)

Акт №ОУ -0000114 від 05.03.2012р. по 20.03.12р. (8000,00 грн.)

Акт №ОУ -0000140 від 05.04.2012р. по 20.04.12р. (8000,00 грн.)

Згідно правил п.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів даної справи, відповідач порушив умови передбачені договором щодо проведення розрахунків за отримані послуги в зв'язку з чим заборгував позивачу 51800,00 грн. Зазначене знайшло своє підтвердження в складених та підписаних обома сторонами актах звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.12р. та 27.04.12р., 06.02.12р. та 22.03.12р.

Надані відповідачем копії платіжних доручень про начебто проведені оплати за договором № - 23 р/и від 15.11.2007 р. не взяті судом до уваги, оскільки містять в собі призначення платежу за іншим договірними відносинами, отже не відповідають правилам ст. 34 ГПК України.

Водночас, за змістом ст. ст. 33, 34, 36 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.12 р., 06.02.12 р. та 22.03.12р. позивач звертався до відповідача з листами щодо існування та усунення заборгованості по спірним відносинам.

Але, ці звернення були залишені боржником поза увагою та без належного реагування.

Відповідно з нормами ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не надав суду належних доказів які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем за спірний період по отриманим послугам за договором № - 23 р/и від 15.11.2007 р.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши письмову заяву позивача від 12.07.12 р. про відмову від стягнення пені, суд встановив:

Заява підписана представником позивача - уповноваженою на те особою.

Відповідач заперечень проти припинення провадження у справі, в зв'язку з відмовою позивача від позову, не надав.

Як свідчать матеріали справи, вказана відмова діючому законодавству не суперечить, права та інтереси будь-яких осіб не порушує, отже відповідно до статті 22 ГПК України, суд не має підстав не прийняти відмову позивача від позову в зазначеній частині.

Тому, в зв'язку з відмовою позивача від стягнення пені, суд припиняє провадження у справі в цій частині позовних вимог в порядку п. 4 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, на підставі наведеного, суд проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог чинного законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Отже, керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-комунального підприємства "Миколаївської міської ради "Південь" (54018, м. Миколаїв, вул. А.Олійника, 9-а, код ЄДРПОУ 32884814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-розрахунковий центр" (54001, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19/1, офіс 315, код ЄДРПОУ 33084386) борг в сумі 51 800,00 грн. та судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

3. В частині стягнення пені провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 16 липня 2012 року.

Суддя О.Г. Смородінова