Рішення

від 17.07.2012 по справі 2032-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.2012Справа №5002-7/2032-2012

За позовом приватного підприємства "Кримська автомобільна допомога" (вул. Мира, 19, кв. 42, с. Шкільне, Сімферопольський район, 97541)

до відповідачів - Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11, місто Сімферополь, 95000)

виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, 95000)

про визнання права власності,

Суддя І.І.Дворний

Представники від сторін:

від позивача: ОСОБА_2., наказ №1 від 14.03.10, директор;

від Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації": не з'явився;

від виконавчого комітету Сімферопольської міської ради: не з'явився.

Суть спору: 20 червня 2012 року приватне підприємство "Кримська автомобільна допомога" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" та виконавчого комітету Сімферопольської міської ради у якій просило визнати за підприємством право власності на нежитлову будівлю сервісного центру літер «Д», загальною площею 2227,0 кв.м., що розташована по пр. Перемоги, 211в у місті Сімферополі.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 328, 334, 392 Цивільного кодексу України, статті 144 Господарського кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані неправомірною відмовою відповідача у реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно, що порушило право останнього та послугувало підставою для звернення товариства з відповідними позовними вимогами до суду.

Так, позивач зазначає, що право власності на незавершений будівництвом об'єкт - нежитлову будівлю літер «Д» по пр. Перемоги, 211в у місті Сімферополі було зареєстровано за фірмою "Кримська автомобільна допомога", що не заперечує й відповідач, надавши відповідну довідку. В подальшому, найменування фірми "Кримська автомобільна допомога" було приведено у відповідність з діючим законодавством і перейменовано у приватне підприємство "Кримська автомобільна допомога", у зв'язку з чим і виникла необхідність у реєстрації права власності на вказаний вище об'єкт саме за останнім.

09 липня 2012 року від Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність по документам, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2012 року розгляд справи відкладався.

13 липня 2012 року представник виконавчого комітету Сімферопольської міської ради надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що комітет ніяких рішень відносно позивача по вказаному об'єкту нерухомості не приймав, і як наслідок, у проведенні державної реєстрації права власності не відмовляв, дій по визнанню прав не здійснював, а отже є неналежним відповідачем. З врахуванням викладеного, останній просив розглянути справу у його відсутність та прийняти рішення у відповідності до законодавства України.

У судове засідання, що відбулось 17 липня 2012 року, з'явився представник позивача, який наполягав на вимогах заявленого позову.

Враховуючи надані відповідачами клопотання про розгляд справи у їх відсутність, враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2002 року між Сімферопольським автотранспортним технікумом та фірмою "Кримська автомобільна допомога" був укладений договір про співробітництво, відповідно до якого, сторони зобов'язались співпрацювати у сфері створення сервісного центру, розташованого по пр. Перемоги, 211 у місті Сімферополі.

Відповідно до пункту 6.1 договору, сервісний центр після введення в експлуатацію підлягає розділу у порядку визначеному цим договором з урахуванням корегувань часток витрат на будівництво, які можуть виникнути у процесі виконання договору.

У пункті 7.1 договору сторони узгодили, що договір діє з 01 червня 2002 року до моменту оформлення права власності сторонами на приміщення сервісного центру.

Так, 19 грудня 2004 року рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим за приватною фірмою "Кримська автомобільна допомога" було визнано право власності на об'єкт нерухомого майна - сервісного центру, розташованого за адресою: місто Сімферополь, пр. Перемоги, 211. Також, вказаним рішенням було зобов'язано Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації зареєструвати за фірмою право власності на вказаний об'єкт.

Втім, Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації на прохання фірми провести реєстрацію права власності на підставі вказаного рішення зазначило, що для реєстрації необхідно уточнити на який об'єкт нерухомості (із зазначенням назви об'єкту, літер та загальної площі у відповідності до даних інвентаризації) визнано право власності за фірмою, а також надати документи про здачу в експлуатацію (або реконструкцію) вищевказаного об'єкту.

В подальшому, 29 квітня 2005 року Кримський третейський суд визнав за фірмою "Кримська автомобільна допомога" право власності на вказаний вище об'єкт, з переліком його літер, площі та приміщень (а.с. 32), на підставі якого, Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації 14 липня 2005 року зареєструвало за фірмою право власності на незавершений будівництвом об'єкт - нежитлову будівлю літер «Д», розташовану за адресою: місто Сімферополь, пр. Перемоги, буд 211-В (а.с. 33), що підтверджується довідкою Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" від 29 березня 2012 року (а.с. 7) і копією технічного паспорту, наявною в матеріалах справи (а.с. 16-28).

Досліджуючи статут фірми "Кримська автомобільна допомога", судом встановлено, що фірма заснована ОСОБА_2 на його приватній власності з правом найму робочої сили (пункт 1.1 статуту).

24 квітня 2000 року статут був зареєстрований Сімферопольською районною державною адміністрацією за №04055558ю0020020.

Ідентифікаційний код юридичної особи, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №441470, - 30913675 (а.с. 59).

Як стверджує позивач, рішенням засновника фірми від 06 жовтня 2008 року за №1, найменування фірми "Кримська автомобільна допомога" було приведено у відповідність до діючого законодавства та перейменовано у приватне підприємство "Кримська автомобільна допомога".

Матеріали справи свідчать про те, що статут приватного підприємства "Кримська автомобільна допомога", затверджений рішенням засновника №1 від 16 жовтня 2008 року, є новою редакцією статуту зареєстрованого Сімферопольською районною державною адміністрацією за №04055558ю0020020 від 24 квітня 2000 року.

Так, досліджуючи вказаний статут, судом встановлено, що приватне підприємство "Кримська автомобільна допомога" створено на приватній формі власності як прива тне підприємство, з правом наймання робочої сили.

Підприємство зареєстровано Сімферопольською районною державною адміністрацією за реєст раційним №04055558ю0020020 від 24 квітня 2000 року під назвою фірма «Кримська авто мобільна допомога», ідентифікаційний код 30913675 та є її правонаступником (пункт 1.1 статуту).

Засновником підприємства відповідно до пункту 1.2 статуту є ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Ідентифікаційний код юридичної особи, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА за №461335, - 30913675 (а.с. 58).

Як вказує позивач, у 2012 році приватне підприємство "Кримська автомобільна допомога" завершило будівництво сервісного центру, розташованого у місті Сімферополі по пр. Перемоги 211в.

У підтвердження того, що спірна будівля готова до експлуатації, позивач надав суду засвідчену копію декларації, про готовність об'єкта до експлуатації, реконструкції нежитлової будівлі за вказаною вище адресою (а.с. 10-15).

В подальшому, приватне підприємство "Кримська автомобільна допомога" звернулось до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації» із заявою про видачу про реєстрацію права власності на закінчену будівництвом нежитлову будівлю сервісного центру літер «Д», загальною площею 2227,00 кв.м. по пр. Перемоги, 211в у місті Сімферополі на ім'я приватного підприємства "Кримська автомобільна допомога".

Втім, Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", посилаючись на пункт 3.5.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав вказало про неможливість реєстрації права власності на об'єкт, у зв'язку з тим, що представлені документи не відповідають вимогам, встановленим Положенням і не дають можливості встановити відповідність заявлених прав та поданих документів вимогам законодавства.

Позивач, зазначає, що спір про право в даному випадку відсутній, підставою для звернення до суду вважає неправомірну відмову відповідача у реєстрації права власності на об'єкт нерухомості та стверджує, що таке невизнання права власності порушує його права, з огляду на що, він і звернувся до суду з позовом про визнання права власності на підставі пункту 1 статті 392 Цивільного кодексу України, відповідно до якого власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд вважає заявлені позивачем вимоги правомірними та такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступне.

Так, предметом позову у даній справі є вимоги приватного підприємства "Кримська автомобільна допомога" до Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" про визнання за підприємством права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю сервісного центру літер «Д», загальною площею 2227,0 кв.м. по пр. Перемоги, 211в у місті Сімферополі.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 Цивільного кодексу України закріплює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та місцезнаходження майна.

Стаття 319 Цивільного кодексу України встановлює, що власник користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 85 Господарського кодексу України, господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Аналогічні положення містяться в статті 12 Закону України «Про господарські товариства».

Як вже зазначалось, право власності на об'єкт незавершеного будівництва - нежитлові будівлі літ. «Д» по пр. Перемоги, 211в у місті Сімферополі зареєстровано за фірмою "Кримська автомобільна допомога".

Позивач, у свою чергу, стверджує, що договір про співробітництво, укладений між сторонами, був розірваний за Угодою сторін від 01 червня 2002 року у зв'язку з його виконанням, яка недійсною не визнавалась, що на думку останнього є підставою для набуття за ним права власності на об'єкт, як правонаступником.

Так, статутом приватного підприємства "Кримська автомобільна допомога", у свою чергу визначено, що останній є правонаступником майнових прав і обов'язків фірми "Кримська автомобільна допомога" (а.с. 38).

