Рішення

від 13.07.2012 по справі 15/5005/5357/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.12р. Справа № 15/5005/5357/2012

За позовом Прокурора Солонянського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Солонянський сільський комунсервіс Солонянської районної ради Дніпропетровської області", смт. Солоне

про стягнення шкоди в розмірі 16 997,31 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від прокурора: Демеш О.О., посвідчення № 62

від позивача: Годько І.О., представник за довіреністю № 2 від 04.01.12р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 21.06.12р. порушено провадження у справі №15/5005/5357/2012 за позовом прокурора Солонянського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі-позивач) до Комунального підприємства "Солонянський сільський комунсервіс Солонянської районної ради Дніпропетровської області" (далі-відповідач), про стягнення шкоди в розмірі 16 997,31 грн. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.07.12р.

12.07.12р. в судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Крім того, прокурор надав для долучення до матеріалів справи докази належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги також підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Але, 09.07.12р. до суду надійшов лист, відповідно якого відповідач не заперечує щодо розгляду справи без участі його повноважного представника.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.07.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, заслухавши пояснення прокурора та повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В ході проведеної перевірки прокуратурою району з залученням фахівців позивача, в період з 23.04.2012 року по 08.05.2012 року проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та контролю за забрудненням природного середовища внаслідок скидів забруднюючих речовин в об'єкти довкілля відповідачем.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що 23.04.2012 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища - спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області проведений інструментальний контроль додержання нормативів скидів неочищених стічних вод забруднюючих речовин у ставок відповідачем, а також були відібрані проби ґрунтів на території прилеглій до каналізаційно-насосної станції № 1 для виявлення можливого забруднення внаслідок скиду по рельєфу зворотних вод відповідача.

За результатами інструментально-лабораторного контролю зафіксовано забруднення ґрунту азотом амонійним у порівнянні з фоновою концентрацією, що являється порушенням ст. 91 Земельного кодексу України та ст. 35 Закону України про охорону земель.

В результаті забруднення земельної ділянки зворотними водами каналізаційно-насосної станції № 1 відповідача державі в особі позивача були спричинені збитки, на загальну суму 16 997,31 грн.

Вказаний розмір шкоди підтверджується розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті забруднення земельної ділянки зворотними водами каналізаційно-насосної станції №1 відповідача.

Прокурор звертає увагу суду на те, що вищезазначене підтверджується приписом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 10.05.2012 року; протоколом про адміністративне правопорушення № 07550 від 11.06.2012 року; постановою про накладення адміністративного стягнення № 07550 від 15.06.2012р. за ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляду штрафу.

Як зазначає прокурор і не заперечується позивачем, останній є спеціально уповноваженим органом управління в області охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, тому відповідно до приписів ст.ст. 153, 224 Господарського кодексу України та ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідач повинен відшкодувати позивачу завдану шкоду у розмірі 16 997,31 грн.

В свою чергу, відповідач не надав суду жодних доказів або обґрунтованих доводів того, що шкода завдана не з його вини.

Крім того, до суду відповідачем також не надано доказів відшкодування завданої ним шкоди на момент розгляду справи.

При викладених обставинах вимоги слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

В даному випадку вищезазначені повноваження належать Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області, тобто позивачу.

Стаття 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

В статті 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" зазначено про те, що екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Згідно положень ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Визначення складу екологічних правопорушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України (ст. 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Як зазначено у Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.01р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", які є чинними на час розгляду даної справи, відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також розроблюваним відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

У вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, слід керуватися нормами природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, а з питань, не врегульованих цим законодавством, - відповідними правилами цивільного законодавства.

В п. 1.2 вищезазначених Роз'яснень зазначено про те, що відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Крім того, в п. 1.6. Роз'яснень зазначено про те, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди .

Статтею 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Таким чином, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" надано право спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів та органам прокуратури звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини . Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.01р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідачем не надано суду жодних доказів або обґрунтованих доводів того, що шкода завдана не з його вини.

Крім того, суд вважає, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельної ділянки є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього порушення, а саме:

- припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 10.05.12 р.;

- протокол про адміністративне правопорушення № 07550 від 11.06.12 р.;

- постанова про накладення адміністративного стягнення № 07550 від 15.06.12р. за ст.52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляду штрафу.

Таким чином, вищевказаними документами може бути підтверджено факт забруднення земельної ділянки.

У даному випадку вказані вище докази повністю доводять протиправність поведінки відповідача, яка полягає у забрудненні ним землі азотом амонійним, і заподіяння саме внаслідок цього забруднення шкоди державі на суму 16 997,31 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 66 Конституції України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 20, 37, 40, 50, 68, 69, 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.01р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 153, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43. 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Солонянський сільський комунсервіс Солонянської районної ради Дніпропетровської області" (52400, Дніпропетровська обл., смт.Солоне, вул. Шевченко, буд. 6-б, код ЄДРПОУ 37071412) на користь Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпропетровськ, вул.Лабораторна, буд. 69, код ЄДРПОУ 37988899) шкоду у розмірі 16 997,31 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім грн. 31 коп.).

Стягнути з Комунального підприємства "Солонянський сільський комунсервіс Солонянської районної ради Дніпропетровської області" (52400, Дніпропетровська обл., смт.Солоне, вул. Шевченко, буд. 6-б, код ЄДРПОУ 37071412) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.1") судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 12.07.12р.