Рішення

від 17.07.2012 по справі 5006/15/66/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.07.12 р. Справа № 5006/15/66/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САРС», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервурст», м.Авдіївка, Донецька область

про стягнення 70 166,52грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «САРС», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервурст», м.Авдіївка, Донецька область про стягнення 70166,52грн., з яких основний борг становить 70108,90грн., 3% річних - 57,62грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на видаткові накладні №703 від 30.11.11р. та №911 від 17.12.11р.; вимога №15 від 03.05.12р.

Ухвалою від 29.05.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/66/2012.

Позивач в судові засідання жодного разу не з'явився, надавав клопотання №38 від 27.06.12р. про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням), що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями по вручення поштових відправлень.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.06.12р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервурст» зареєстроване за адресою: 86060, Донецька область, м.Авдіївка, Квартал Ювілейний, б.7. За цією адресою відповідачу направлялись процесуальні документи по справі №5006/15/66/2012, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

В силу ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд Встановив:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за отриманий ним від позивача за видатковими накладними товар.

Згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними №703 від 30.11.11р. на суму 14400,00грн. та №911 від 17.12.11р. на суму 55708,90грн. ТОВ «САРС» відпустило ТОВ «Інтервурст» м'ясну сировину на загальну суму 70108,90грн., отримання якої підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на вищевказаних накладних, скріпленого печаткою підприємства.

В видаткових накладних міститься посилання на договір №01/1612/10 від 16.12.10р. 03.07.12р. від позивача надійшли пояснення №39 від 27.06.12р., в яких позивач повідомив, що між ТОВ «Сарс» та ТОВ «Інтервурст» в листопаді-грудні 2011 року договори не укладались. Отже зазначення будь-якого договору в вищевказаних накладних є помилковим.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ч.1 ст.644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Господарським судом встановлено, що позивачем на підставі видаткової накладної поставлений, а відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень отриманий товар загальною вартістю 70108,90грн. Отже, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Таким чином, сторонами у спрощений спосіб укладена угода щодо поставки товару, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а саме: позивач поставляє відповідачу конкретний товар, а останній приймає його та оплачує, тому ця угода (домовленість) породжує для сторін права та обов'язки та підлягає належному виконанню сторонами.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направляв відповідачу вимогу №15 від 03.05.12р., в якій просив сплатити суму боргу за отриманий товар в розмірі 70108,90грн. у семиденний строк з моменту отримання вимоги. Докази направлення вимоги містяться в матеріалах справи.

На час розгляду справи відповідач доказів сплати повної суми заборгованості суду не надав і наявність боргу не спростував.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів за поставлений товар у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 70108,90грн.

Згідно ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі положень наведеної вище правової норми, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 57,62грн., що нараховані на суму заборгованості за 10 днів прострочення.

Під час судового розгляду справи №5006/15/66/2012 судом встановлений факт несплати у встановлений строк в повному обсязі суми заборгованості, яка виникла на підставі видаткових накладних, з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Перевіривши зроблені позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає його арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САРС», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервурст», м.Авдіївка, Донецька область про стягнення 70 166,52грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервурст» (86060, Донецька область, м.Авдіївка, Квартал Ювілейний, б.7; ЄДРПОУ 34990968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САРС» (01004, м.Київ, вул.Червоноармійська, б.17, оф.16; фактична адреса: 37600, Полтавська область, м.Миргород, вул.Хорольська, 46«Б»; поштова адреса: 16500, Чернігівська область, м.Бахмач, вул.Б.Хмельницького, 23; ЄДРПОУ 25662788) заборгованість в сумі 70108,90грн., 3% річних в сумі 57,62грн.; судовий збір в сумі 1609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 17.07.12р. оголошено повний текст рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 17.07.12р.

Суддя Захарченко Г.В.