Постанова

від 19.07.2012 по справі 4330/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 липня 2012 р. № 2-а- 4330/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -судді Зінченка А.В.,

при секретарі -Волошкіной А.О.

за участі представників сторін:

позивача -Завгородько А.І.

відповідача -Тімонова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ВІД»до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ВІД», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в якому просив суд скасувати наказ Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 15.12.2011 року №2069; скасувати податкове повідомлення-рішення №0000051800 від17.01.2012 року Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «ВІД»та визнати неправомірними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «БК ВІД»(код ЄДРПОУ 34953232) по взаємовідносинам з підприємствами ПП «Сапсан»(код ЄДРПОУ 31092608) за період з 01.02.2011 по 31.05.2011, ПП «Хармарт»(код ЄДРПОУ 34018183) за період 01.08.2011 по 30.09.2011, ПП «ОВД Трейд»(код ЄДРПОУ 37091177) за період з 01.06.2011 по31.07.2011 та ТОВ «Трубопласт Україна»(код ЄДРПОУ 37189531) за період з 01.04.2011 по 30.04.2011.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2012 року позовні вимоги позивача в частині скасування наказу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 15.12.2011 року №2069 та визнання неправомірними дій ДПІ у Московському районі м.Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки позивача по взаємовідносинам з підприємствами ПП «Сапсан»за період з 01.02.2011 по 31.05.2011, ПП «Хармарт»за період 01.08.2011 по 30.09.2011, ПП «ОВД Трейд»за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 та ТОВ «Трубопласт Україна»за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 - залишені без розгляду.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що 26.12.2011р. посадовими особами Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на підставі наказу №2069 від 15.12.2011 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «БК ВІД»(код ЄДРПОУ 34953232) по взаємовідносинам з підприємствами ПП «Сапсан»(код ЄДРПОУ 31092608) за період з 01.02.2011 по 31.05.2011, ПП «Хармарт»(код ЄДРПОУ 34018183) за період 01.08.2011 по 30.09.2011, ПП «ОВД Трейд»(код ЄДРПОУ 37091177) за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 та ТОВ «Трубопласт Україна»(код ЄДРПОУ 37189531) за період з 01.04.2011 по 30.04.2011.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №3981/18/34953232 від 27.12.2011 року, яким встановлені порушення ТОВ «БК ВІД»п.п. 198.3, п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 173912,00 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2011 року на загальну суму ПДВ 3962,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 75479,00 грн., травень 2011 року на загальну суму ПДВ 5500,00 грн., за червень 2011 року на загальну суму ПДВ 9357,00 грн., за липень 2011 року на загальну суму ПДВ 29723,00 грн., за серпень 2011 року на загальну суму ПДВ 14224,00 грн., за вересень 2011 року на загальну суму ПДВ 35667,00 грн.

17.01.2012 ТОВ «БК ВІД»отримав податкове повідомлення -рішення від 17.01.2012 року №0000051800 щодо сплати суми податкового зобов'язання у розмірі 213723,0 грн.

Позивач не погодився з винесеним рішенням та 26.01.2012 р. оскаржив його до ДПА у Харківській області .

За результатами розгляду скарга підприємства залишена без задоволення, а податкове повідомлення -рішення -без змін.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення товариством податкового законодавства, а тому просить скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що винесене ДПІ у Московському районі м. Харкова податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ВІД»взято на податковий облік 02.04.2007 року в державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова за № 74 і станом на даний час перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

26.12.2011р. посадовими особами Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова на підставі наказу №2069 від 15.12.2011 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «БК ВІД»(код ЄДРПОУ 34953232) по взаємовідносинам з підприємствами ПП «Сапсан»за період з 01.02.2011 по 31.05.2011, ПП «Хармарт»за період 01.08.2011 по 30.09.2011, ПП «ОВД Трейд»за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 та ТОВ «Трубопласт Україна»за період з 01.04.2011 по 30.04.2011.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №3981/18/34953232 від 27.12.2011 року, яким встановлені порушення ТОВ «БК ВІД» п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 173912,00 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2011 року на загальну суму ПДВ 3962,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 75479,00 грн., за травень 2011 року на загальну суму ПДВ 5500,00 грн., за червень 2011 року на загальну суму ПДВ 9357,00 грн., за липень 2011 року на загальну суму ПДВ 29723,00 грн., за серпень 2011 року на загальну суму ПДВ 14224,00 грн., за вересень 2011 року на загальну суму ПДВ 35667,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова 17.01.2012 року було винесено податкове повідомлення -рішення №0000051800 щодо сплати ТОВ «БК ВІД»суми податкового зобов'язання у розмірі 213723,0 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між ПП «Сапсан»та ТОВ «БК ВІД»укладені договори №14/03-1 від 14.03.2011, №01/03 від 01.03.2011, №06/04 від 06.04.2011 на виконання робіт для позивача.

На виконання умов договорів ПП «Сапсан»надано в адресу позивача податкові накладні №11 (від 02.04.2011р.), №61 (від 11.02.2011 р.), №10 (02.04.2011 р.), №41 (від 08.04.2011 р.), №148 (від 27.04.2011 р.), №37 (від 19.05.2011 р.) на загальну суму з ПДВ 147648,29 грн.

В рахунок оплати ТОВ «БК ВІД»перерахував ПП «Сапсан»147648,29 грн., що підтверджується наданими до справи платіжними дорученнями. Розрахунки були проведені в повному обсязі. Робота також була виконана в повному обсязі.

В акті перевірки зазначено, що підписи в договорі № 5094 від 28.01.2011 виконані не керівником ПП «Сапсан».

Згідно договору №11/08 від 11.08.2011 між ПП «Хармарт»та ТОВ «БК ВІД»домовилися про надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту комп'ютерної та офісної техніки.

На виконання умов договору ПП «Хармарт»надав на адресу позивача податкові накладні №206 (від 26.09.2011 р.), №158 (від 19.09.2011 р. ), №101 (від 12.08.2011 р.), №100 (від 12.08.2011 р.), №86 (від 11.09.2011 р. ), №16 (від 01.08.2011 р.) на загальну суму з ПДВ 299344,4 грн.

В рахунок оплати ТОВ «БК ВІД»за виконану роботу перерахував ПП «Хармарт»299344,4 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2 (12.08.2011 р.), №3 (12.08.2011 р. ), №83 (11.08.2011 р.), №81 (01.08.2011 р.).

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що згідно договору №19/04 від 19.04.2011 р. ТОВ «Трубопласт Україна»та ТОВ «БК ВІД»домовились про постачання ТОВ «БК ВІД»продукції виробничо-технічного призначення. На виконання умов договору ТОВ «Трубопласт Україна»видало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму з ПДВ 362000,00 грн.

В рахунок оплати за відвантажений товар позивач перерахував по платіжним дорученням №41 (21.04.2011 р.), №36 (19.04.2011 р.) на адресу ТОВ «Трубопласт Україна»362000,00 грн.

Також, згідно договорів №07/07 від 07.07.2011, №21/06 від 21.06.2011, №26/05 від 26.05.2011, №20/05 від 20.05.2011 ПП «ОВД Трейд»та позивач домовились, що ПП «ОВД Трейд»зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи для позивача.

На виконання умов договору ПП «ОВД Трейд»видало позивачу податкові накладні на загальну суму з ПДВ 91950,41 грн.

В рахунок оплати позивач перерахував вказану суму ПП «ОВД Трейд», що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

В акті перевірки вказано на те, що на ксерокопіях доручень від 15.04.2011 та ксерокопії листа ПП «ОВД Трейд»№18/04-11 від 18.04.2011 підписи виконані не керівником ПП «ОВД Трейд».

Таким чином, на підставі використаних документів та баз даних ДПС, в ході проведення перевірки ДПІ зроблено висновок про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій за перевіряємий період не має можливості.

Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій перевіряємим підприємством та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

Крім того на думку податкової позивачем не було надано в повному обсязі документи, які підтверджують реальність господарських операцій з зазначеними вище контрагентами.

Але суд зазначає, що згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від: 05.10.2011 р. по справі 2-а-12305/11/2070 дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо перевірки ПП «Сапсан»визнані неправомірними. Вказана постанова набрала законної сили 22.11.2011 року згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду .

Згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 по справі №2-а-12303/11/2070 дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо перевірки ПП «ОВД Трейд»визнані неправомірними;

Згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 р. по справі № 2-а- 12391/11/2070 дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо перевірки ТОВ «Трубопласт Україна»визнані неправомірними;

Згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 р. по справі №2-а-995/12/2070 дії ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо перевірки ПП «Хармарт»визнані неправомірними;

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено,що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п. 200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договору підтверджується наданими до матеріалів справи копіями договору підряду, додатками до договору, відомостями ресурсів,локальними кошторисами, розрахунками,довідками про вартість виконаних робіт,актами приймання будівельних робіт,банківськими виписками по рахункам, податковою накладною.

Суд вказує, що про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні»і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Також суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд вваж є за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Щодо твердження про недійсність угод, укладених між позивачем та зазначеними вище контрагентами , суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угоди за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин, суд не може погодитися з висновком податкового органу, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладених правочинів ТОВ «БК ВІД» оскільки в силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним. Будь-яких рішень суду, щодо визнання недійними правочинів, податковим органом не зазначено.

Цивільне право говорить, що зміст правочину становлять права та обов'язки про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Як на невідповідність змісту правочинів, укладених позивачем, в Акті перевірки, складеного ДПІ, стверджується про порушення публічного порядку з посиланням на ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою «правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним».

Проте, в зазначеному Акті перевірки не міститься жодних фактів та не наведено, в чому саме полягає спрямованість укладених угод на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто посилання на зазначену норму Цивільного кодексу України було зроблено перевіряючими безпідставно.

Крім того у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд вказує, що згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ВІД»до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000051800 від 17.01.2012 року Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 23 липня 2012 року.

Суддя А.В. Зінченко