Рішення

від 10.07.2012 по справі 5009/2185/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/57/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.12 Справа № 5009/2185/12

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елтехкомп" (49100, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв, 17, буд. 44, ідентифікаційний код 31251352)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" (69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 58-В, кв. 18, ідентифікаційний код 33836122)

про стягнення заборгованості в сумі 41 931,96 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Дуднік-Дубіняк Д.І., довіреність № б/н від 18.10.2011р.

від відповідача: не з'явився

ТОВ "НВП "Елтехкомп" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі продажу № 22/02 від 22.02.2010р. в сумі 41 931,96 грн., а саме: 40 167,00 грн. основного боргу, 1 471,14 грн. пені та 293,82 грн. -3 % річних від простроченої суми заборгованості.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 12.06.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 16, 267, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 1, 2, 38, 54, 55, 56, 57, 58, 61, 64, 65, 84, 85 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.06.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/2185/12 (провадження № 3/57/12), справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.07.2012р. о 12 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 10.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 13.07.2012р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 10.07.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві від 08.06.2012р., та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором купівлі продажу № 22/02 від 22.02.2010р. в сумі 41 931,96 грн., а саме: 40 167,00 грн. основного боргу, 1 471,14 грн. пені та 293,82 грн. -3 % річних від простроченої суми заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

22.02.2010р. між ТОВ "НВП "Елтехкомп" та ТОВ "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" укладений договір купівлі продажу № 22/02, відповідно до якого позивач зобов'язаний поставити відповідачу Обладнання на суму 537 672,60 грн., яке відповідач зобов'язаний прийняти та сплатити на умовах зазначеного договору.

Відповідно до умов п.3.2 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється лише після проведення повної 100 % оплати товару, а саме 50 % вартості після укладення договору, а інші 50 % після підтвердження готовності товару до відправлення.

05.05.2010р. та 25.08.2010р. позивачем було поставлено відповідачу частину товару на загальну суму 265 167,00 грн., що підтверджується накладними № 97 від 05.05.2010р. на суму 202 845,60 грн. та № 186 від 25.08.2010р. на суму 62 321,40 грн.

В той же час, відповідачем умови п.3.2 Договору повністю не виконані, а саме не сплачено 50 % вартості договору, що становить 268 836,30 грн.

Відповідач платіжними дорученнями сплатив за поставлений товар лише 225 000,00 грн., таким чином різниця між вартістю поставленого товару та сплаченою сумою згідно умов договору становить 40 167,00 грн.

Відповідачу була надіслана вимога від 24.02.2012р. про оплату суми боргу за договором в розмірі 40 167,00 грн. у строк не пізніше 11.03.2012р., або в цей же строк з урахуванням часу поштового пробігу (3 дні), надати обґрунтовану документально, із наданням належним чином завірених копій документів та посиланням на норми чинного законодавства, відмову в задоволені цієї вимоги.

Відповіді від відповідача позивачу на дану вимогу не надходило.

Отже, основна сума боргу ТОВ "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" перед ТОВ "НВП "Елтехкомп" за договором купівлі-продажу № 22/02 від 22.02.2010р. становить 40 167,00 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача, відповідно до ст. 611 ЦК України та п. 6.2 Договору пеню в сумі 1 471,14 грн. та 293,82 грн. - 3 % річних від простроченої суми боргу.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з'явився.

В абзаці 2 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012), роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом господарського суду Запорізької області від 10.07.2012р. № 14231619, станом на 10.07.2012р. місцезнаходження ТОВ "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" є: 69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 58-В, кв. 18.

В пункті 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 18 також зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали суду від 15.06.2012р. про порушення провадження у справі № 5009/2185/12, направлена відповідачу за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернута до канцелярії господарського суду з відміткою пошти: "за зазначеною адресою не проживає".

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місцезнаходження та про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "НВП "Елтехкомп" (Продавець) і ТОВ "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу № 22/02 від 22.02.2010р., за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору наступний Товар:

1.2 Найменування Товару -трансформатори масляні силові типу ТМ згідно специфікації.

1.3 Кількість, ціна Товару зазначається в рахунках, накладних, що є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Договору, ціна на товар, що поставляється за цим Договором, визначена і залишається незмінною на весь термін дії Договору.

Трансформатор ТМ-63 6/0,4 Д/Ун-11, кількість 1 штука, ціна 9 675,00 грн. (без ПДВ), на загальну суму 9 675,00 грн. (без ПДВ);

Трансформатор ТМ-63 10/0,4 Д/Ун-11, кількість 6 штук, ціна 9 675,00 грн. (без ПДВ), на загальну суму 58 050,00 грн. (без ПДВ);

Трансформатор ТМ-630 6/0,4 Д/Ун-11, кількість 7 штук, ціна 42 259,50 грн. (без ПДВ), на загальну суму 295 816,50 грн. (без ПДВ);

Трансформатор ТМ-630 10/0,4 Д/Ун-11, кількість 2 штуки, ціна 42 259,50 грн. (без ПДВ), на загальну суму 84 519,00 грн. (без ПДВ).

Разом без ПДВ: 448 060,50 грн.

ПДВ 20%: 89 612,10 грн.

Всього: 537 672,60 грн.

Згідно п.п.2.2 п. 2 Договору, загальна вартість товару за Договором: 537 672,60 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 89 612,10 грн.

Сума договору складає 537 672,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 89 612,10 грн. (п.п. 3.1 п. 3 Договору).

Відповідно до п.п. 3.2 п. 3 Договору, оплата за товар здійснюється двома платежами: перший платіж -передоплата 50 % від суми договору; другий платіж -перерахування решти суми Договору після підтвердження готовності поставки Товару. Оплата здійснюється згідно наданих Продавцем рахунків Покупцю.

Відповідач на виконання п.п. 3.2 п. 3 Договору, здійснив попередню часткову оплату на загальну суму 225 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- № 21 від 26.02.2010р. на суму 200 000,00 грн.;

- № 230 від 18.03.2010р. на суму 10 000,00 грн.;

- № 231 від 19.03.2010р. на суму 15 000,00 грн.

Позивач на виконання своїх зобов'язань за договором здійснив поставку товару на загальну суму 265 167,00 грн. що підтверджується накладними, а саме:

- № 97 від 05.05.2010р. на суму 202 845,60 грн.;

- № 186 від 25.08.2010р. на суму 62 321,40 грн.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем становить 40 167,00 грн.

24.02.2012р. ТОВ "НВП "Елтехкомп" направив на адресу ТОВ "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" вимогу від 24.02.2012р. про оплату в строк, не пізніше 11.03.2012р., отриманого Товару за Договором у розмірі 40 167,00 грн.

ТОВ "НВП "Елтехкомп" відповіді від ТОВ "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" на вимогу від 24.02.2012р. не отримало.

Отже, свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 22/02 від 22.02.2010р. відповідач належним чином не виконав.

Тому, основний борг за договором купівлі-продажу № 22/02 від 22.02.2010р. ТОВ "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" перед ТОВ "НВП "Елтехкомп" складає 40 167,00 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір купівлі-продажу № 22/02 від 22.02.2010р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку згідно до п.п. 3.2 п. 3 Договору, оплата за товар здійснюється двома платежами: перший платіж -передоплата 50 % від суми договору; другий платіж -перерахування решти суми Договору після підтвердження готовності поставки Товару. Оплата здійснюється згідно наданих Продавцем рахунків Покупцю.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Умови п.3.2 Договору відповідачем повністю не виконані, а саме -не сплачено 50 % вартості договору, що становить 268 836,30 грн. Платіжними дорученнями від 26.02.2010р. № 21, від 18.03.2010р. № 230, від 19.03.2010р. № 231 було перераховано лише 225 000,00 грн. з призначенням платежу: "сплата за трансформатори згідно рахунку № 31 від 16.02.2010р.".

Різниця між вартістю поставленого відповідачу товару та сплаченої ним суми складає 40 167,00 грн. (265 167,00 -225 000,00).

Таким чином, ТОВ "НВП "Елтехкомп" частково здійснило своє зобов'язання за Договором, незважаючи на невиконання ТОВ "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" умов п.3.1 Договору щодо проведення 100 % попередньої оплати товару, внаслідок чого у відповідача виникло зобов'язання стосовно повної оплати отриманого ним товару.

В даному випадку сторонами не було встановлено строк виконання цього зобов'язання відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У вимозі від 24.02.2012р. ТОВ "НВП "Елтехкомп" вимагав від ТОВ "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" оплати отриманого за Договором товару на суму 40 167,00 грн. у строк, не пізніше 11.03.2012р.

Отже граничний строк оплати суми боргу в розмірі 40 167,00 грн. сплинув 11.03.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання відповідача за договором купівлі-продажу № 22/02 від 22.02.2010р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання ТОВ "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 40 167,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме: 1 471,14 грн. пені та 293,82 грн. 3 % річних від простроченої суми боргу.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 Договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати товару у строки, що зазначені у п. 3.2 цього Договору, Покупець сплачує на користь Продавця, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточних розрахунків.

Розрахунки за товар повинні були бути здійснені відповідачем до 11.03.2012р. включно.

Господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 1 471,14 грн. (розрахунок в позовній заяві), оскільки це не суперечить п. 6.2 Договору та діючому законодавству.

Тому, вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 471,14 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором купівлі-продажу № 22/02 від 22.02.2010р. сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Господарським судом встановлено, що при розрахунку 3 % річних від простроченої суми боргу позивач припустився арифметичної помилки, оскільки 3 % річних від простроченої суми 40 167,00 грн. за період з 12.03.2012р. по 08.06.2012р. (89 днів) складає 293,02 грн., а не 293,82 грн., як розрахував позивач.

За таких обставин, в частині стягнення 3 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 0,80 грн. слід відмовити.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 1 609,50 грн. покладається на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Сплачена в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сума судового збору в розмірі 31,50 грн. згідно платіжному дорученню № 4062 від 02.04.2012р. на загальну суму 1 641,00 грн. підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНЕПРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" (69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 58-В, кв. 18, ідентифікаційний код 33836122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елтехкомп" (49100, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв, 17, буд. 44, ідентифікаційний код 31251352) 40 167 (сорок тисяч сто шістдесят сім) грн. 00 коп. основного боргу, 1 471 (одну тисячу чотириста сімдесят одну) грн. 14 коп. пені, 293 (двісті дев'яносто три) грн. 02 коп. -3 % річних від простроченої суми та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 0 (нуль) грн. 80 коп. - 3 % річних від простроченої суми в задоволенні позову відмовити.

4. Повне рішення складено 13.07.2012р.

Суддя В.М. Соловйов