Рішення

від 03.07.2012 по справі 5011-4/4997-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/4997-2012 03.07.12

За позовомПриватного підприємства «Перевізник 17145» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг» Простягнення 18 497,61 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Кочума Г.П.. Новарчук Л.М., Багателя О.П..

від відповідача Дворник Н.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент лізинг»17005,34 грн. основного боргу, 982,11 грн. пені, 510,16 грн. штрафу, а всього 18497,61 грн. заборгованості за договором №ЄЛ/Кив-0286/ДЛ від 11.06.2008р.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву від 18.05.2012р. та клопотання про внесення змін до відзиву на позовну заяву, в якому надав контр розрахунок позовної суми.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»та Приватним підприємством «Перевізник-17145»було укладено договір фінансового лізингу № ЄЛ/Кив-0286/ДЛ.

Відповідно до п.1.1. договору лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов'язується оплатити лізингодавцеві, лізингові платежі до оплати в строки, зазначені в графіку лізингових платежів, та інші платежі, зазначені в статті 5 Договору лізингу.

Кошти передбачені договором позивач сплатив повністю, а автобус переоформлений у власність позивача, проте позивач стверджує, що ним було зайво перераховано кошти в сумі 17005,34 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає за доцільне позов задовольнити частково з наступних підстав:

Між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Кив -0286/ДЛ від 11 червня 2008 року.

Однак, лізингові платежі починаючи з 28.12.2009 року Позивачем сплачувались не у повному об'ємі.

Відповідач звернувся з позовом про розірвання договору, повернення предмету лізингу - транспортного засобу та стягнення заборгованості: 94 800,91 гривень, із яких заборгованість за лізинговими платежами - 82 333,33 гривень; незавершений лізинговий платіж 7 594,14 гривень; пеня - 4 873,44 грн. Господарським судом Черкаської області по справі 13/2515 від 14.02.2011р. позов задоволено частково: у розстроченні договору та поверненні предмету лізингу відмовлено, сума заборгованості задоволена у розмірі - 63333,33 гривень - заборгованість по лізинговим платежам; незавершений лізинговий платіж 7 594,14 гривень; пеня -4 873,44 гривень.

Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі апеляційною скаргою, яка постановою від 20.06.2011р. задоволена частково: договір розірваний, Позивач зобов'язаний повернути предмет лізингу, стягнути 63333,33 грн. незавершений лізинговий платіж 7 594,14 гривень; пеня - 4 873,44 грн.

Позивач звернувся до Вищого господарського суду України, який своєю постановою від 8.11.2011р. по справі 13/2515 скасував Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2011р. та направив на перегляд.

Постановою Київського апеляційного господарського суду по справі № 13/2515 від 07.12.2011р. залишив без змін Рішення Господарського суду Черкаської області по справі 13/2515 від 14.02.2011р., - позов задоволено частково: у розірванні договору та поверненні предмету лізингу відмовлено, сума заборгованості задоволена у розмірі - 63333,33 грн. - заборгованість по лізинговим платежам; незавершений лізинговий платіж 7 594,14 гривень; пеня - 4 873,44 грн.

На підставі вищезазначеного, станом на 07.12.2011р. Договір фінансового лізингу транспортних засобів за №. ЭЛ/Кив -0286/ДЛ від 11 червня 2008 року був дійсний, та відповідно сторони повинні були дотримуватися прав та обов'язків, передбачених Договором № ЄЛ/Кив-0286/ДЛ Позивачу до червня 2011р. і включно) нараховувались лізингові платежі.

Відповідно до п.5.1. Додатку № 1 до Договору № ЄЛ/Кив-0286/ДЛ «Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів», який є невід'ємною частиною Договору, У разі прострочення встановлених Договором лізингу строків оплати або при частковій оплаті Лізингоотримувач зобов'язується не пізніше З банківських днів з дня погашення заборгованості перерахувати на р/р Лізингодавця пеню у розмірі 0.1% від суми, що підлягає оплаті за кожен день прострочення.

П.7.2. Додатку № 1 до Договору передбачено, що після закінчення терміну лізингу і за умови виконання Лізингоодержувачем усіх зобов'язань за Договором лізингу, в т.ч. зобов'язань по оплаті лізингових платежів, а також при відсутності заборгованості Лізингоодержувача з оплати лізингових платежів і при відсутності пені за прострочення в оплаті Лізингових платежів, Сторони оформляють договір купівлі-продажу предмета лізингу і Лізингоотримувач здійснює оплату платежу з викупу Предмета лізингу, в розмірі, встановленому в статті 5 Договору лізингу, після чого право власності на Предмет лізингу переходить до Лізингоодержувача. Витрати, пов'язані з оформленням та реєстрацією права власності на Предмет лізингу несе в повному обсязі Лізингоодержувач.

Крім цього Лізингоотримувач зобов'язаний сплатити комісію за передачу предмету лізингу у власність, відповідно до п. 5.4 Договору у розмірі 2000,00грн. та 250грн.- викупну вартість (п.5.3 договору).

Після сплати Позивачем узгодженої заборгованості, 17.11.2011р. Відповідач передав право власності на транспортний засіб Позивачу.

Матеріали справи свідчать, що Позивач за весь період сплатив 325326,61 грн. - Загальна сума Договору 296841,78 грн. - Комісія за передачу у власність предмета лізингу Позивачу 2000 грн. - Викупна вартість 250 грн. - Пеня, що передбачена Рішенням Господарського суду Черкаської області по справі № 13/2515 від 14.02.2011р. 4873,44 грн. - державне мито 948,01 грн., витрати ІТЗ 236 грн. - Пеня, нарахована відповідно до п. 5.1. Додатку № 1 8961,1 грн. = 11216,28грн.

Таким чином, відповідно до розрахунку відповідача з яким суд погоджується та вважає його обґрунтованим сума переплати за договором складає 11 216,28 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Вимога Позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 982,11 грн. не задовольняється судом оскільки, відповідно до ст.547 ЦК України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Сторони не надали доказів укладення угоди про неустойку у письмової формі, відповідно до ст.547 ЦК України.

З огляду на прострочення грошового зобов'язання, Позивач також нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми у розмірі 510,16грн., відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак вимога позивача про зобов'язання сплатити борг (зайво перераховані кошти) з урахуванням трьох процентів річних, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, не підлягає задоволенню, оскільки як правило вимога повинна полягати у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів, внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 11 216,28 грн. в решті частини позову суд відмовляє.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»(03058, м. Київ, вул. Леваневського, 6, оф. 85, код ЄДРПОУ 34832663) на користь Приватного підприємства «Перевізник-17145»(19300, смт. Лисянка, Черкаська область, пров. Бужанський, 52, код ЄДРПОУ 35194288) 11 216 (одинадцять тисяч двісті шістнадцять) 28 коп. переплати за договором, 1649,95 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті части позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 10.07.2012р.