Постанова

від 18.07.2012 по справі 2а/2570/2245/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/2245/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Житняк Л.О.

при секретарі Журбі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а/2570/2245/2012

за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові

до Колективного підприємства «СУ-2»

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

06.07.2012 Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до Колективного підприємства «СУ-2» (далі - КП «СУ-2») про стягнення податкового боргу на загальну суму 25 472,79 грн., у т. ч. по податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 12 372,58 грн., по земельному податку з юридичних осіб у сумі 13 100,21 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини зазначені у позові, надавши додатково витяг з облікової картки платника податків КП «СУ-2» по вищезазначеним податкам починаючи з 13.09.2002.

Відповідач до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою реєстрації: вул. Серьожнікова, 6, м. Чернігів, 14000, вказаною у матеріалах справи. 18.07.2012 передано поштою до канцелярії суду конверт, який направлявся відповідачу, з довідкою поштового відділення від 16.07.2012 «неповна адреса».

За таких обставин, враховуючи ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.1993 КП «СУ-2» (ід. код 14237786) як юридичну особу зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (витяг із рішення від 06.09.1993 № 200, а. с. 10), включено до Державного реєстру підприємств та організацій України (довідка про включення до Державного реєстру підприємств та організацій України від 28.03.1996, а. с. 11) і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 28.10.1994 за № 00346 (довідка про взяття на облік платника податків від 17.12.2003 № 28201/10/19-117, а. с. 8).

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено термін «податкове зобов'язання», як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк та термін «податкове повідомлення-рішення» - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Крім того, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Також, в силу п. 286.2 ст. 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Так, відповідно до п. 109.2 ст. 109 Кодексу вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача (витяг з картки обліку платника податків, а. с. 6) відповідач має податковий борг на загальну суму 25 472,79 грн., у т. ч. по ПДВ у сумі 12 372,58 грн., по земельному податку з юридичних осіб у сумі 13 100,21 грн.

Податковий борг по ПДВ у сумі 12 372,58 грн., у т. ч. пеня за несвоєчасну сплату сум грошових зобов'язань у сумі 4 538,43 грн., підтверджується:

податковою декларацією з ПДВ за 4 квартал 2010 року від 25.01.2011 № 215895 (сума грошового зобов'язання - 7 467,00 грн., а. с. 14-15);

податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2011 № 0003841520, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі штрафу 367,15 грн. (отримано - 26.05.2011, а. с. 16).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення прийнято позивачем на підставі встановленого порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата КП «СУ-2» узгодженої суми податкового зобов'язання (ПДВ) згідно податкової декларації з ПДВ від 04.08.2009 № 110925 (дата нарахування - 19.08.2009, дата сплати - 13.01.2011, кількість днів затримки - 512), відповідно до Акту перевірки від 27.04.2011 № 412/15-243 (а. с. 17).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення, яке вручено відповідачу 26.05.2011, в адміністративному або судовому порядку оскаржено не було, а податкова декларація являє собою самостійно визначене відповідачем грошове зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.

Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 13 100,21 грн., у т. ч. пеня за несвоєчасну сплату сум грошових зобов'язань у сумі 64,76 грн., з урахуванням часткової сплати, підтверджується:

податковою декларацією з плати за землю за 2011 рік від 27.01.2011 № 2409, період несплати січень-грудень 2011 року (сума грошового зобов'язання - 598,00 грн./місяць крім січня - 599,00 грн., а. с. 18-19);

податковою декларацією з плати за землю за 2012 рік від 14.02.2012 № 2704, період несплати лютий-травень 2012 року (сума грошового зобов'язання - 1 315,00 грн./місяць крім грудня 1 321,24 грн., а. с. 20-21).

Як вже зазначалось, податкові декларації являють собою самостійно визначені відповідачем грошові зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягають оскарженню, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу на підставі зазначених порушень необхідно врахувати, що відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, необхідно врахувати, що в силу п. 286.2 ст. 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Кодексу).

Також, суд зазначає п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу), а закінчується - у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Кодексу).

В силу п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Кодексу). Крім того, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п. 131.1 ст. 131 Кодексу).

Як встановлено вище, сума податкових зобов'язань по ПДВ та по земельному податку з юридичних осіб КП «СУ-2» сплачена не була. Так, відповідно до вимоги ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що кореспондується із порядком надіслання податкової вимоги, визначеним п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від 06.08.2002 № 1/1617 у розмірі 2 382,20 грн. (а. с. 22) та друга податкова вимога від 13.09.2002 № 2/1915 у розмірі 551,36 грн. (а. с. 23), які були отримані ним 14.08.2002 та 18.09.2002 відповідно, а отже податкові зобов'язання є узгодженими.

При цьому, суд зазначає, що дослідивши в судовому засіданні картки обліку платника податків КП «СУ-2» (в матеріалах справи) починаючи з моменту надіслання йому другої податкової вимоги та на момент звернення до суду, судом встановлено, що існуючий податковий борг відповідача не погашався в повному обсязі, а отже відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України вищевказані податкові вимоги не є відкликаними та не потребують винесення нової податкової вимоги на підставі кореспондування вищезазначених законодавчих норм порядку надіслання податкової вимоги.

Крім того, судом враховано, що оскільки відповідач не вчинив жодних заходів для погашення існуючого на той час податкового боргу, ДПІ у м. Чернігові було правомірно прийнято рішення від 19.12.2002 № 538 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а. с. 24).

Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу повністю. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Таким чином, за відсутності факту добровільної сплати податкового боргу, враховуючи факт надіслання податкової вимоги у порядку визначеному ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що кореспондується із порядком надіслання податкової вимоги, визначеним п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, суд встановлене податкове зобов'язання визнає узгодженим для звернення до суду за стягненням податкового боргу КП «СУ-2».

Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із пп. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, враховуючи п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу на загальну суму 25 472,79 грн., у т. ч. по ПДВ у сумі 12 372,58 грн., по земельному податку з юридичних осіб у сумі 13 100,21 грн. - підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 35, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства «СУ-2» (вул. Серьожнікова, 6, м. Чернігів, 14000, ід. код 14237786) з рахунків у банках податковий борг у сумі 25 472,79 грн. (двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят дві гривні 79 коп.) та перерахувати:

- у сумі 12 372,58 грн. (дванадцять тисяч триста сімдесят дві гривні 58 коп.) по податку на додану вартість на р/р 31110029700002, код платежу 14010100, одержувач: Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКС в Чернігівській області, МФО 853592;

- у сумі 13 100,21 грн. (тринадцять тисяч сто гривень 21 коп.) по земельному податку з юридичних осіб на р/р 33218811700002, код платежу 13050100, одержувач: місцевий бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКС в Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк