Рішення

від 03.07.2012 по справі 5023/1915/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 5023/1915/12

вх. № 1915/12

Суддя господарського суду Шатерніков М.І.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шкулов М.В. - керівник

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехбуд", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив", м. Харків

про стягнення 284312,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехбуд", звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 284312,68 грн., яка складається з 241852,63 грн. основного боргу, 14163,30 грн. пені, 28296,75 грн. інфляційних. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу векселів № Б10050401, укладеним між позивачем та відповідачем 26.05.2010 року. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2012 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/1915/12 та розгляд справи призначено на 22.05.2012 р. о 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2012 р. клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи було задоволено, строк вирішення даного спору було продовжено за межами, визначеними ч. 1 ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів до 10 липня 2012 року та розгляд справи № 5023/1915/12 було відкладено на "26" червня 2012 р. на 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2012 р. розгляд справи № 5023/1915/12 було відкладено на 12:30 годину 03 липня 2012 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі. Надані представником позивача з супровідним листом 03.07.2012 року за вх. 11999 документи судом долучені до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні свого повноважного представника не скористався, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений за адресою зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 02.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив" зареєстроване за адресою: 61002, м. Харків, вул. Миронисицька, 57, кв. 12 та саме за цією адресою відповідачу направлялись ухвали суду по даній справі. У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами та у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив" (відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Оргтехбуд" (позивач) було укладено договори про надання позики №17-У від 19.10.2005 p., № 25-У від 07.11.2005 р. та № 26-У від 08.11.2005 р. За вказаними договорами згідно акту заборгованості від 25.05.2010 року позивач мав заборгованість перед відповідачем на суму основного боргу та за відсотками на загальну суму 25814737 грн.

26 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Оргтехбуд" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу векселів № Б10050401 від 26.05.2010 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу, а відповідач зобов'язався сплатити та прийняти простий вексель, серія номер № АА 1975136 від 07.07.2009 року номінальною вартістю 500000,00 грн.

На підставі акту прийому-передачі векселів та виконання зобов'язань від 26.05.2010 року вексель простий серії АА №1975136 терміном сплати 21.12.2019 номінальною вартістю 500000,00 грн. позивачем було передано відповідачу.

Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу векселів, відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити 100% суми загальної договірної вартості ЦП відповідно п. 1.2. договору, яким вартість ЦП встановлена у розмірі 500000,00 грн., шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок позивача у термін до 30 травня 2010 року.

В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом названої правової норми, залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого; однорідні, зокрема, можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав строк їх виконання.

При цьому зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

25 травня 2010 року між відповідачем та позивачем було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до умов якої сторони визначили, що зустрічні однорідні вимоги підлягають частковому заліку.

Так, відповідно до п.п. 2.1. угоди сторони визначили, що зобов'язання позивача перед позивачем за договорами про надання позики №17-У від 19.10.2005 p., № 25-У від 07.11.2005 р. та № 26-У від 08.11.2005 р. та актом звірки заборгованості за договорами венчурної позики від 26.05.2010 р. припиняються повністю у сумі 258147,37 грн. Зобов'язання відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу векселів № Б10050401 від 26.05.2010 року припиняються у розмірі 258147,37 грн. (п.п. 2.2 угоди)

Згідно з п.п. 2.3. угоди, зобов'язання відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу векселів № Б10050401 від 26.05.2010 року складає 241852,63 грн. і продовжує свою дію до закриття даної заборгованості.

В даному випадку зарахування зустрічних однорідних вимог повністю відповідає умовам ст. 601 ЦК України.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору купівлі-продажу векселів, на підставі угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, заборгованість відповідача лише частково припинена зарахуванням, у зв'язку з чим, у відповідача існує заборгованість за договором купівлі-продажу векселів № Б10050401 від 26.05.2010 року в розмірі 241852,63 грн.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що п. 2.1. договору купівлі-продажу векселів № Б10050401 відповідач зобов'язався сплатити 100% суму договірної вартості цінних паперів у термін до 30 травня 2010 року, відповідач визнається судом таким, що з прострочив виконання зобов'язання з оплати переданих позивачем цінних паперів.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору купівлі-продажу векселів № Б10050401 від 26.05.2010 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед ТОВ "Оргтехбуд" на вищезазначену суму.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 241852,63 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 6.1 договору купівлі-продажу векселів № Б 10050401 від 26.05.2010 року передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем умов, передбачених п. 2.1. цього договору. Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний банківський день прострочки, але не більш, ніж 10 (десять) відсотків від суми несплаченого вчасно платежу».

На підставі даного пункту Договору позивачем зроблений розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені склала 14163,30 грн.

Суд зазначає, що таке нарахування відповідає вимогам ч.6 ст.232 ГПК України та іншим вимогам чинного законодавства, а також умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, тому наданий розрахунок приймається судом та суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 28296,75 грн., який відповідає вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нарахована сума інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, знаходить правові підстави для задоволення позовних вимог, так як вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 601, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Центр фінансових ініціатив" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 57, кв. 12; п/р 26506819351791 у відділенні № 19 ПАТ «Банк "Грант» м. Харків, МФО 351607; ідент. код 32951623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехбуд" (61177, м. Харків, вул. Героїв Праці, 54; п/р 26004819338711 у відділенні № 19 ПАТ «Банк "Грант»м. Харків, МФО 351607; ідент. код 32031600) 241852,63 грн. основного боргу, 14163,30 грн. пені, 28296,75 грн. інфляційних втрат, 5686,24 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.07.2012 року.

Суддя Шатерніков М.І.