Постанова

від 19.07.2012 по справі 5773/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"19" липня 2012 р. № 2а- 5773/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Мартинчук С.М.,

за участі представника відповідача - Дудник Е.Д. (наказ № 82 від 15.12.2003 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" (юридична адреса: 61052, м.Харків, вул. Ізмайлівська, 11а, код ЄДРПОУ 30990278, МФО 351618, р/р 6008000132808 у ХФ АТ «Укрексимбанк») на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром,1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування , в сумі 6410,65 грн.

В обґрунтування позову зазначивши, що статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено обов'язок для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова численність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до чинного законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу встановленого ч.1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Спори, що виникають із правовідносин за ст.. 19,20 Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Представник позивача у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому зазначив, що підтримає позовні вимоги в повному обсязі .

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити. У своєму письмовому запереченні обґрунтовував необхідність відмовити в задоволенні позову наступним. Посилаючись на Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем вжито всі передбачені діючим законодавством заходи щодо працевлаштування інвалідів на підприємство та відсутні підстави для застосування до нього санкцій.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно форми № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників складу підприємства у 2011 році становила 18 осіб. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві становить 0 осіб, а також кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні" -1 особа.

Згідно копій Звітів про наявність вакансій Форми З-ПН станом за 28.01.2011р. по 28.12.2011р. вбачається, що у 2011 році відповідачем до Харківського міського центру зайнятості кожного місяця надавалась інформація (Звіт про наявність вакансій Форми З-ПН) про наявні вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що центром зайнятості інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялись, так само як і не було безпосередньо звернення інвалідів до відповідача для працевлаштування.

Викладене свідчить про виконання ТОВ "Автосервіс" щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

В ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Таким чином, відповідачем були виконані вимогу Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів шляхом інформування органів працевлаштування інвалідів про таку кількість створених робочих місць. Доказів, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які були направлені центром зайнятості, позивачем не були представлені і у справі відсутні.

Суд, прийшов до висновку, про те, що відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій у 2011 році.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача адміністративно -господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інваліда у 2011 році у сумі 6410,65 грн. нормативно та документально не обґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати по справі не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" про стягнення заборгованості -відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20 липня 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.