ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2012 р. (11:50) Справа №2а-6521/12/0170/27
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Кириченко Ю.І., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК ДПС
до Товариства з обмеженою відподальністю "Вірна"
про стягнення
Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим ДПС звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірна" про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 484,90 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду від 19.06.12р. відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про час, місце і дату слухання справи належним чином повідомлений належним чином - рекомендованою корреспонденцієї, поштовий конверт повернувся з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання"( а.с. 26).
Згідно із ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на час виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України "Про державну податкову службу в України" від 04.12.1990 р. № 509-ХII, відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .
Відповідно до ст.8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів.
Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що позивач у відносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Згідно з п.п. 5.4.1. п.5.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п 16.1.3 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. (п. 49.1).
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. (п.49.2, ст.49 ПК України).
Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірна" (ЄДРПОУ 20759320) було зареєстровано як юридична особа 09.11.1994року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України ( а.с. 7,9).
23.05.2011 року посадовими особами позивача була проведена камеральна перевірка податкової звітності, за результатами якої складено акт перевірки № 1191/20759320/15-1 від 23.05.2011 року, яким встановлено порушення п. 49.2 та п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу, а саме неподання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, за 1 півріччя 2010 року, за 3 квартал 2010 року, за 2010 рік, за перший квартал 2011 року( а.с.14- 16). Вказаний акт було направлено відповідачу поштою та повернено з відміткою "за даною адресою не проживає" ( а.с.17).
На підставі акту перевірки було винесене податкове повідомлення-рішення № 0003231501 від 01.06.2011 року в сумі 512,00 грн., яке було направлене відповідачу поштою та повернено з відміткою "за даною адресою не проживає" ( а.с.12).
04.07.2012 року позивачем була направлена податкова вимога № 471, проте конверт було повернуто з відміткою « за закінченням терміну зберігання» (а.с. 18).
Відповідачем в передбаченому Законом порядку заборгованість перед бюджетом була погашена частково в сумі 27,10 грн. Таким чином, заборгованість відповідача станом на день розгляду справи становить 484,90 гривень.
На час виявлення порушення з боку відповідача, відповідальність за порушення податкового законодавства визначена Податковим кодексом України (далі -ПК України) пунктом 120.1 статті 120 якого визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Суд зазначає, що згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 59.5 ст. 95 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги. Таким чином, податкові вимоги позивача були узгоджені з відповідачем.
Згідно з розрахунком суми позову наданого позивачем, сума заборгованості становить 484,90 гривень (а.с. 5).
Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 484,90 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкого боргу або його частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відподальністю "Вірна" (986121, АР Крим, м. Ялта, вул. Київська, 11, кв. 73, ЄДРПОУ 20759302) з розрахункових рахунків в установах банків, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірна" на користь Державного бюджету м. Ялта ( р/р 31118009700039, код платежу 11021000 в УГК в АРК , МФО 824026, ОКПО 38027563) заборгованість з податкового боргу на загальну суму 484 (чотириста вісімдесят чотири ) гривні 90 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Аблякимов Е.Е.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2012 |
Оприлюднено | 22.08.2012 |
Номер документу | 25311876 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Аблякимов Е.Е.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Аблякимов Е.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні