Ухвала

від 31.05.2012 по справі 2а-2442/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р.Справа № 2а-2442/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2012р. по справі № 2а-2442/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий Електропривід"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Крановий електропривід", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова, № 0005532305 від 16.11.2011 р., №0005542305 від 16.11.2011р., №0001322305 від 03.02.2012 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилався на безпідставність висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентами - ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Тех-Агроремпоставка", позаяк за даними операціями товар був поставлений в повному обсязі, оплату вартості товару проведено, тобто господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року позов задоволено частково.

Скасовано у повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова №0005542305 від 16.11.2011р. та №0001322305 від 03.02.2012 р.

У решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, ТОВ "Крановий електропривід", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 32031071, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова (а.с. 68, 69, 199-203).

02.11.2011р. Державною податковою інспекцією в Дзержинському районі м. Харкова була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" (ідентифікаційний код - 32031071) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт" (код -37092055) за червень 2011 року та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (код -36457279).

Результати перевірки оформлені актом від 02.11.2011р. № 5133/2305/32031071 (а.с. 78-23).

16.11.2011р. з посиланням на даний акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення-рішення №0005532305 (а.с. 24), яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 40.248,00грн., (за основним платежем-27.228,00грн., за штрафними санкціями - 13.020,00грн.), та №0005542305 (а.с. 25), яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 80.962,00грн. (за основним платежем - 70.546,00грн., за штрафними санкціями - 10.416,00грн.).

Стосовно згаданих податкових повідомлень-рішень позивачем було розпочато передбачену ст.56 Податкового кодексу України процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

За наслідками такої процедури рішенням ДПА у Харківській області від 17.01.2012р. №224/10/25-103 було скасоване спірне податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 р. №0005532305 в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 1,00грн., а відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова, було складене та направлене на адресу ТОВ "Крановий електропривід" податкове повідомлення-рішення №0001322305 від 03.02.2012 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 40.247,00 грн. (основний платіж -27.228,00 грн.; штраф -13.019,00 грн.).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями №0005542305 від 16.11.2011р. та №0001322305 від 03.02.2012 р. порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо порушення ст.3, ст.5, п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" по взаємовідносинам з ТОВ "Тех-Агроремпоставка".

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2010 р. між позивачем, ТОВ "Крановий електропривід"(в якості покупця), та ТОВ "Тех-Агроремпоставка"(в якості продавця) було укладено письмовий правочин у формі договору № 28 П, предметом якого є поставка товару, а саме: контакторів, термостатів (а.с. 128-130).

Оцінивши згаданий правочин за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів відзначає, що спірний правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами (а.с. 199-203, 211-215), за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, спірні договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, позивачем подані до суду виписані ТОВ "Тех-Агроремпоставка" видаткова накладна № 031110 від 03.11.2010 р. на загальну суму 124.980,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 20.830,00 грн.) (а.с. 134) та податкова накладна № 6111 від 03.11.2010р. на загальну суму 124.980,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 20.830,00 грн.) (а.с. 133).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Копія банківської виписки (а.с. 136) засвідчує факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними накладними (а.с.134).

Щодо порушення п.п.138.1.1 п.138.1, п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138, п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт", колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2011 р. між позивачем, ТОВ "Крановий електропривід"(в якості покупця), та ТОВ "Промтехноопт"(в якості продавця) було укладено письмовий правочин у формі договору № 31П, предметом якого є поставка товару, а саме: автоматичних вимикачів, вимикачів врубних, рубильників триполюсних (а.с. 147-149).

Оцінивши згаданий правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами (а.с. 199-210,), за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, спірні договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, позивачем подані до суду виписані ТОВ "Промтехноопт" видаткові накладні № 22/06-11 від 22.06.2011р. на загальну суму 149.964,00 грн. (у т.ч. ПДВ -24.994,00 грн.) (а.с. 151), № 30/06-11 від 30.06.2011р. на загальну суму 148.332,00 грн. (у т.ч. ПДВ -24.722,00 грн.) (а.с. 156) та податкові накладні № 598 від 22.06.2011р. на загальну суму 149.964,00 грн. (у т.ч. ПДВ -24.994,00 грн.) (а.с. 152), № 780 від 30.06.2011р. на загальну суму 148.332,00 грн. (у т.ч. ПДВ -24.772,00 грн.) (а.с. 157).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Копії банківських виписок (а.с. 160-164) засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними накладними (а.с.153, 158).

Щодо посилань відповідача у акті про встановлення порушення платником податків податкового законодавства на акти перевірок інших суб'єктів господарювання, зокрема ТОВ "Промтехноопт"та ТОВ "Тех-Агроремпоставка", у якості доказів порушень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.З ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Колегія суддів також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ "Крановий електропривід". Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив частково адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 20.03.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2012р. по справі № 2а-2442/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.