Рішення

від 16.07.2012 по справі 4/078-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2012 р. Справа № 4/078-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа", м. Біла Церква

до Компанії "Файн Арт Моделс, Юкрейн", дочірнє підприємсво, м. Біла Церква

про стягнення 9 222,33 грн.

за участю представників сторін:

позивач -Колесник Т.А. -предст., дов. № 15 від 05.01.2012р.;

відповідач -Міхневич О.О. -директор

Обставини справи:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Компанії "Файн Арт Моделс, Юкрейн", дочірнє підприємсво (відповідач) про стягнення заборгованості 9 222,33 грн., яка складається з 8848,51 грн. боргу за договором № 1239 від 01.10.2009 р. на постачання та споживання теплової енергії, 308,22 грн. пені, 11,00 грн. інфляційних втрат, 54,60 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2012 р. було порушено провадження у справі № 4/078-12 та призначено до розгляду на 16.07.2012 р.

16.07.2012р. позивач, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором (основний борг) в розмірі 5182,52 грн. В іншій частині заявлені позовні вимоги залишені без змін.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відповідачем частково було здійснено погашення заборгованості за договором № 1239 від 01.10.2009 р. в сумі 3 665,99 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Крім того, в судовому засіданні відповідач також зазначив, що станом на день розгляду спору ним було погашено частину основного боргу в сумі 3 774, 45грн., про що свідчить долучена до матеріалів справи квитанція № 1 від 13.07.2012р. про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію за березень 2012 року згідно договору № 139 від 01.10.2009р.

В судовому засіданні 16.07.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

01.10.2009р. між Комунальним підприємством "Білоцерківтепломережа" (теплопостачальна організація) та Компанією "Файн Арт Моделс, Юкрейн", дочірнє підприємсво (споживач) було укладено договір № 1239(договір), відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію у вигляді опалення, підігріву води, пари, вентиляції, а споживач зобов'язується прийняти на межі балансової належності з найменшими витратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у відповідності з умовами даного договору.

Згідно п. 2.3 договору, приймання-передачі теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу оформлюється щомісячних актом-приймання передачі теплової енергії.

Відповідно до п. 3.2.17 договору, споживач зобов'язується до 10 числа місяця наступного за розрахунковим повернути на адресу теплопостачальної організації підписаний акт приймання-передачі теплової енергії. У разі відсутності обґрунтованих заперечень в письмовій формі, акти приймання-передачі вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків.

У відповідності до умов договору та наданих позивачем актів приймання-передачі теплової енергії, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги в січні 2012 -квітні 2012 року на загальну суму 12514,50 грн., що також підтверджується актами приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за січень, лютий, березень, квітень 2012 року та актом звірки взаєморозрахунків складеним сторонами станом на 27.04.2012р.

Згідно п. 6.4 договору, оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Однак, за словами позивача, відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, хоча будь-яких зауважень щодо наданих послуг у останнього не виникало, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 5182,52 грн. з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зважаючи на те, що відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, здійснивши лише часткові оплати, суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та стягнення заборгованості, яка, станом на день розгляду справи, становила 5 182, 52 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Однак, як зазначив в судовому засіданні відповідач, 13.07.2012р. ним також було частково погашено суму боргу в розмірі 3 774,47 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція №1, в призначенні платежу якої зазначено: «за спожиту теплову енергію за березень 2012 року згідно договору № 1239 від 01.10.2009р.», у зв'язку з чим суд припиняє провадження у справі в частині 3 774,47 грн. на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

А відтак, сума боргу, яка залишилась непогашеною та розмір якої підлягає стягненню з відповідача станом на день розгляду справи складає 1408,07 грн. (5182,52 грн. -3 774,47 грн.).

Крім суми основного боргу, позивачем також заявлені до стягнення 308,22 грн. пені, нарахованої у відповідності до умов договору за період з 28.11.2011р. по 11.06.2012р.

Згідно п. 6.6 договору, за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених в п.6.4 даного договору, споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У відповідності до розрахунку, який міститься в матеріалах справи, нарахування суми неустойки здійснено від кожного акта окремо та з посиланням на норми ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Зважаючи на те, що часткові оплати відповідачем були здійснена починаючи з 27.06.2012., заявлена позивачем до стягнення пеня за період з 15.03.2012р. по 20.06.2012р. (до дня внесення першого платежу) є правомірною.

Враховуючи вищевикладене, судом було перевірено правильність нарахування пені з урахуванням норм чинного законодавства щодо нарахування неустойки, а також п. 6.4, 6.6 договору та встановлено, що заявлені позивачем до стягнення 308,22 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 11,00 грн. інфляційних втрат та 54,60 грн. 3% річних.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок відповідає вимогам законодавства (відповідно до перерахунку здійсненого судом) та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 11,00 грн. та 3% річних -54,60 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1408,07 грн. боргу, 54,60 грн. 3% річних, 11,00 грн. інфляційних втрат, 308,22 грн. пені. В іншій частині заявлених позовних суд припиняє провадження у справі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Компанії "Файн Арт Моделс, Юкрейн", дочірнє підприємсво (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Лермонтова, 19, кв. 6, код ЄДРПОУ 23580164) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, код ЄДРПОУ 04654336) -1408 (одну тисячу чотириста вісім) грн. 07 коп. боргу, 54 (п'ятдесят чотири) грн. 60 коп. 3% річних, 11(одинадцять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 308 (триста вісім) грн. 22 коп. пені, 516 (п'ятсот шістнадцять) грн. 16 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 3774,45 грн. боргу припинити провадження у справі.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 18.07.2012 р.

Суддя О.В. Щоткін