Постанова

від 17.07.2012 по справі 5023/2340/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11»липня 2012 р. Справа №5023/2340/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Лакіза В.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

боржника - представник Капустюк А.С. за довіреністю від 10.07.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суд апеляційну скаргу боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеліта Трейд», м.Харків, (вх. 2132Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.06.2012 р. у справі №5023/2340/12,

за заявою боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеліта Трейд», м.Харків,

про визнання банкрутом у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.06.2012 року у справі №5023/2340/12 ( суддя Чистякова І.О.) припинено провадження у справі №5023/2340/12 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеліта Трейд»(ідентифікаційний код 37459209) банкрутом.

Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Харківської області від 28.05.2012 року.

Боржник, не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд ухвалу господарського суду Харківської області від 11.06.2012 р. скасувати, вважаючи, що заява боржника про порушення справи про банкрутство подана з дотриманням вимог чинного законодавства, ТОВ «Аеліта Трейд»було в повному обсязі дотримано вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної самоліквідації та Закону про банкрутство.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника боржника, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та, повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

24.05.2012 року до господарського суду Харківської області звернувся голова ліквідаційної комісії Бударний І.В. з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеліта Трейд»у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що 28.02.2012 року у зв'язку з недоцільністю подальшого здійснення підприємницької діяльності та введення фінансово-господарської діяльності підприємства учасниками ТОВ «Аеліта Трейд»прийнято рішення про ліквідацію товариства, створення ліквідаційної комісії та призначення головою ліквідаційної комісії -Бударного І.В. 29.02.2012 року державному реєстратору надано документи для розміщення в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Таке оголошення опубліковано у Бюлетені державної реєстрації №207 (7) від 02.03.3012 року. Строк пред'явлення кредиторських вимог був встановлений до 13.05.2012 року.

05.03.2012 року Приватному підприємству «Промкомплект Україна» направлено повідомлення щодо ліквідації боржника та 12.03.2012 року отримано від нього претензію про кредиторську заборгованість за загальну суму 369 642,00грн. за договором № ДГ- 0000178 від 18.01.2012 року, яка визнана ліквідатором у повному обсязі.

Також ліквідаційною комісією проведена інвентаризація майна, за результатами якої складено акт від 14.05.2012 року. Складено проміжний ліквідаційний баланс 14.05.2012 року. Грошові кошти боржника складають 100,00 грн. Основні засоби та інше майно у боржника відсутнє, у зв'язку з чим оцінка майна не проводилася.

Проаналізувавши становище підприємства, 14.05.2012 року на засіданні ліквідаційної комісії було виявлено неспроможність ТОВ «Аеліта Трейд»виконати всі свої зобов'язання перед кредитором у зв'язку з недостатністю активів; затверджено проміжній ліквідаційний баланс та вирішено голові ліквідаційної комісії товариства звернутися до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство підприємства згідно чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.05.2012 року прийнято заяву ТОВ «Аеліта Трейд»до провадження; порушено провадження у справі і призначено засідання суду на 11.06.2012 року; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

11.06.2012 року постановлено оскаржувану ухвалу суду. При цьому, припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що до заяви боржника про порушення справи про банкрутство не надано всіх необхідних документів, які підтверджували б дотримання процедури самоліквідації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Згідно зі статтею 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців повідомлення про внесення запису щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема, щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Приписами частини 8 статті 59 Господарського кодексу України встановлено, що оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської одиниці або припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до зазначеного реєстру підлягає опублікуванню у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому зазначаються відомості з єдиного державного реєстру.

У відповідності до вимог частини 4 статті 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Відповідно до приписів частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ним органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників, про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Частиною 4 вказаної норми права передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Частиною 7 цієї ж норми права передбачено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне наданням органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Відповідно до частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Статтею 112 Цивільного кодексу України встановлено порядок задоволення вимог кредиторів, які своєчасно заявили свої вимоги до ліквідаційної комісії, та порядок задоволення заявлених вимог після спливу встановленого строку для їх пред'явлення.

Частиною 5 статті 60 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, відповідно до якого ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання

Згідно частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов'язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена статтею 51 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників або органу, уповноваженого на це установчими документами.

За таких обставин, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, матеріалами справи не підтверджується надання ліквідаційною комісією органам Пенсійного фонду України, фондам соціального страхування документів юридичної особи, у тому числі первинних документів регістрів бухгалтерського та податкового обліку, необхідних для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, Фондів соціального страхування. Не надано доказів подання в процедурі самоліквідації в орган державної податкової служби, в якому платник податків за ф.№ 8-ОПП; оригінал довідки за ф.№ 4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) (п. 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 979, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1439/18734).

При цьому, наявна в матеріалах справи заява про припинення платника податків за формою № 8-ОПП була подана до Західної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові ( а.с.80) після звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, що свідчить про те, що на момент звернення до суду головою ліквідаційної комісії не було дотримано процедури самоліквідації.

Отже, ненадання або несвоєчасне подання таких документів до органів державної податкової служби та Пенсіонного фонду України, фондів соціального страхування свідчить про порушення порядку добровільної ліквідації боржника та, як наслідок, відсутність сформованого пасиву боржника (загальна сума всіх вимог кредиторів до боржника), що не дозволяє встановити його дійсний розмір.

Окрім того, в порушення положень частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України та підпункту 7 пункту 3 протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Аеліта Трейд»від 28.02.2012 року проміжний ліквідаційний баланс не затверджено учасником товариства -Пелихом Максимом Юрійовичем.

Правомірно і обґрунтовано суд першої інстанції звернув увагу на те, що з наданого Бюлетеня Державної реєстрації не вбачається дати здійснення публікації оголошення, що унеможливлює дослідження судом та встановлення дотримання головою ліквідаційної комісії строків на звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство. Адже, у разі добровільної ліквідації після закінчення строку пред'явлення вимог кредиторів, який становить не менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи, повинен минути місячний строк на звернення до суду з позовом до ліквідаційної комісії, оскільки дії ліквідаційної комісії, як ухилення від розгляду вимог кредитора та повна або часткова відмова у визнанні вимог кредитора, можуть бути оскаржені кредитором в суді шляхом подання відповідного позову ( частина 2 статті 112 Цивільного кодексу України).

Звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»одразу після закінчення двохмісячного строку без дотримання місячного строку, встановленого на подання до суду позовів до ліквідаційної комісії, свідчить про порушення порядку добровільної ліквідації боржника та, як наслідок, відсутність сформованого пасиву боржника (загальна сума всіх вимог кредиторів до боржника), що не дозволяє встановити його чіткий розмір.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»роз'яснено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено провадження у справі про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справ на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону про банкрутство (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України ( за відсутності предмету спору).

Отже, враховуючи наведені норми права та обставини справи, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно і обгрунтовано дійшов висновку, що заява боржника про порушення справи про банкрутство подана боржником без дотримання вимог чинного законодавства, оскільки до заяви не додано всіх необхідних документів, які підтверджували б дотримання процедури самоліквідації, у зв'язку з чим припинив провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Згідно частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв*язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

За таких підстав, та враховуючи, що частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»не передбачено повернення судового збору у зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно і обґрунтовано не повернув судовий збір боржнику.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, тому ухвала господарського суду Харківської області від 11.06.2012 року у справі № 5023/2340/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1 ч.1 статті 103, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеліта Трейд»залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.06.2012 р. у справі №5023/2340/12 залишити без змін.

повний текст постанови складено 16.07. 2012 р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя В.В.Лакіза

суддя В.С.Хачатрян