cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.07.12 р. Справа № 5006/11/93/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,
при секретарі Шавкун-Албаковій І.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.», м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 31205416,
про стягнення 60 254,62 грн.,
за участю уповноважених представників:
від позивача: Караваєва Н.В. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа», м.Слов'янськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.», м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 60 254,62 грн., у тому числі 56 548,30 грн. суми основного боргу, 1 447,90 грн. пені, 1 312,12 грн. інфляційних витрат та 946,30 грн. 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на укладання договору на поставку теплової енергії №340 від 01.10.2003р. із Відповідачем, систематичне невиконання за ним своїх зобов'язань останнім з оплати отриманого теплопостачання, несплату заборгованості за теплову енергію по рахункам за листопад, грудень 2011р., січень - квітень 2012р. станом на 20.05.2012р. та невиконання рішень господарського суду Донецької області від 01.03.2011р. по справі №35/15, від 03.11.2011р. по справі №4/405, за якими стягнуто суму основного боргу, що виникла на підставі означеного спірного правочину у інші періоди. За викладених обставин, утворилась сума основного боргу у розмірі 56 548,30 грн. та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат на неї.
Щодо донарахованих 3% річних у загальній сумі (за двома рішеннями) 824,08 грн. та інфляційних витрат відповідно 1 061,49 грн. у зв'язку з невиконанням вказаних віще рішень місцевого господарського суду, посилається на ст.ст.599, 625 Цивільного кодексу України, приписи постанови колегії суддів палати у господарських спорах Верховного суду України від 20.12.2010р. по справі №3-57гс-10 та вважає ці вимоги зв'язаними з першочерговими, оскільки, як ті так і інші, незалежно від періоду їх виникнення випливають з одного договору, а отже зв'язані між собою підставою виникнення і тому сумісний розгляд цих вимог не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не ускладнить вирішення спору. У підґрунтя викладено навів постанову Вищого господарського суду України від 08.02.2010р. №05-5-4/31547, 16.11.2009р. №05-5-16/22627.
Зважаючи на визначення ст.58 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги підставу виникнення спірних господарських відносин та предмет розгляду, відображений у рішеннях господарського суду Донецької області від 01.03.2011р. по справі №35/15 та від 03.11.2011р. по справі №4/405, склад учасників судового провадження, суд не вбачає обставин, що перешкоджають сумісному розгляду даних спірних позовних вимог та розглядає справу керуючись наведеною нормою процесуального законодавства.
На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав копії: договору на постачання теплової енергії №340 від 01.10.2003р. разом із додатками до нього, акту відключення опалення від 17.04.2012р., листа №09/4337 від 10.10.2011р., актів наданих послуг та рахунків за період листопад, грудень 2011р., січень - квітень 2012р., рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2011р. по справі №35/15 та від 03.11.2011р. по справі №4/405, а також розрахунки позовних вимог, узагальнення нарахувань та оплат за договором (період: січень 2011р. - квітень 2012р.),
20.06.2012р. представник Позивача надав через канцелярію суду листи, якими підтвердив відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог, а також відсутність відомостей стосовно наявності провадження по справі про банкрутство щодо Відповідача і інших договірних відносин із останнім, окрім як на підставі договору №340 від 01.10.2003р. Також представив суду акт звірки взаємних розрахунків за станом на 15.06.2012р. із підтвердженням його відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю «С.В.С».
Одночасно, ухвалою господарського суду Донецької області від 20.06.2012р., на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду справи №5006/11/93/2012 до 13.08.2012р. за наявності клопотання Позивача.
Представник Позивача у судовому засіданні 04.07.2012р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник Відповідача у судові засідання не з'являвся, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не представив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим вирішити спір за відсутності представника Відповідача виходячи з наявних матеріалів справи.
Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи - є преюдиціальними та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2011р. по справі №35/15 та рішенням господарського суду Донецької області від 03.11.2011р. по справі №4/405, встановлено що між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії №340 від 01.10.2003р. (надалі Договір), згідно з яким, „Постачальник" (позивач) бере на себе зобов'язання постачати „Споживачеві" (відповідачу) теплову енергію для всіх об'єктів загальною площею 444,2 м2, а „Споживач" зобов'язується оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. ( п.1.2 Договору).
Приміщення є вбудованим у житловий будинок по вул.Чубаря,6.
Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості у сумі 56 548,30 грн. за послуги з теплопостачання, надані позивачем у період листопад, грудень 2011р., січень-квітень 2012р. на підставі договору на постачання теплової енергії №340 від 01.10.2003р., а також річних, інфляційних станом на 31.03.2012р., пені станом на 20.04.2012р. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті цих послуг.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як вбачається, тариф, діючий на момент укладання договору складає: 1,89грн. за 1 кв.м. опалювальної площі без ПДВ, 96,00грн. -за 1Гкал без ПДВ.
Одночасно, згідно листа Позивача №09/4337 від 10.10.2011р. постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011р. для бюджетних установ та інших споживачів з 01.10.2011р. введені нові тарифи на послуги теплопостачання, а саме для інших споживачів та бюджетних установ 1Гкал - 905,70 грн. (без ПДВ). При цьому, споживачам, які не мають приладів обліку теплової енергії, розрахунок та нарахування за спожиту теплову енергію будуть здійснюватися згідно договірних величин за ціною 1Гкал.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.11.2011р. по справі №4/405, що не скасовано, набуло законної сили та є чинним по теперішній час, виходячи з відомостей комп'юторної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Державного підприємства «Інформаційні судові системи», встановлено, що розрахунок та нарахування за поставлену теплову енергію вищенаведеного приміщення здійснюється згідно фактичних показань приборів обліку.
Згідно п.1.3 договору початок та тривалість опалювального періоду встановлюється рішенням Облдержадміністрації, міської влади, нормативна тривалість опалювального періоду 186 днів.
Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно договору на опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року (п.2.1 договору).
Пунктом 3.2.2 договору встановлений обов'язок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором (п.4.2.2 договору).
Пунктом 5.1 договору встановлено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку розрахунковим способом.
Розділом 6 „Порядок розрахунків" договору визначено, зо розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Споживачам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірним навантаженням, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді згідно діючих „Нормативних вказівок по формуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КГМ 204 України 244-94. Розмір між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 10.1 договору встановлений термін його дії -з дня підписання до 01.10.2009р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п.10.4 договору).
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення об'єктів відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчить акт на відключення опалення від 17.04.2012р., копія якого наявна в матеріалах справи.
Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки №340 за листопад 2011р. на суму 9 596,80 грн., №340 за грудень 2011р. на суму 8 890,36 грн., №340 за січень 2012р. на суму 12 802,98грн., №340 за лютий 2012р. на суму 12 672,55 грн., №340 за березень 2012р. на суму 9 781,56 грн. та №340 за квітень 2012р. на суму 2 804,05 грн., всього на загальну суму 56 548,83 грн., які отримані представником відповідача 13.01.2012р., 29.02.2012р., 12.03.2012р., 09.04.2012р., 14.05.2012р., що підтверджується підписами осіб на копіях рахунків. Рахунок №340 за листопад 2011р. направлений поштою, про що свідчить реєстр поштових відправлень за грудень 2011р. Датою його відправлення, згідно штампу поштового відділення, який міститься на реєстрі, є 09.12.2011р. Отже, виходячи з приписів п.4.1.1 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» №1149 від 12.12.2007р., означений рахунок є таким, що переданий відповідачу не пізніше 14.12.2011р. (10 та 11 грудня 2011р. є вихідними днями, що не враховуються згідно положень означеного наказу).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно умов п. 6.2, 6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги не сплатив, таким чином, за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 56 548,30 грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.
Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу у цій частині в повному обсязі.
З огляду на прострочення відповідачем оплати поставленої йому позивачем теплової енергії на підставі договору №340 від 01.10.2003р., останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» 250,63 грн. інфляційних витрат, які нараховані по 31.03.2012р., та 122,22 грн. 3% річних, які нараховані по 31.03.2012р.
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги не сплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних встановив невірне визначення періоду їх нарахування, а саме початок щодо кожної спірної суми з яких складається основний борг. Одночасно, при здійсненні розрахунку судом вбачається перевищення меж позовних вимог, з огляду на що позовні вимоги у частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню у розмірі визначеному Позивачем у сумі 122,22 грн.
Що стосується нарахування інфляційних втрат в сумі 250,63 грн., господарський суд провівши власний розрахунок за допомогою статистичної інформації, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua), індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН, враховуючи кінцеву дату їх нарахування встановлену Позивачем, задовольняє позовні вимоги в цій частині у сумі 150,29 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 1 447,90 грн. пені, яка нарахована із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України за періоди з 16.12.2011р. по 20.04.2012р. на суму 9 596,80 грн., з 16.01.2012р. по 20.04.2012р. на суму 8 890,36 грн., з 16.02.2012р. по 20.04.2012р. на суму 12 802,98 грн., з 16.03.2012р. по 20.04.2012р. на суму 12 672,55 грн. та з 16.04.2012р. по 20.04.2012р. на суму 9 781,56грн. відповідно до п.7.2.3 договору.
Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:
У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів -підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1, 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживачі - суб'єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до п.7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а для суб'єктів підприємницької діяльності 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% суми заборгованості.
Нарахування суми пені проведене позивачем з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за термін, що не перевищує шести місяців та з дотриманням загальної методики нарахування пені (ст.232 Господарського кодексу України) по кожному рахунку окремо. Проте, перевіривши розрахунок, встановлена загальна сума даних позовних у розмірі 1 426,03 грн., тому господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення пені частково, у означеному обсязі.
Одночасно, предметом розгляду по даній справі є стягнення з відповідача донарахованих 3% річних та інфляційних витрат, у зв'язку з несплатою сум основного боргу, присуджених до стягнення рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2011р. по справі №35/15, з огляду на невиконання умов договору на постачання теплової енергії №340 від 01.10.2003р. у частині оплати наданого теплопостачання у період з березня 2010р. по січень 2011р., в сумі 19 982,51 грн. та рішенням господарського суду Донецької області від 03.11.2011р. по справі №4/405, зважаючи на невиконання у означеній частині умов спірного договору за період з лютого по квітень 2011р., на загальну суму 21 177,00 грн.
Періодом донарахування вказаних вимог визначений перебіг часу 11.03.2011р. по 31.03.2012р. (рішення по справі №35/15) та 14.11.2011р. по 31.03.2012р. (138 днів, рішення по справі №4/405).
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2011р. по справі №35/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.», м.Слов'янськ Донецької області, на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», м.Слов'янськ Донецької області: 19982,51 грн. - основного боргу; 294,56 грн. -пені, 1847,12 грн. -суми інфляції, 624,19 грн. -3% річних, 326,28 грн. - витрати по сплаті державного мита; 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.11.2011р. по справі №4/405 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.», м.Слов'янськ-84122, вул. Куп'янська, буд.60, ЄДРПОУ 31205416, на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк-83036, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 26221744, в інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», м.Слов'янськ-84122, вул.Іскри,5, суму заборгованості в сумі 21177,00грн., 617,43грн. - інфляційних, 227,88грн. - 3%річних, 1308,19грн. -пені, 233,30грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання означених рішень господарського суду видано накази про примусове виконання наведених процесуальних документів.
Проте, як вбачається з розрахунку Позивача, що не спростований у порядку, визначеному ст.ст.4-2, 4-3, 32-38 Господарського процесуального кодексу України, станом на дату подання позовної заяви, судове рішення по справі №4/405 не виконано та борг не погашено у повному обсязі, судове рішення по справі №35/15 невиконане частково: сума основного боргу сплачена частками, що загалом становить 11 000,00 грн., отже залишок складає 8 982,51 грн.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки жодного платежу з моменту вирішення справи №4/405 за суттю і станом на 28.05.2012р. (дата порушення провадження по справі №5006/11/93/2012) не здійснено, Відповідачем визначене грошове зобов'язання, зокрема, у сумі основного боргу, що дорівнює 21 177,00 грн., не виконане. З моменту вирішення справи №35/15 за суттю і станом на 28.05.2012р. часткові оплати, що зараховані у сплату суми основного боргу в розмірі 19 982,51 грн., здійснені наступним чином: у період з 01.07.2011р. - 31.07.2011р. сплачено 4 000,00 грн., з 01.08.2011р. - 31.08.2011р. - 2 000,00 грн., з 01.11.2011р. - 30.11.2011р. - 2 000,00 грн. та у період з 01.01.2012р. - 31.01.2012р. сплачено 3 000,00 грн. Отже, грошове зобов'язання зі сплати суми основного боргу, стягнутого відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2011р. по справі №35/15, не виконано на означену дату у розмірі 8 982,51 грн.
Враховуючи встановлений судом по справі №35/15 та №4/405 факт прострочення виконання зобов'язання щодо оплати наданої теплової енергії, вбачається прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання за договором №340 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2003р. на дату, визначену Позивачем, а саме по 31.03.2012р. (згідно змісту розрахунків представлених суду).
Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок за вимогою кредитора сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене та як свідчить розрахунок даних вимог представлений суду, Позивачем нараховані інфляційні витрати у зв'язку з несплатою суми основного боргу у розмірі 21 177,00 грн., що стягнуто згідно рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2011р. по справі №4/405:
на суму 21 177,00 грн. за період 14.11.2011р. по 31.03.2012р. (138 днів) у сумі 212,48 грн., та 3% річних відповідно у сумі 340,21 грн.
Перевіривши даний розрахунок, приймаючи до уваги, що рішенням по справі №4/405 стягнуто нараховані інфляційні витрати та 3% річних за період лише по 31.08.2011р. і щодо цієї відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не встановлені обмеження чинним законодавством, суд дійшов висновку про правомірний порядок нарахування, при цьому загальна сума 3% річних, з огляду на розмір основного боргу 21 177,00 грн., за визначений період становить 239,77 грн., інфляційних витрат - 212,60 грн. Зважаючи на таке, та враховуючи межі позовних вимог, позов у цій частині підлягає задоволенню у розмірі 239,77 грн. - 3% річних, 212,48 грн. - інфляційні витрати.
Також, Позивачем донараховані інфляційні витрати у зв'язку з несплатою суми основного боргу у розмірі 19 982,51 грн., що стягнута згідно рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2011р. по справі №35/15, наступним чином:
на суму 19 982,51 грн. за період 11.03.2011р. по 31.07.2011р. (142 дні),
на суму 15 982,51 грн. за період 01.08.2011р. по 31.08.2011р. (31 день),
на суму 13 982,51 грн. за період 01.09.2011р. по 30.11.2011р. (91 день),
на суму 11 982,51 грн. за період 01.12.2011р. по 31.01.2012р. (62 дні),
на суму 8 982,51 грн. за період 01.02.2012р. по 31.03.2012р. (60 днів) у загальній сумі 849,01грн. та 3% річних відповідно з загальній сумі 483,87 грн. (у урахуванням вищеперелічених часткових оплат).
Перевіривши даний розрахунок, приймаючи до уваги, що рішенням по справі №35/15 стягнуто нараховані інфляційні витрати та 3% річних за період лише по 2010р. і щодо цієї відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не встановлені обмеження чинним законодавством, суд дійшов висновку про правомірний порядок нарахування, при цьому загальна сума 3% річних, з огляду на означені вище суми і періоди становить 483,68 грн., інфляційних витрат - 641,02 грн. Зважаючи на таке, позов у цій частині підлягає задоволенню у розмірі встановленому судом.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на Відповідача по пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа», м.Слов'янськ Донецької області, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.», м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 60 254,62 грн., у тому числі 56 548,30 грн. суми основного боргу, 1 447,90 грн. пені, 1 312,12 грн. інфляційних витрат та 946,30 грн. 3% річних, задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Калініна, буд.24а, ЄДРПОУ 31205416, р/р26002314601 ФАБ «Енергобанк» м.Слов'янськ, МФО 335690) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Іскри, 5, ЄДРПОУ 05540965, р/р26001969969237 у філії ПАТ «ПУМБ» у м.Донецьку, МФО 335537) 56 548,30 грн. суми основного боргу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Калініна, буд.24а, ЄДРПОУ 31205416, р/р26002314601 ФАБ «Енергобанк» м.Слов'янськ, МФО 335690) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Іскри, 5, ЄДРПОУ 05540965, р/р26004301565743 у філії «Центрально-міського відділення ПАТ «Промінвестбанк» у м.Горлівка Донецької області, МФО 334464) 1 003,79грн. інфляційних витрат, 845,67 грн. 3%річних та 1 426,03 грн. пені, що разом становить 3 275,49 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.С.» (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Калініна, буд.24а, ЄДРПОУ 31205416, р/р26002314601 ФАБ «Енергобанк» м.Слов'янськ, МФО 335690) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Іскри, 5, ЄДРПОУ 05540965, р/р26004301565743 у філії «Центрально-міського відділення ПАТ «Промінвестбанк» у м.Горлівка Донецької області, МФО 334464) відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1 598,00 грн.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
7. В судовому засіданні 04.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
9. Повний текст рішення підписано 09.07.2012р.
Суддя Соболєва С.М.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2012 |
Оприлюднено | 26.07.2012 |
Номер документу | 25314919 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Соболєва С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні