Рішення

від 16.07.2012 по справі 21/072-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2012 р. Справа № 21/072-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Полімерцентр», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спраутс», Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 19 232,59 гривень

за участю представників:

від позивача: Марченко О.В. (довіреність №12 від 11.01.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.06.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Полімерцентр» (далі-ТОВ «ВТК «Полімерцентр»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спраутс»(далі-ТОВ «Спраутс»/відповідач) про стягнення 19 232,59 грн., з яких: 17 020,00 грн. заборгованості за договором №03052 від 05.03.2012р., 510,60 грн. пені та 1 701,99 грн. 50% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2012р. порушено провадження у справі №21/072-12 та призначено справу до розгляду на 02.07.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2012р. розгляд даної справи відкладався на 16.07.2012р.

В судові засідання 02.07.2012р. та 16.07.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2012р. між ТОВ «ВТК «Полімерцентр»(далі-постачальник) та ТОВ «Спраутс»(далі-покупець) укладено договір поставки №03052 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах передбачених даним договором.

Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 31.12.2014р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 Договору).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки та передачі відповідачу товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 52 020,00 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитком печатки позивача на видатковій накладній №РН-0000854 від 15.03.2012р.

Отримання товару за спірною накладною з боку покупця було здійснено представником останнього, який діяв на підставі довіреності на отримання цінностей (форма №М-2) №1 від 12.03.2012р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши лише 35 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 17 020,00 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 35 000,00 грн. за спірною накладною підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з поточного рахунку позивача за спірний період, а також довідкою КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль»№С11-0000-114-3/12/327 від 10.07.2012р.

Наявність 17 020,00 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача №266 від 02.07.2012р.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 020,00 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладною №РН-0000854 від 15.03.2012р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 265 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статей 712, 692, 530 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що грошові кошти за поставлену за даним договором продукцію перераховуються покупцем на поточний рахунок постачальника шляхом 100% передплати, згідно виставленого останнім рахунку-фактури, якщо інше не передбачено у специфікації.

У відповідності до специфікації №1 на поставку товару на суму 52 020,00 грн., остаточний розрахунок по оплаті вартості поставленого товару здійснюється покупцем до 26.03.2012р.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірної накладної без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем товару, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 17 020,00 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладною №РН-0000854 від 15.03.2012р. згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 510,60 грн. пені, нарахованої з 27.03.2012р. по 07.06.2012р. на 17 020,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку порушення строків оплати отриманої продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 509,20 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 510,60 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 509,20 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 701,99 грн. 50% річних, нарахованих з 27.03.2012р. по 07.06.2012р. на 17 020,00 грн. заборгованості, на підставі п. 5.4 Договору.

Приписами статей 625, 627, 629 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до п. 5.4 Договору у випадку несвоєчасного виконання передбачених даним договором зобов'язань, винна сторона сплачує постраждалій стороні, за час прострочення, 50% річних від простроченої суми.

Оскільки розмір 50% річних, заявлених позивачем до стягнення, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 701,99 грн. 50% річних підлягає задоволенню.

Вимога ж позивача про стягнення з відповідача 3 000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Приписами статей 44, 49, 33, 34 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Натомість, враховуючи, що в порушення вищезазначених норм Закону позивачем не надано суду доказів, які підтверджували б розмір витрат, понесених позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 3 000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 625, 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 236 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спраутс» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. О.Гончара, 11, кв. 79, ідентифікаційний код 37381735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Полімерцентр»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18А, ідентифікаційний код 21640229) 17 020 (сімнадцять тисяч двадцять) грн. 00 коп. заборгованості, 509 (п'ятсот дев'ять) грн. 20 коп. пені, 1 701 (одну тисячу сімсот одну) грн. 99 коп. 50% річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 38 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.07.2012р.

Суддя В.А. Ярема