Рішення

від 17.07.2012 по справі 5015/2223/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.12 Справа№ 5015/2223/12

За позовом : Публічного акціонерного товариства „Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту", м.Львів

до відповідача : Львівської міської ради, м.Львів

про розірвання договору оренди землі

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Суть спору : Позов заявлено Публічним акціонерним товариством „Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту" до Львівської міської ради про розірвання договору оренди землі від 22.03.2005р., зареєстрованого у Львівській міській раді 22.03.2005р. за № Л-223 у книзі записів договір оренди землі Л-1 та у Львівському міському відділ Львівської регіональної Центр ДЗК 21.04.2005р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на орендованій земельній ділянці був збудований та введений в експлуатацію 162-квартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованим магазином та підсобними приміщеннями. В зв"язку з відсутністю коштів, усі приміщення вказаного будинку були отримані підрядними організаціями та у подальшому відчужені власникам. Відтак, земельна ділянка використовується іншими особами, а позивач позбавлений можливості нею користуватись. Листом №1/1833 від 02.12.2010р. позивач звертався до відповідача з вимогою розірвати договір оренди. Однак, листом №2403-2вих-1582 від 14.12.2010р. позивачу було надано відмову, оскільки можливість розірвання договору обумовлена діями по укладенню аналогічного договору оренди земельної ділянки іншою особою, за дії якої позивач не може нести відповідальності. Стверджує, що вказана відмова не відповідає вимогам ст. 120 ЗК України та просить позов задоволити.

Ухвалою суду від 01.06.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.06.2012р. За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 19.06.2012р. відкладено розгляд справи на 17.07.2012р.

В судове засідання 17.07.2012р. позивач повторно явку повноважного представника не забезпечив, однак направив суду клопотання від 16.07.2012р. б/н (зареєстроване канцелярією суду 17.07.2012р. за № 15600/12) про здійснення розгляду справи за відсутності його представника.

Представником відповідача також направлено суду клопотання від 11.07.2012р. (зареєстроване канцелярією суду 16.07.2012р. за № 15476/12) про відкладення розгляду справи в зв"язку з перебуванням його представника у відпустці, як доказ долучено копію наказу від 04.07.2012р. №114-к про надання відпустки та допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 з 16.07.2012р. до 03.08.2012р. включно. Дане клопотання судом до уваги не приймається, оскільки стороною до суду не подано клопотання про продовження строку вирішення спору понад строк, передбачений ст.69 ГПК України, а встановлений законом строк розгляду спору закінчується 01.08.2012р. Крім цього, відповідачем не виконано вимог ухвал суду та не подано відзиву у справі.

З матеріалів справи, зокрема, листа №2403-2вих-1582 від 14.12.2010р. вбачається, що відмова позивачу у розірванні оскаржуваного договору обумовлена необхідністю одночасної передачі земельної ділянки в оренду власникам об'єкту нерухомості.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представників та пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

22.03.2005р. між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) був укладений договір оренди землі, зареєстрований у Львівській міській раді 22.03.2005р. за №Л-223 у книзі записів договорів оренди землі Л-1, та у Львівському міському відділі Львівської регіональної Центр ДЗК 21.04.2005р. відповідно до п. 1 якого, орендодавець передає орендарю в строкове платне користування земельну ділянку у м.Львові по вул.Васильченка площею 0,5161 га для будівництва багатоповерхового будинку.

Строк дії договору -до 10.02.2015р. Земельна ділянка була фактично передана 22.03.2005 р., що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - 162-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином та підсобними приміщеннями на вул.С.Васильченка від 27.02.2008р., затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №549 від 30.05.2008р., такий будинок був збудований.

З розрахунку розподілу квартир у житловому будинку на вул. С.Васильченка вбачається, що у процесі будівництва позивач як орендар земельної ділянки не набув майнового права на жодне з приміщень у вказаному будинку. Усі приміщення були закріплені за підрядними організаціями. Зазначені організації відчужили квартири у вказаному будинку пайовикам і такі пайовики набули право власності на об'єкти нерухомого майна у вказаному будинку у встановленому законом порядку, що підтверджується рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 21.12.2009 р. у справі №2-4784/09. Згідно із ст. 35 ГПК України, факти, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, не доводяться знову при вирішенні інших спорів. При цьому, жодних доказів належності позивачу будь-якого об'єкту нерухомого майна на орендованій земельній ділянці суду не надано.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується фактична неможливість використання позивачем орендованого майна. Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно із ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до умов договору оренди землі дія договору припиняється, зокрема, у випадках, передбачених законом. Статтею 31 Закону України „Про оренду землі" також визначено, що договір оренди припиняється у випадках, передбачених законом. Такі випадки встановлені, зокрема, у ст. 120 ЗК України. Згідно із ч. ч. 1, 2, 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Однак, звернувшись у встановленому порядку до відповідача з листом №1/1833 від 02.12.2010р. про розірвання договору оренди, позивач отримав відмову листом №2403-2вих-1582 від 14.12.2010р., суть якої полягає у тому, що можливість розірвання договору обумовлена діями по укладенню аналогічного договору оренди земельної ділянки іншою особою -набувачем об'єкту нерухомості.

Та обставина, що набувачі нерухомого майна, розташованого на вказаній земельній ділянці, ще не оформили права користування нею на підставі зазначених положень, не впливає на факт неможливості використання позивачем земельної ділянки та фактичне припинення землекористування позивача. Законодавство не покладає на позивача обов'язку забезпечити оформлення землекористування набувачем нерухомого майна як обов'язкову умову для розірвання договору оренди землі. Згідно із ч. 2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З урахуванням наведеного, така відмова відповідача є безпідставною. Інші підстави для відмови у розірванні договору оренди відповідачем зазначені не були.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, а договір оренди землі -розірванню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 14, 651 ЦК України, ст.120 ЗК України, ст.ст.33,34,35,44,49,75,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі, укладений 22.03.2005р. між Львівською міською радою та ВАТ "Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту" та зареєстрований у Львівській міській раді 22.03.2005р. за №Л-223 у книзі записів договорів оренди землі Л-1, та у Львівському міському відділі Львівської регіональної Центр ДЗК 21.04.2005р.

3. Стягнути з Львівської міської ради (79000, пл. Ринок, 1, м. Львів, ідентифікаційний код 04055896) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту", м.Львів, вул..Б.Хмельницького, 116 (ідентифікаційний код 00222284) 1073 грн. 00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.