Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а-3967/12/0170/10

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2012 р. Справа №2а-3967/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Левченко Д.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олдшир»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олдшир» заборгованості з податку на прибуток та штрафних санкцій в розмірі 26,68 гривень, податку на додану вартість в розмірі 16,90 гривень, податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5436,12 гривень., всього в сумі 5479,70 гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не сплачуються у визначені законом строки узгоджені податкові зобов'язання.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи без його участі, при цьому у клопотання зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позов до суду не надав, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією (поштове повідомлення -а.с.29).

Суд, приймаючи до уваги, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, з врахуванням клопотання позивача, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників позивача та відповідача.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олшир» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35228746, місцезнаходження: 95022, м. Сімферополь, вул.. Бородіна, б.18) зареєстровано у якості юридичної особи. Відповідно до довідки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим від 13.04.2009 року № 764/29-0 відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби 02.07.2007 року за № 16700 та є платником податків та зборів ( а.с. 9).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Олдшир» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, та зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 вищевказаного Закону було визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-XII було встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно до пункту «б» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема пунктом 20.1 статті 20 встановлено, що відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Судом встановлено, що відповідачем до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим подано:

- 10.07.2009 року декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2009 року (а.с.11), згідно з якою відповідачем самостійно визначено та узгоджено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 58,00 грн. сплачено лише частково - 45,32 грн. Заборгованість складає 12,68 грн.

- 01.10.2009 року декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року (а.с.12), згідно з якою відповідачем самостійно визначено та узгоджено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 08,00 грн.

- 18.01.2010 року декларацію з податку на прибуток підприємства за рік (а.с.13), згідно з якою відповідачем самостійно визначено та узгоджено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 06,00 грн.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На адресу відповідача позивачем були направлені перша податкова вимога №1/2639 від 25.08.2009 р. (а.с.19), та друга податкова вимога №2/3417 від 04.11.2009 р. (а.с.21). які у зв'язку з неможливістю вручення їх відповідачу були розміщені на дошці податкових оголошень (акт від 02.10.2009 року №4571/24-1 про розміщення на дошці оголошень першої податкової вимоги (а.с.20); та акт від 14.12.2009 року №592/24-1 про розміщення на дошці оголошень другої податкової вимоги (а.с.22).

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про оскарження вказаних податкових вимог в адміністративному та судовому порядку. Також відповідачем під час розгляду справи не надано будь-яких доказів необґрунтованості позовних вимог або докази сплати податкової заборгованості з податку на прибуток підприємств в розмірі 26,86 грн., станом на день розгляду справи відповідачем заборгованість не погашена, що підтверджено копіями особових рахунків відповідача по відповідним платежам (а.с.5).

26.08.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності повернення свідоцтва платника ПДВ, анульованого за ініціативою податкового органу, проведеною перевіркою було встановлено порушення ТОВ «Олдшир» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додатну вартість» № 168/97 ВР від 03.04.1997 року, а саме несвоєчасне повернення анульованого за ініціативою податкового органу свідоцтва платника ПДВ.

Згідно до п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додатну вартість» ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво:якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ у ТОВ «Олдшир» було прийнято ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 25.06.2010 року, однак станом на 26.08.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Олдшир» свідоцтво повернуто не було.

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відносно відповідача було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0012511502/0 від 27.08.2010 року про застосування штрафних санкцій до останнього в розмірі 170 грн. ( а.с. 14).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, зокрема, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення у зв'язку з неможливістю його вручення відповідачу було розміщено на дошці оголошень, про що складено акт (а.с. 14, зворотній бік) .

На час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення у судовому порядку, з врахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості з податку на додану вартість в сумі 153,10 грн. ТОВ «Олдшир» станом на день розгляду справи не сплачена заборгованість з податку на додану вартість в сумі 16,90 грн.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем узгоджене податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 16,90 грн., тому податкова заборгованість підлягає стягненню в повному обсязі.

Щодо заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5436,12 грн., що визначена відповідачем самостійно, то суд зауважує, що для того щоб з'ясувати питання, щодо обґрунтованості позовних вимог в цій частині суд повинен перевірити, чи є вони податковим боргом в розумінні діючого Податкового кодексу України, оскільки з 01.01.2011року набрав чинності Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010року.

Відповідно до п.п 16.1.3 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Підпунктом 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Олдшир» 16.03.2011 року подано декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011року в якій відповідачем задекларовано суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає перерахуванню в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 5436,12 гривень.

Проте доказів про сплату у встановлений законом строк самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб Товариством з обмеженою відповідальністю «Олдшир» суду не надано.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Виходячи з норм чинного законодавства та враховуючи, що заборгованість у розмірі 5479,70 грн. (з податку на доходи фізичних осіб) не сплачена і відповідачем не надано заперечень та доказів, які б свідчили про погашення суми боргу, чи спростували його наявність, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з податку на прибуток в розмірі 26,68 грн., з податку на додану вартість в розмірі 16,90 грн., та з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5436,12 грн. у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що не суперечать чинному законодавству, підтверджуються матеріалами справи та визнані відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладено, керуючись статтями ст. ст. 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олшир» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35228746, місцезнаходження: 95022, м. Сімферополь, вул.. Бородіна, б.18) заборгованість:

- з податку на прибуток та штрафних санкцій - код платежу 3011021000 (р/р 31112009700002 в Держбюджет м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026) в сумі 26,48 гривень;

- з податку на додану вартість - код платежу 3014010100 ( р/р 31114029700002 в Держбюджет м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026) в сумі 16,90 гривень;

- з податку на доходи фізичних осіб - код платежу 5211010102 ( р/р 33210800700004 в Держбюджет м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026) в сумі 5436,12 гривень.

всього в сумі 5479 (п'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) гривень 70 копійок шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків в банках: ФКРУ АТ «Банк фінанси та кредит» м. Сімферополь, МФО 384889, р/р № 260072620301, (українська гривня); АТ «Ерсте Банк», МФО 380009, р/р № 260075918 (Євро), р/р 260045919 (Доллар США), р/р № 26005917 (українська гривня).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.