Постанова

від 09.07.2007 по справі 2а-865/2007

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2а-865/2007

Справа № 2а-865/2007

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2007

року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого

судді                                                      Буран

О.М.

при

секретарі                                                              Коровіній

Л.О.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні   в м.

Одесі справу за адміністративним

позовом   ОСОБА_1  

до   411    Центрального   військового

клінічного

госпіталю Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України про

стягнення

грошової компенсації за продовольче забезпечення,  суд

ВСТАНОВИВ:

До суду

з позовом звернувся ОСОБА_1

посилаючись на те,  що внаслідок

неправомірної бездіяльності відповідача - 411 Центрального військового

клінічного госпіталю Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України

йому не було виплачено грошову компенсацію замість продовольчого пайка в розмірі

35754, 79 грн.

В

судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі та

просив суд задовольнити.

Представник

відповідача в судове засідання не з'явився, 

однак надав до суду заяву в якій просить суд розглянути справу за

відсутністю представника відповідача та ухвалити рішення згідно діючого

законодавства.

Згідно

ст. 128 ч. 4 КАС України,  у разі

неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень,  належним чином повідомленого про дату,  час і місце судового розгляду,  без поважних причин або без повідомлення ним

про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути

вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким

чином,  у зв'язку з неявкою відповідача

за даною адміністративною справою,  суд

вважає за необхідне розглядати справу за відсутністю відповідача та ухвалити

постанову на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши

пояснення представника позивача, 

дослідивши матеріали справи,  суд

вважає,  що позов підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Судом

було встановлено,  що позивач проходить

військову службу у 411 Центральному військовому клінічному госпіталю

Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України на посаді начальника

кардіоревматологічного відділення клініки кардіології 411 ЦВКГ та перебуває на

продовольчому забезпеченні у цьому госпіталі.

Не

отримуючи своєчасно продовольчі пайки позивач вимушений був закупляти

продовольство по значно вищим цінам,  ніж

ті,  що були йому присудженні.

Продовольче

забезпечення особового складу Збройних Сил України гарантується ч.2 ст.16

Закону України «Про Збройні Сили України» в редакції Закону від 05.10.2000 року

та ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей».

У

відповідності зі ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців і членів їх сімей", 

військовослужбовці одержують за рахунок держави забезпечення,  а також речове майно і продовольчі пайки або

за бажанням військовослужбовців грошову компенсацію замість них. А згідно ч. 4

ст. 9 зазначеного Закону,  порядок і

розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців

та компенсації

речового майна і продовольчих пайків встановлюються КМУ з урахуванням

коефіцієнта індексації грошових доходів.

На

реалізацію вищевказаних нормативно - правових актів,  КМУ була прийнята Постанова № 316 від

12.03.1996 року „Про норми забезпечення продовольчими пайками

військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань". Згідно даної Постанови

до 10.03.2000 року усі військовослужбовці забезпечувались продовольчими пайками

по нормі № 7,  однак з 11.03.2000 року

ст. 2 ЗУ „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000

року була призупинена дія ч. 2 ст. 9 ЗУ „Про соціальний захист

військовослужбовців та їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями

продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них.

Відповідно

до ст. 24 Конституції України, 

військовослужбовці мають рівні права і свободи,  визначені законодавством України,  обмежувати які ніхто не вправі.

Відповідно

до Закону України „Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку

з порушенням строків їх виплат", 

від 19.10.2000 року та п. 2 Постанови КМУ від 21.02.2001 року,  розмір компенсації,  як це вбачається з наведеного розрахунку,  з урахуванням індексації складає 35754, 79

грн.,  що підтверджується розрахунком.

Суд

вважає,  що законне,  гарантоване державою право позивача на

отримання продовольчого забезпечення за рахунок держави порушено,  внаслідок чого утворилась заборгованість у

розмірі 35754, 79 грн. У період з 11.03.2000 року по 28.02.2007 року.

На

підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17, 24, 46 Конституції України,  ст.9 Закону України «Про соціальний та

правовий захист військовослужбовців і членів їхніх сімей,  ст.ст.6, 8, 104, 158-163 КАС України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати

дії 411 Центрального військового клінічного госпіталю Департаменту охорони

здоров'я Міністерства оборони України - неправомірними.

Стягнути

з 411 Центрального військового клінічного госпіталю Департаменту охорони

здоров'я Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 компенсацію за

продовольче забезпечення з урахуванням індексації у сумі 35754 (тридцять п*ять

тисяч сімсот п'ятдесят чотири) гривень 79 копійок.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської

області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення,  а в разі складення

постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України,  з дня складення в повному обсязі постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів

після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст. 186 КАС

України.