Постанова

від 11.07.2012 по справі 2а/1270/4675/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4675/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Стройній О.О.,

за участю представників

позивача: Дубовського Є.Р. (довіреність № 13 від 02.07.2012),

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002031600 від 23.02.2012, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, у якому позивач просив визнати недійсним та скасувати податкове-повідомлення рішення № 0002031600 від 23.02.2012.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 11.01.2012 відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності за листопад 2011, про що було складено акт перевірки № 12/16/34720881.

Перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, п.п.4.6.8 п.4.6 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість.

23.02.2012 відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0002031600, яким збільшено позивачу суму податкових зобов'язань на суму 39350,00 грн., а також згідно п.123.1 ст.123 ПК України нараховано штрафних санкцій на суму 19675,00 грн.

З вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не згоден, з огляду на таке.

Позивачем було самостійно знайдено помилку у податковій декларації з податку на додану вартість за вказаний у податковому повідомленні-рішенні період (листопад 2011 року) та 20.01.2012 надіслана податкова декларація з ПДВ за грудень 2011 року, у якій була виправлена помилка, допущена у розрахунках за попередній звітний період та виконані зобов'язання, встановлені п.50.1 ст.50 ПК України. Вказана декларація була надіслана засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 ПК України). Декларація була доставлена до центрального рівня ДПА України, про що свідчать квитанції, але не була прийнята. Причина неприйняття декларації - «Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ 34720881, код ДПІ 1236; Можливо відсутній договір з ДПАУ».

На спробу подачі декларації особисто, позивачу відповіли відмовою без пояснення причин.

17 лютого 2012 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року. У розрахунку позивачем самостійно збільшено суму податкових зобов'язань на суму 39350,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 3 % від розміру цих зобов'язань, а саме 5125,00 грн.

На виконання вимог п.203.2 ст.203 ПК України, 17.02.2012 позивачем подано податкову декларацію за грудень 2011 року, згідно якої виникло від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду.

Таким чином, позивач вважає, що було здійснено повний розрахунок за додаткові податкові зобов'язання, що виникли після самостійного усунення помилки у декларації з ПДВ за листопад 2011 року.

Декларація з ПДВ за грудень 2011 року та уточнюючий розрахунок за листопад 2012 року були прийняті у день їх направлення - 17.02.2012, із зауваженнями щодо закінчення строку подання форми.

Таким чином позивач зазначає, що станом на 17.02.2012 позивачем було самостійно усунено помилку за попередній звітний період (листопад 2011 року) та здійснено остаточний розрахунок по податкових зобов'язаннях.

Крім того, позивач вважає, що датою виправлення помилки є 20.01.2012, оскільки декларація за грудень 2011 року, яка була подана 20.01.2012, була оформлена належним чином та неприйнята з підстав, які, на думку позивача, не може бути причиною відмови у прийнятті такої звітності.

Крім того, відповідач, згідно з п.50.3 ст.50 ПК України, мав провести додаткову позапланову перевірку за листопад 2011 року, до винесення податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з уточненням даних у податковій звітності за період, що перевірявся.

Також позивач зауважує, що акт перевірки та податкове повідомлення-рішення ним було отримано тільки 12.06.2012, після звернення Ленінської МДПІ у м. Луганську з позовом про стягнення коштів з рахунку підприємства.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі (а.с.66).

Разом з тим, представником відповідача через канцелярію суду 26.06.2012 надано до матеріалів справи заперечення на позов (а.с.49-50), у яких зазначено, що МДПІ на підставі п.п.200.10 ст.200 ПК України та в порядку ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ поданої за листопад 2011 року (вхідний № 9012805363 від 20.12.2012), за результатами якої складено акт перевірки від 11.01.2012 № 12/16/34720881 та на підставі акта перевірки 23.02.2012 винесено податкове повідомлення-рішення № 0002031600 від 23.02.2012.

Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України підприємство включило до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суму ПДВ у розмірі 171748,00 грн. по контрагенту ВАТ «Луганськобленерго», ІПН 218418912347, датою виписки податкової накладної по даному контрагенту є квітень 2010 року.

Тому , висновком перевірки встановлено заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року в розмірі 39350,00 грн.

Акт перевірки було направлено рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення на адресу позивача листом від 11.01.2012 № 1024/16, поштовий конверт повернувся до МДПІ 23.02.2012 без вручення із зазначенням причини невручення «За закінченням терміну зберігання».

23.02.2012 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002031600 від 23.02.2012, яке направлено на адресу позивача з повідомленням про вручення 23.02.2012. Поштовий конверт повернувся до МДПІ 24.03.2012 без вручення з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» (далі - ТОВ «Східекспреспроект») зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.11.2006, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 486810 (а.с.13).

ТОВ «Східекспреспроект» перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську з 23.11.2006 за № 53, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 21.04.2011 № 564 (а.с.11).

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 347208812369, про що видано свідоцтво № 100264987 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.10).

20.12.2011 ТОВ «Східекспреспроект» подано відповідачу податкову декларацію з ПДВ за листопад 2011 року разом з додатками та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.40-44).

Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ТОВ «Східекспреспроект» з податку на додану вартість за листопад 2011 року, за результатами проведення якої складено акт від 11.01.2012 № 12/16/34720881 (а.с.6-8).

Проведеною камеральною перевіркою встановлено заниження ТОВ «Східекспреспроект» суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року у розмірі 39350,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки від 11.01.2012 № 12/16/34720881, відповідач дійшов висновку про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року у розмірі 39350,00 грн., з огляду на те, що в порушення абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України підприємство включило до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суму ПДВ у розмірі 171748,00 грн. по контрагенту ВАТ «Луганськобленерго», ІПН 218418912347, датою виписки податкової накладної по даному контрагенту є квітень 2010 року. Згідно абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України право включати податкові накладні зберігається за платником протягом 365 календарних днів з моменту виписки. Таким чином, у листопаді 2011 року ТОВ «Східекспреспроект» не мало права включати суму ПДВ у розмірі 171748,00 грн. до складу податкового кредиту.

Акт перевірки направлено відповідачем позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомлення про вручення 11.01.2012. Разом з тим, поштове відправлення повернулося до Ленінської МДПІ без вручення із зазначенням причини такого невручення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.54).

На підставі акта від 11.01.2012 № 12/16/34720881 згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України Ленінською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0002031600 від 23.02.2012, яким ТОВ «Східекспреспроект» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 59025,00 грн., з яких: за основним платежем 39350,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19675,00 грн. (а.с.9).

Податкове повідомлення-рішення № 0002031600 від 23.02.2012 направлено позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомлення про вручення 23.02.2012. Разом з тим, поштове відправлення повернулося до Ленінської МДПІ без вручення із зазначенням причини такого невручення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.56).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно п.50.2 ст.50 ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п.50.3 ст.50 ПК України).

У судовому засіданні встановлено, що 20.12.2011 ТОВ «Східекспреспроект» подано відповідачу податкову декларацію з ПДВ за листопад 2011 року разом з додатками та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.40-44).

Оглядом розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року) встановлено, що ТОВ «Східекспреспроект» у розділ 2 Податковий кредит включено операцію з придбання з податком на додану вартість, яка надає право формування податкового кредиту за податковою накладною виписаною у квітні 2010 року на суму 858742,00 грн., ПДВ - 171748,00 грн. (а.с.43).

Згідно абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Оскільки позивачем до складу податкового кредиту включено суми з ПДВ за податковою накладною, виписаною у квітні 2010 року, суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті камеральної перевірки від 11.01.2012 № 12/16/34720881, що ТОВ «Східекспреспроект» у листопаді 2011 року не мало права включати суму ПДВ у розмірі 171748,00 грн. до складу податкового кредиту.

Разом з тим, суд вважає, що Ленінською МДПІ у м. Луганську безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення № 0002031600 від 23.02.2012 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за порушення п.198.6 ст.198 ПК України, з огляду на таке.

Так, 17.02.2012 ТОВ «Східекспреспроект» електронною поштою надіслано до Ленінської МДПІ у м. Луганську уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку в виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) (а.с.23-27).

Оглядом уточнюючого розрахунку встановлено, що позивачем у рядку 10.1 уточнюючого розрахунку зменшено обсяги придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митний території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно в межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною та нульовою ставкою на суму 858742,00 грн., ПДВ - 171748,00 грн. та у рядку 16 уточнюючого розрахунку здійснено коригування податкового кредиту.

У зв'язку із здійсненим коригуванням, позивачем у рядку 25 уточнюючого розрахунку нараховано суму податку на додану вартість до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового періоду) у сумі 39350,00 грн. та у рядку 26 розрахунку суму штрафу, нараховану самостійно у зв'язку з виправленням помилки - 5152,00 грн.

Відповідачем суду не надано доказів неприйняття вищевказаного уточнюючого розрахунку.

Натомість позивачем на підтвердження направлення та отримання відповідачем уточнюючого розрахунку разом з 5 додатком до матеріалів справи додано квитанцію № 2, згідно якої уточнюючий розрахунок разом з 5 додатком Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято (а.с.22).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач у повній мірі скористався правом подання уточнюючого розрахунку із виправленням самостійно виявлених помилок, наданим йому п.50.1 ст.50 ПК України.

Суд також вважає за потрібне зазначити, що положення п.50.2 ст.50 ПК України у даному випадку не застосовуються, оскільки Ленінською МДПІ у м. Луганську було проведено камеральну перевірку, а не документальну планову чи позапланову, як про це зазначено у даній нормі.

Таким чином, судом установлено, що у даному випадку сталося самостійне нарахування платником податку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 39350,00 грн. та штрафних санкцій - 5152,00 грн., а також визначення суми грошових зобов'язань контролюючим органом - збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 59025,00 грн., з яких: за основним платежем 39350,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19675,00 грн., що, на думку суду, фактично є подвійним оподаткуванням та подвійною відповідальністю платника податків за вчинене порушення, що є неприпустимим.

Суд вважає, що контролюючий орган безпідставно збільшив позивачу суму грошових зобов'язань по податку на додану вартість у розмірі 39350,00 грн., оскільки ТОВ «Східекспреспроект», на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України, самостійно виправило помилку у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2011 року шляхом подання уточнюючого розрахунку за листопад 2011 року та збільшило суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 39350,00 грн.

Безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 0002031600 від 23.02.2012 тягне за собою безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19675,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 11 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 16 липня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002031600 від 23.02.2012, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби № 0002031600 від 23.02.2012, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 59025,00 грн., з яких: за основним платежем 39350,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19675,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 590,25 грн. (п'ятсот дев'яносто гривень двадцять п'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 16 липня 2012 року.

СуддяК.О. Пляшкова