Після завершення підприємством будівництва реєстрація права власності за позивачем на новозбудоване нерухоме майно Кримським республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" здійснена не була через відсутність правовстановлюючих документів, перелічених у Тимчасовому Положенні про порядок державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, зокрема, відмовляючи у державній реєстрації прав, Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" зазначило про те, що договір про співробітництво у будівництві не включений до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

У відповідності до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Питання щодо створення якісно нової речі належить до правового питання та має бути вирішено судом.

Зі змісту статей 331, 332 Цивільного кодексу України вбачається, що до основних ознак нової речі - об'єкту нерухомості, зокрема, відноситься наступне: річ створена з матеріалів особи, що претендує на новостворене майно.

Дійсно, при цьому за загальним правилом, право власності на таку річ набувається з моменту завершення будівництва, а у випадку, якщо законом чи договором передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з часу прийняття такого майна в експлуатацію.

Однак вказана норма не носить практичного характеру через наступне. Відповідно частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності на нерухому річ підлягає державній реєстрації. Отже, до проведення державної реєстрації з часу прийняття в експлуатацію об'єкту нерухомості права власності на таку річ не виникає.

З матеріалів справи вбачається, що спірна нежитлова будівля сервісного центру побудована за рахунок коштів замовника - приватного підприємства "Кримська автомобільна допомога", що підтверджується відомостями, які містяться у декларації від 06 червня 2012 року за №КР14312091624 про готовність об'єкта до експлуатації, реконструкції нежитлової будівлі у місті Сімферополі по пр. Перемоги 211в.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем надані достатні докази щодо створення ним за власний рахунок нової речі - об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі сервісного центру літер «Д», загальною площею 2227,0 кв.м., що розташована по пр. Перемоги, 211в у місті Сімферополі.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Особливості оформлення права власності на нерухоме майно визначені у розділі VIII Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 28 липня 2010 року № 1692/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (далі - Положення).

Відповідно до діючого законодавства органом, що здійснює державну реєстрацію права власності є органи бюро технічної інвентаризації, які крім того, здійснюють технічну реєстрації об'єктів нерухомості, складають відповідні реєстри технічного стану таких об'єктів тощо.

Для реєстрації права власності на нерухоме майно до БТІ надаються правовстановлюючі документи (пункт 2.1 положення).

Згідно з абзацом другим підпункту «а» пункту 8.1 Положення оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування проводиться, зокрема фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Отже, однією з умов для оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна з видачею відповідного свідоцтва є подання документа, яким може бути підтверджено відповідність об'єкта, право на який оформлюється, документації, згідно з якою відбувалося його будівництво, та безпосередньо нормам будівництва.

Відповідно до пункту 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N461 підставою для оформлення права власності на об'єкт є, зокрема, зареєстрована декларація або сертифікат.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Так, матеріали справи містять засвідчену копію зареєстрованої інспекцією ДАБК в АР Крим 06 червня 2012 року за №КР14312091624 декларації, про готовність об'єкта до експлуатації, реконструкції нежитлової будівлі у місті Сімферополі по пр. Перемоги 211в з ІІІ категорією складності.

З наведеного вбачається, що зокрема, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована в установленому порядку Інспекцією (щодо об'єктів І - III категорії складності), для цілей Положення, є документом, який підтверджує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, та має подаватися для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Серед правовстановлюючих документів, перелічених в додатку 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, передбачені й рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Крім того, слід зауважити, що відповідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/98 від 31.01.2001 р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

Частиною 3 статті 182 Цивільного кодексу України передбачено, що відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Отже, як вбачається з вищенаведеного, рішення зі спору з даної справи, може вплинути на права та обов'язки Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", як органу який має здійснювати державну реєстрацію права власності.

За такими обставинами, Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" є належним відповідачем у цій справі, предметом спору якої є реєстрація права власності, оскільки відмова у такій реєстрації фактично є незаконним обмеженням права власності позивача.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже вказана стаття закріплює презумпцію правомірності набуття права власності. Незаконність набуття права власності має бути встановлена рішенням суду. До набрання рішенням суду законної сили право власності вважається набутим правомірно. Так, докази неправомірності володіння позивачем спірним майном в матеріалах справи відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Так, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою (стаття 392 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, посилання виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на те, що він є неналежним відповідачем не ґрунтуються на законодавстві.

За таким обставинами позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 20.07.2012.

Керуючись статтями 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за приватним підприємством "Кримська автомобільна допомога" (вул. Мира, 19, кв. 42, с. Шкільне, Сімферопольський район, 97541) право власності на нежитлову будівлю сервісного центру літер «Д», загальною площею 2227,0 кв.м., що розташована по пр. Перемоги, 211в у місті Сімферополі.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний