Ухвала

від 17.07.2012 по справі 2а/0470/7238/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 липня 2012 р. 2а/0470/7238/12

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Потолова Г.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цивілізація»до Державної податкової інспекції у Довтневому районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби у Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова служба у Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цивілізація» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ДПС у Дніпропетровській області від 13.04.2012р. №0000482204 про стягнення штрафних санкцій у сумі 51504грн.00коп.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, ч.3 ст.48 КАС України, передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч.7 ст.56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Пунктом 1 ч.1. ст.107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Проте, в порушення приписів ч.4 ст.106 КАС України до заяви, не додані документи, які уповноважують позивача, положенням або статутом бути законним представником в суді, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність, правоздатність).

Враховуючи вищезазначене, оскільки відповідно до ч.5 ст. 106 КАС України одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в даному випадку до позовної заяви не додано документу з якого можна дійти висновку щодо підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності особи, яка підписала довіреність №1 від 02.03.2011р.

Також, відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Так, 01.11.2011р. набрав чинності Закону України «Про судовий збір», відповідно до приписів якого судовий збір у відповідному розмірі сплачується як за вимоги немайнового так і майнового характеру.

Відповідно до пп. 17 п.3 ч.2 ст.4 цього Закону судовий збір сплачується в тому числі за вимогами як майнового і немайнового характеру.

При цьому, згідно листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012р. №165/11/13-12 адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Тобто, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Таким чином, в даному випадку, позовні вимоги мають майновий характер.

Отже, при подачі позовної заяви судовий збір сплачено позивачем в сумі 33,06грн., тобто за вимоги немайнового характеру (але не у відповідному розмірі).

В порушення приписів зазначеного Закону України та ч.3 ст.106 КАС України позивачем не надано доказів про сплату судового збору у відповідному розмірі станом на час звернення до суду (04.07.2012р.).

Відповідно до ч.2 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. Так, на підтвердження виконання вимог ч.2 ст.106 КАС України позивачем не надано довідки про взяття на облік платника податків.

Крім того, всупереч приписам ст.48 КАС України, позивачем до адміністративного позову не надано доказів наявності у позивача статусу юридичної особи (адміністративна процесуальна правоздатність) та доказів його реєстрації саме за вказаною в адміністративному позові адресою станом на час звернення до суду, а також наявності у позивача адміністративної процесуальної правоздатності.

Такими доказами, в тому числі, можуть вважатись статутні та реєстраційні документи позивача, довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців тощо, а також, реєстраційні документи, тощо позивача.

Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що порядок розподілу судових витрат визначений ст.94 КАС України.

Суд звертає увагу, що з врахуванням приписів ст.106 КАС України позовна заява повинна відповідати вимогам ст.105 КАС України.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.106, 108 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цивілізація»до Державної податкової інспекції у Довтневому районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби у Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова служба у Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення, залишити без руху.

Позивачеві в строк до 31 серпня 2012 р. усунути визначені недоліки позовної заяви шляхом надання відповідних документів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, виготовленої у повному обсязі .

Суддя Г.В. Потолова