Ухвала

від 18.07.2012 по справі 5017/417/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"18" липня 2012 р. Справа № 5017/417/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Картере В.І.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання -Попов Н.Г.

за участю представників:

від ДПІ у Приморському районі м. Одеси -не з'явився, належним чином повідомлений,

від ТОВ „Інтермед" - не з'явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2012р. про ліквідацію банкрута та припинення провадження

у справі № 5017/417/2012

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермед"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

09.02.2012р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Фізичної особи-підприємця (далі - ІОП) ОСОБА_1 в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій останнє просило:

- порушити справу про банкрутство відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Інтермед", визнати його банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру;

- призначити ліквідатором боржника ініціюючого кредитора.

Заяву мотивовано неспроможністю боржника погасити заборгованість у розмірі 12 000,00 грн. за договором про надання бухгалтерських послуг №2010-0109/1 від 01.09.2010р., що підтверджується гарантійним листом від 12.11.2010р. Факт відсутності боржника за його місцезнаходженням, на думку ініціюючого кредитора, підтверджується тим, що направлена на адресу боржника: 01011, м. Київ, Перечерський узвіз, 8 претензія не була вручена останньому, а за новою адресою його місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 2-А, офіс 104 він не знаходиться.

28.02.2012р. до господарського суду першої інстанції надійшла заява ФОП ОСОБА_1., відповідно до якої остання просила визнати боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ініціюючого кредитора ліквідатором.

Постановою Господарського суду Одеської області від 28.02.2012р. (суддя Лепеха Г.А.) ТОВ „Інтеремед" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора -ФОП ОСОБА_1 зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання ТОВ „Інтеремед" усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, здійснити інші заходи, передбачені ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; скасувати арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, заборонити накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном боржника.

03.04.2012р. до місцевого господарського суду надійшов ліквідаційний звіт щодо ТОВ „Інтеремед" та ліквідаційний баланс станом на 31.03.2012р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2012р. затверджено звіт ліквідатора ТОВ „Інтермед", ліквідаційний баланс ТОВ „Інтермед", припинено юридичну особу - ТОВ „Інтермед", зобов'язано державного реєстратора не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цієї ухвали заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи -ТОВ „Інтермед" (код ЄДРПОУ 25590405), внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку, кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну, вимоги, незадоволені за відсутністю майна, встановлено вважати погашеними, скасовано арешт та інші заходи по забезпеченню заяви, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2012р., припинено повноваження ліквідатора банкрута -ФОП ОСОБА_1., провадження у справі припинено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ДПІ у Приморському районі м. Одеси подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просить її скасувати та поновити провадження у справі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник стверджує про порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 51 Закону про банкрутство, ч.4 ст.105 та ч.1 ст. 111 ЦК України, ч.5 ст. 60 ГК України та ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Також апелянт зазначив, що прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом позбавило його реалізації права проведення перевірки відповідно до ст. 78 ПК України.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (ч. 2 ст. 4 1 ГПК України).

Сторонами у справі про банкрутство згідно норм Закону про банкрутство визначені кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, визначені положеннями п. 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора -сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

В апеляційній скарзі податкова інспекція жодним чином не посилається на наявність у товариства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Крім того слід зазначити, що вказаний податковий орган повідомлявся судом про порушення справи про банкрутство товариства та здійснення щодо останнього відповідного провадження, про що свідчать відповідне поштове повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у даній справі (а.с.50) та письмові пояснення податкової інспекції по справі (а.с.72). Тобто, вказаний податковий орган був обізнаний про порушення та здійснення щодо товариства провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства -Законом про банкрутство.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства -щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст. 52 Закону про банкрутство, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси не є кредитором боржника, оскільки не звернулася у встановлений законом термін із вимогами до товариства та не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим податкова інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а оскаржувана нею в апеляційному порядку ухвала про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі не стосується її прав та обов'язків, а тому інспекція не мала права подавати апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу суду першої інстанції саме в порядку, передбаченому положеннями частини 6 ст. 106 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 14.03.2012 р. у справі № 45/3б, від 03.04.2012 р. у справі № 5023/5820/11, від 15.05.2012 р. у справі № 7/17-4145-2011 та від 16.05.2012 р. у справі № 5010/2174/2011-Б-23/78.

Відповідно до п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови Вищого господарського суду №3 від 23.03.2012р.) у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2012р. у справі № 5017/417/2012 підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 80, 86, 91, 99, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2012р. у справі № 5017/417/2012 -припинити.

Справу № 5017/417/2012 повернути до Господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя : В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський