Постанова

від 18.07.2012 по справі 5824/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"18" липня 2012 р. Справа № 2а-5824/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Скляр Є.С.,

за участю представника позивача - Залуцька Л.Г.,

представника відповідача - Жовновач О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Фірма "Стратос" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Фірма "Стратос" (далі по тексту -позивач, ПП "Фірма "Стратос") звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, ХОДПІ) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 141 т.1), просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення - рішення від 26.04.2012 р. № 0000120225 про зменшення ПП "Фірма "Стратос" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 22324, 00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 26.04.2012 р. № 0000110225 про збільшення ПП "Фірма "Стратос" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 59763, 00 грн. за основним платежем та 17605, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- податкове повідомлення - рішення від 26.04.2012 р. № 0000070221 про збільшення ПП "Фірма "Стратос" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 219519, 00 грн. за основним платежем та 7052, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Свої позовні вимоги мотивує тим, що підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 26.04.2012 р. № 0000120225, № 0000110225, № 0000070221 є результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., оформлені актом № 655/234/24471106 від 27.03.2012 р., з висновками якої позивач не згоден, а тому вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконним та такими, що підлягають скасуванню.

Як зазначає позивач, ХОДПІ не прийняло до уваги первинні документи, у т.ч. товарно-транспортні накладні, які підтверджують реальність вчиненої господарської операції і реальні зміни майнового стану позивача.

Також, вказує, що не був прийнятий до уваги факт проведення транспортування і вантажних робіт, не перевірялись Книга прийому нафтопродуктів, касові документи, здійснення подальших операцій з паливно-мастильними матеріалами, не досліджувалась динаміка цін на матеріали по всьому ланцюгу постачання, характерність операції для виду діяльності позивача, тощо. А тому, обставини здійснення операції за договорами не досліджувались комплексно, акт перевірки складений без врахування причинно-наслідкового зв'язку між діями позивача і реальними змінами його майнового стану.

Таким чином, позивачем зроблено висновок про те, що посадові особи ХОДПІ при проведенні перевірки і складанні акту діяли формально, без додержання вимог ДПС вищого рівня, які викладені в Листі ДПАУ від 03.02.2009 р. № 2012/7/10-1017 - Методичні рекомендації (орієнтовний алгоритм дій) органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формуванню доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами і вимог Податкового кодексу України.

Реальність господарських операцій підтверджується належним чином складеними договорами та на їх виконання первинними документами, їх дані відображені в бухгалтерському обліку підприємства, а належні суми включено до відповідних податкових декларацій.

Правова позиція позивача щодо висновку про порушення підприємством п. 185.1, п. 187.1, п. 188.1 п. 198.1, п. 198.6 Податкового кодексу України (податкове повідомлення-рішення № 0000120225) полягає в тому, що в акті перевірки відсутні обґрунтовано викладені факти, які б свідчили про порушення підприємством наведених правових норм, а тому, за таких обставин, висновки посадових осіб ХОДПІ про завищення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2011 р. в сумі 22324, 00 грн. є безпідставними, необгрунтованим, а податкове повідомлення-рішення № 0000120225 -незаконним.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що перевіркою ПП «Фірма «Стратос»встановлено порушення:

1. п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, п.п. 135.5.4 п. 135. 5. ст. 135, п. 137.1, 137. 4 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138. 2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 219519, 00 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 р. - на 11633, 00 грн., 4 квартал 2010 р. - на 16574, 00 грн., 1 квартал 2011 р. - на 12744, 00 грн., 2 квартал 2011 р. -на 129136, 00 грн., 3 квартал 2011 р.- на 15859, 00 грн.; 4 квартал 2011 р. - на 33573, 00 грн.;

2. п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 186.7, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, ПП «Фірма "Стратос" занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 59763, 00 грн., в тому числі за серпень 2010 р. -5960,00 грн.; вересень 2010 р.- 3352, 00 грн.; жовтень 2010 р. -4187, 00 грн.; листопад 2010 р. -4406, 00 грн.; грудень 2010 р. - 4885, 00 грн.; січень 2011 р. -3596, 00 грн.; лютий 2011 р. -3298, 00 грн.; березень 2011 р.- 3373, 00 грн.; травень 2011 р. -9676, 00 грн.; за червень 2011 року -4611, 00 грн.; липень 2011 р. -5483, 00 грн.; серпень 2011 року -3588, 00 грн.; вересень 2011 р. -3348, 00 грн.

3. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 186.7, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6. ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, ПП «Фірма "Стратос" завищено від'ємне значення з ПДВ у рядку 24 декларації за грудень 2011 р. в сумі 22324, 00 грн.

Висновки про порушення ПП «Фірма «Стратос»вимог податкового законодавства відповідач обґрунтовує тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ФОП ОСОБА_1 та ПП «Райдодизель», не підтверджено зв'язок понесених на користь останнього витрат з господарською діяльністю позивача.

З цих підстав відповідачем зроблено висновки про те, що позивач неправомірно задіяв в складі валових витрат при обчисленні податку на прибуток підприємств та в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, які не підтверджені відповідними документами, що складаються в межах звичайної господарської діяльності.

Так, згідно акту ДПІ у Московському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Легал - Світ»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень та довідки Дергачівської МДПІ від 18.01.2012 року №16/23-104/14103761 про результати зустрічної звірки ПП «КФ»щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ „Легал-Світ". Покупцем товарів, отриманих ФОП ОСОБА_1 від ПП «КФ», в тому числі є і ПП «Фірма «Стратос».

Як вказує відповідач, відповідно довідки Дергачівської МДПІ від 18.01.2012 року №16/23-104/14103761 про результати зустрічної звірки ПП «КФ»щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ „Легал-Світ", їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень, вересень 2011 року ПП «КФ»не є виробником, встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Таким чином, відповідач робить висновок про те, що обставини, викладені в цих актах свідчать про неможливість ФОП ОСОБА_1 реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України.

Далі, зазначає відповідач, ПП Фірма "Стратос" у травні 2011 року здійснило придбання палива у ПП "Райдодизель" на підставі договору поставки № 3 від 28.02.2011 р. Нафтопродукти, які були реалізовані ПП «Райдодизель»на ПП «Фірма «Стратос», були придбані у ТОВ «Український ресурс»та ПП «Владияр».

23.11.2011 року від Кременчуцької ОДПІ отримано витяг з акту позапланової перевірки ПП «Райдодизель»від 17.11.2011 року за №7784/23-209/35131977 згідно якого встановлено, що ПП «Владияр»не є виробником реалізованої продукції. Згідно бази контрагентів в ланцюгу постачання ПП «Владияр»відсутній контрагент ПАТ «Укртатнафта», сертифікати відповідності на кожну окрему партію ПММ, від якого надані для перевірки.

Отже, як вказує відповідач, у зв'язку з відсутністю в ланцюзі постачання виробника бензину не можливо підтвердити факт реальної поставки даної сировини.

Таким чином підприємством ПП «Райдодізель»неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму 268889, 7 грн. по взаємовідносинам з ПП «Владияр»в травні 2011р., так як не можливо дослідити сплату ПДВ до бюджету до виробника.

Враховуючи вищевикладене, правочини ніби-то укладені між ПП «Райдодізель»та підприємствами покупцями не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Вищенаведені факти унеможливлюють здійснення фінансово-господарських операцій між ПП «Райдодізель»та ПП фірма «Стратос»у травні 2011 року, в частині транзиту ПММ від ПП «Владіяр»через ПП «Райдозизель»на ПП фірма «Стратос».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в акті перевірки і письмових запереченнях на адміністративний позов та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП «Фірма «Стратос», зареєстроване Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 21.08.1996 р., про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 163155 від 21.08. 1996 р. (а.с. 109 т. 2), включене до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 14232612 станом на 10.07.2012 р. (а.с. 102 т.2) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, що також підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків № 299 від 22.11.2005 р. (а.с. 103 т.2).

Як вказано у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 14232612 ПП «Фірма «Стратос»серед інших має такий вид діяльності за КВЕД, як 47.30 -роздрібна торгівля пальним (а.с. 102 т. 2).

Позивач для здійснення власної господарської діяльності має у власності стаціонарні АЗС та АГЗП по Харківському району Харківської області, про що свідчать копії Свідоцтв про право власності на нерухоме майно (а.с. 105-107 т .2), котрі оснащені стальними резервуарами для зберігання нафтопродуктів, що підтверджується копіями дублікатів паспортів на стальні горизонтальні резервуари (а.с. 108-112 т.2).

З використанням нерухомого майна ПП «Фірма «Стратос»веде власну господарську діяльність. Тобто, позивач відповідає ознакам підприємства та здійснює систематичну комерційну діяльність.

Відповідно до ч. 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

На адресу позивача ХОДПІ було направлено копії повідомлення від 31.01.2012 року № 1240/10/23-117 (а.с. 6 т. 2) та наказу від 03.02.2012 р. «Про проведення документальної планової перевірки ПП «Фірма «Стратос», код ЄДРПОУ 24471106»(а.с. 7 т. 2), які було отримано позивачем 10.02.2012 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8 т. 2).

Згідно направлень №№ 249, 253, 252, 250, 251, 255, 254, 256, 293 від 27.02.2012 року (а.с. 9-17 т. 2) та наказу від 03.02.2012 р. ХОДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «Фірма Стратос», за результатами якої було складено акт перевірки № 655/234/24471106 від 27.03.2012 р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Фірми «Стратос»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р.»(далі по тексту -акт перевірки) (а.с. 18- 91 т. 2).

В акті перевірки міститься висновок відповідача, згідно з яким встановлено порушення:

1. п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, п.п. 135.5.4 п. 135. 5. ст. 135, п. 137.1, 137. 4 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138. 2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 219519, 00 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 р. - на 11633, 00 грн., 4 квартал 2010 р. - на 16574, 00 грн., 1 квартал 2011 р. - на 12744, 00 грн., 2 квартал 2011 р. -на 129136, 00 грн., 3 квартал 2011 р.- на 15859, 00 грн.; 4 квартал 2011 р. - на 33573, 00 грн.;

2. п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 186.7, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, ПП «Фірма "Стратос" занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 59763, 00 грн., в тому числі за серпень 2010 р. -5960,00 грн.; вересень 2010 р.- 3352, 00 грн.; жовтень 2010 р. -4187, 00 грн.; листопад 2010 р. -4406, 00 грн.; грудень 2010 р. - 4885, 00 грн.; січень 2011 р. -3596, 00 грн.; лютий 2011 р. -3298, 00 грн.; березень 2011 р.- 3373, 00 грн.; травень 2011 р. -9676, 00 грн.; за червень 2011 року -4611, 00 грн.; липень 2011 р. -5483, 00 грн.; серпень 2011 року -3588, 00 грн.; вересень 2011 р. -3348, 00 грн.

3. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 186.7, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6. ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, ПП «Фірма "Стратос" завищено від'ємне значення з ПДВ у рядку 24 декларації за грудень 2011 р. в сумі 22324, 00 грн.

На підставі акту перевірки ХОДПІ були винесені податкові повідомлення - рішення

від 26.04.2012 р.:

- № 0000120225 про зменшення ПП "Фірма "Стратос" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 22324, 00 грн. (а.с. 92 т. 2);

- № 0000110225 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 59763, 00 грн. за основним платежем та 17605, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 93-94 т. 2);

- № 0000070221 про збільшення ПП "Фірма "Стратос" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 219519, 00 грн. за основним платежем та 7052, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 95-96 т. 2).

При судовому розгляді справи судом встановлено, що між позивачем (покупець) і фізичною особою -підприємцем ФОП ОСОБА_1 (продавець) (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 13 від 01.01.2010 р. (далі по тексту -договір)(а.с. 88-89 т.1).

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ПММ (в подальшому -товар).

Умови поставки товару відбувається за згодою сторін (п. 3.1. договору).

Додатковою угодою № 1 до цього договору його сторонами договір було доповнено п. 2.2., згідно з яким загальна сума договору становить 10000000, 00 грн., в т. ч. ПДВ -1666666, 67 грн. Пункт 5.1. договору викладено в наступній редакції: умови розрахунків -100% попередня оплата за кожну партію товару.

Товар покупцем отримано за видатковими накладними № 10000299 від 16.12.2011 р. на суму 47350, 68 грн., у т.ч. ПДВ - 7891, 78 грн. (а.с. 90 т.1) та № 10000300 від 16.12.2011 р. на суму 43020, 00 грн., у т.ч. ПДВ - 7170, 00 грн. (а.с. 91 т.1).

ФОП ОСОБА_1 виписано податкові накладні: № 1203 від 13.12.2011 р. на суму 16903, 20 грн., у т.ч. ПДВ - 2817, 20 грн., № 1223 від 16.12.2011 р. на суму 30447, 48 грн., у т.ч. ПДВ - 5074, 58 грн. та № 1224 від 16.12.2011 р. на суму 43020, 00 грн., у т.ч. ПДВ -7170, 00 грн. (а.с. 92-94 т.1)

Паливно-мастильні матеріали були одержані за довіреністю № 198 від 16.12.2011 р., що видана ОСОБА_2, про що зазначено в акті перевірки (а.с. 34 т. 2) та підтверджується її копією (а.с. 95 т.1).

Також отримання товару підтверджується копіями журналу обліку нафтопродуктів (а.с. 153-161 т.1).

Як встановлено перевіряючими в акті перевірки (а.с. 34 т.2) транспортування товару проводились ФОП ОСОБА_1 за власний рахунок, про що також свідчать копія договору оренди автомобіля № 5-тр від 01.11.2011 р.; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та копії товарно-транспортних накладних (а.с. 114-117 т. 2), копією ліцензії серії НОМЕР_2 про надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 122-123 т.2).

Розрахунки проведені в повному обсязі, заборгованість відсутня, що також підтверджується актом перевірки в якому зазначено, що в рахунок оплати одержано: банк. виписка від 08.12.2011 року на суму 36000, 00 грн.; банк. виписка від 13.12.2011 року на суму 35550, 00 грн. та банк. виписка від 19.12.2011 року на суму 72788, 10 грн. (а.с. 35 т. 2).

Реальність здійснення операцій також підтверджується копіями паспорту якості № 228 від 12.10.2011 року на бензин марки А-92 та копією сертифікату відповідності (а.с. 132-133 т.2).

Оприбуткування товару підтверджується копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за 2011 р. (а.с. 121 т.2).

Видані податкові накладні ФОП ОСОБА_1 відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а суму податку на додану вартість включено до податкових зобов'язань звітного податкового періоду, що підтверджується копією податкової декларації з податку на додану вартість за 12 місяць 2011 року та вбачається із додатку 5 до неї (а.с. 124-127 т.2).

В свою чергу позивач отримані від ФОП ОСОБА_1 податкові накладні відобразив в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за 12 місяць 2011 р. (а.с. 213-234 т. 2), а суму податку на додану вартість включив до податкового кредиту за даними операціями, що підтверджується копіями податкової декларації з податку на додану вартість за 12 місяць 2011 року та вбачається із додатку 5 до неї (а.с. 204-210 т. 2).

Крім того, як встановлено судом ФОП ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Реєстру № 14214165 (а.с. 113 т. 2).

Також судом встановлено, що між позивачем (покупець) та Приватним підприємством "Райдодизель" (продавець) (далі по тексту ПП «Райдодизель») 28.02.2011 р. був укладений договір поставки № 3 (далі по тексту -договір) (а.с. 109 т.1).

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до розділу 1 цього договору продавець продає, а покупець купує наступну продукцію: бензин А-76, олива М10Г2К, бензин АІ-92, бензин АІ-95, дизпаливо.

Відповідно до п. 2.4. договору поставки № 3, - "продукція вважається поставленою за умови надання у розпорядження покупця накладної".

Фактичне отримання товару підтверджується: копіями видаткових накладних № 50 від 17.05.2011 р. на загальну суму 204995, 58 грн., у т.ч. - ПДВ 34165, 93 грн.; № 52 від 24.05.2011 р. на загальну суму 206319, 00 грн., у т.ч. ПДВ - 34386, 50 грн.; № 54 від 30.05.2011 р. на загальну суму 372594, 00 грн., у т.ч. ПДВ -62099, 00 грн. (а.с. 113-114 т.1);

- копіями товарно-транспортних накладних № ТН-40446 від 17.05.2011 р. на загальну суму 204995, 58 грн., у т.ч. - ПДВ 34165, 93 грн.; № ТН-40448 від 24.05.2011 р. на загальну суму 206319, 00 грн., у т.ч. ПДВ - 34386, 50 грн.; № ТН-40452 від 30.05.2011 р. на загальну суму 372594, 00 грн., у т.ч. ПДВ -62099, 00 грн. (а.с. 115-117 т.1);

- копіями довіреностей № 80 від 30.05.2011 р., № 75 від 24.05.2011 р. та № 74 від 17.05.2011 р. (а.с. 118-120 т.1);

- копіями журналу обліку нафтопродуктів (а.с. 150-161 т.1).

Факт транспортування товару підтверджується також копією договору №4 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.07.2009 р. між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Райдодизель»(а.с. 136 т. 2).

Також продавцем на адресу покупця були виписані податкові накладні: № 6 від 17.05.2011 р. на загальну суму 204995, 58 грн., у т.ч. ПДВ - 34165, 93 грн.; № 9 від 24.05.2011 р. на загальну суму 206319, 00 грн., у т.ч. ПДВ - 34386, 50 грн.; № 11 від 30.05.2011 р. на загальну суму 372594, 00 грн., у т.ч. ПДВ -62099, 00 грн. (а.с. 110-112 т.1).

Оплата товару підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 147-153 т.2).

Якість придбаних паливо-мастильних матеріалів підтверджується копіями паспортів та сертифікатів відповідності (а.с. 154-158 т. 2).

Оприбуткування товару підтверджується копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за 2011 р. (а.с. 145 т.2).

Видані податкові накладні ПП «Райдодизель»відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а суму податку на додану вартість включено до податкових зобов'язань звітного податкового періоду, що підтверджується копією податкової декларації з податку на додану вартість за травень місяць 2011 року та вбачається із додатку 5 до неї (а.с. 137-144 т.2).

В свою чергу позивач отримані від ПП «Райдодизель»податкові накладні відобразив в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за травень місяць 2011 р. (а.с. 183-200 т. 2), а суму податку на додану вартість включив до податкового кредиту за даними операціями, що підтверджується копіями податкової декларації з податку на додану вартість за травень місяць 2011 року та вбачається із додатку 5 до неї (а.с. 173-179 т. 2).

Крім того, як встановлено судом ПП «Райдодизель»є юридичною особою та включене до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Реєстру № 14213993 (а.с. 134-135 т. 2).

Також, факт отримання товару був встановлений під час проведення іншої перевірки правовідносин між ПП "Райдодизель" і позивачем за травень 2011 р., що підтверджується копією довідки № 478/234/24471106 від 14.11.2011 р. про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Приватного підприємства "Фірма «Стратос»(а.с. 121-126 т.1).

Таким чином, факт отримання товару від ФО-П ОСОБА_1 і ПП "Райдодизель" документально підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами.

Також суд зазначає, що у подальшому придбані у ФО-П ОСОБА_1 і ПП "Райдодизель" товарно - матеріальні цінності були використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується копіями Z-звітів (а.с. 162-173 т.1).

Отже, позивачем було виконано всі зобов'язання, які покладено Цивільним кодексом України, а саме: прийнято товар та сплачено продавцю грошові кошти, про що свідчать вищезазначені первинні документи.

Враховуючи вищенаведене суд встановив відсутність порушень з боку позивача вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ХОДПІ досліджувалися обставини взаємовідносин позивача з ПП «Райдодизель»та ФОП ОСОБА_1 у травні та грудні 2011 року відповідно.

У зв'язку із набранням чинності з 01.01.2011 року Податковим кодексом України, відповідач зобов'язаний був застосовувати до спірних правовідносин лише вимоги, встановлені цим Кодексом.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податков періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами поставки за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Тому, на підставі викладеного вище суд робить висновок про те, що позивачем вірно визначено суму валових витрат та включено суму податку на додану вартість по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_1 та ПП «Райдодизель» до складу податкового кредиту травня та грудня місяця 2011 року.

Крім того, як встановлено судом ФОП ОСОБА_1 та ПП «Райдодизель»на час здійснення господарських операцій були включені до Державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень податкового законодавства сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.04.2012 р. № 0000120225 про зменшення Приватному підприємству "Фірма "Стратос" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 22324, 00 грн., то суд також зазначає те, що в порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 в акті перевірки від 05.12.2011 р. № 5772/2305/31436977, складеного за результатами перевірки позивача, відсутнє будь-яке обґрунтування щодо вчинення позивачем порушення п. 185.1, п. 187.1, п. 188.1 п. 198.1, п. 198.6 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки і в судовому засіданні відповідачем не зазначено доказів такого порушення, не вказано на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначеного факту.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання протиправними і скасування податкових повідомлень -рішень від 26.04.2012 р. № 0000120225, № 0000110225 та № 0000070221 як таких, що винесені з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Фірма "Стратос" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі. .

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 26.04.2012 р. № 0000120225 про зменшення Приватному підприємству "Фірма "Стратос" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 22324, 00 грн. (двадцять дві тисячі триста двадцять чотири гривні).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 26.04.2012 р. № 0000110225 про збільшення Приватному підприємству "Фірма "Стратос" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 59763, 00 грн. (п'ятдесят д'евять тисяч сімсот шістдесят три гривні) за основним платежем та 17605, 50 грн. (сімнадцять тисяч шістсот п'ять гривень 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 26.04.2012 р. № 0000070221 про збільшення Приватному підприємству "Фірма "Стратос" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 219519, 00 грн. (двісті д'евятнадцять тисяч п'ятсот д'евятнадцять гривень) за основним платежем та 7052, 75 грн. (сім тисяч п'ятдесят дві гривні 75 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.