Рішення

від 18.07.2012 по справі 5015/2335/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.12 Справа№ 5015/2335/12

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Промінь", м. Львів, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства "Технобуд", м. Львів, про: стягнення заборгованості, Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Гук І.І. -довіреність від 23.05.2012 р., Квасниця Б.В. -директор, відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Промінь" до товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства "Технобуд" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 12.06.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 26.06.2012 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №20/01/10 З від 20.01.2010 р. не здійснив оплати за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 14 077,74 грн.

В судове засідання 26.06.2012 р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог. Згідно із цією заявою просить стягнути з відповідача додатково нараховані 1 342,23 грн. інфляційних втрат та 915,92 грн. -3% річних. Зазначена заява надіслана відповідачу поштою. У відповідності з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" подану заяву суд розцінює як формування позивачем нової ціни позову, виходячи з якої й вирішує спір.

В судовому засіданні 18.07.2012 р. позивач пояснив, що 20.01.2010 р. два примірники Договору було підписано представником підприємства та вручено відповідачу. Один з оригіналів Договору після скріплення підписом та печаткою відповідачем було направлено позивачу електронною поштою. Примірника оригіналу Договору відповідачем не повернуто. Згаданий Договір укладено, оскільки сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №20/01/10 З на виконання науково-дослідних та технологічних робіт від 20.01.2010 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору замовник (відповідач у справі) доручає та оплачує, а виконавець (позивач у справі), виконує роботи згідно з дозволом №3408.09.30-74.30.0 з контролю якості металу зварних з'єднань на підставі заявок (технічного завдання) замовника, а також проводить атестацію зварників.

На виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято виконані роботи, що підтверджується актом №35 приймання виконаних робіт за квітень 2010 р. на суму 14 077,74 грн. Роботи за цим актом здано підрядником 22.04.2010 р., прийнято замовником 30.04.2010 р. Жодних зауважень щодо якості, обсягів та терміну виконання робіт відповідач не пред'являв. Позивачем складено податкову накладну про виконання підрядних робіт відповідачу №36 від 22.04.2010 р. Позивачем виставлено рахунок-фактура №45 від 22.04.2010 р. про оплату вартості виконаних робіт у сумі 14 077,74 грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилалися претензії про погашення заборгованості за виконані роботи у сумі 14 077,74 грн. від 28.02.2012 р. №29. Відповідач отримав претензію 05.03.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до справи.

Доказів оплати вартості виконаних робіт на суму 14 077,74 грн. відповідач не представив, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу виконання робіт на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

У відповідності з положеннями частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина перша статті 640 Цивільного кодексу України). Як убачається з матеріалів справи, з пояснень позивача, що не заперечено відповідачем, Договір між сторонами укладено шляхом прийняття пропозиції відповідачем (надіслання підписаного і скріпленого печаткою відповідача примірника електронним листом).

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 2.3 Договору передбачено, що після підписання акта приймання та здачі робіт замовник у 3-денний термін зобов'язаний оплатити залишок виконаних робіт.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки сторонами у справі було погоджено строк виконання грошового зобов'язання, відповідачем таке зобов'язання було порушено, у відповідача виник обов'язок оплатити вартість виконаних робіт, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 14 077,74 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 342,23 грн. інфляційних втрат, 915,92 грн. -3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального Закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 181, 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 640, 837 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4 3 , 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства "Технобуд" (юридична адреса: вулиця Ольги Басараб, будинок 11-А, квартира 8, Личаківський район, місто Львів, Львівська область 79017, поштова адреса: вулиця Шевченка, 8, місто Львів, Львівська область, 79039; ідентифікаційний код 13815583 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Промінь" (адреса: вулиця Зелена, будинок 143-А, місто Львів, Львівська область, 79035; ідентифікаційний код 30539502 ) 14 077,74 грн. основного боргу, 1 342,23 грн. інфляційних втрат, 915,92 грн. -3% річних, 1 609,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.07.2012 р.

Суддя Рим Т.Я.