Рішення

від 17.07.2012 по справі 5011-3/8599-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/8599-2012 17.07.12

За позовом Національної Спілки художників України

До Благодійної організації «Благодійний фонд «Здорове життя ХХІ»

Про стягнення 25 481,41 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Балашов О.А. -по дов. № б/н від 26.06.2012

Від відповідачів не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Національної Спілки художників України про стягнення з Благодійної організації «Благодійний фонд «Здорове життя ХХІ» 23 264,88 грн. основного боргу, 1 837,60 грн. пені, 23,26 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 355,67 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору найму нежитлового приміщення № 368-10 від 01.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/8599-2012 та призначено її до розгляду на 17.07.2012.

Позивач в судовому засіданні 17.07.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 17.07.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.07.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 03.07.2012 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 04.07.2012 є юридичною адресою відповідача.

Відповідач 06.07.2012 отримав ухвалу від 03.07.2012, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.07.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.11.2011 між Національною Спілкою художників України (наймодавець) та Благодійною організацією «Благодійний фонд «Здорове життя ХХІ»(наймач) було укладено договір найму нежитлового приміщення № 368-10 (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1. договору наймодавець передає, а наймач приймає в користування без права викупу нежитлове приміщення № 202, корисною площею 20,5 кв. м. у складі 1 кімнати, що розташована за адресою : м. Київ, вул.. Артема, 1-5.

Згідно п. 1.3. договору наймане приміщення надається для здійснення статутної діяльності.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди у період з листопада 2011 року по січень 2012 року, тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 23 264,88 грн. та за неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань нарахована пеня в розмірі 1 837,60 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 23,26 грн. та 3% річних в сумі 355,67 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 6.1. договору передача приміщення оформляється приймально-здавальним актом (додаток № 1).

Пунктом 2.1.1. договору визначено, що наймодавець зобов'язаний передати приміщення для використання його наймачем за призначенням не пізніше 15 днів з моменту укладення договору. Даний строк може бути змінено по узгодженню сторін з позначкою фактичного строку в акті приймання-передачі (додаток № 1).

На підставі акту приймання-передачі від 01.11.2011 (додаток № 1) наймодавець передав, а наймач прийняв в користування приміщення № 202, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Артема, 1-5, площею 20,5 кв. м.

Додатковою угодою № 2 від 01.12.2011 сторони дійшли згоди внести зміни до договору в частині об'єкта оренди та визначити, що наймодавець передає, а наймач приймає в користування без права викупу нежитлове приміщення № 201, № 201а, № 201б, № 202, корисною площею 70,8 кв. м. у складі 4 кімнат, що розташована за адресою : м. Київ, вул.. Артема, 1-5.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. 7.1. договору строк дії договору встановлено з 01.11.2011 по 30.09.2012.

Додатковою угодою № 2 від 01.12.2011 до договору сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.10.2012.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 1.5. договору плата за найм приміщення визначена розрахунком і складає 3 286,15 грн. за місяць, у ому числі ПДВ -547,69 грн.

Додатковою угодою № 2 від 01.12.2011 сторони дійшли згоди внести зміни до п. 1.5. договору визначивши розмір плати за найм в сумі 11 632,44 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору плата по найму за поточний місяць, розмір якої визначено в п. 1.5. договору, сплачується наймачем протягом 3 банківських днів після отримання рахунку від наймодавця, але не пізніше 15 числа поточного місяця.

В матеріалах справи рахунки відсутні та не подано доказів їх виставлення відповідачу, проте слід відзначити, що розмір орендної плати є фіксованим та в договорі визначено строки її внесення, а отже ніщо не перешкоджало відповідачу здійснювати оплату орендної плати без рахунків.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати у період з листопада 2011 року по січень 2012 року в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка неоспорена відповідачем і становить 23 264,88 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі 23 264,88 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги оренди не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що у разі затримки грошових надходжень на рахунок наймодавця по цьому договору наймач сплачує пеню, обчислені від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.3. договору, розмір якої, за розрахунками суду на суму боргу у визначений позивачем період становить 1 499,19 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1 499,19 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В частині нарахування розміру пені в сумі 338,41 грн. в позові слід відмовити, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем застосовано облікову ставку НБУ в розмірі 7,75%, тоді як вбачається з постанови Правління Національного банку України № 102 від 21.03.2012 установлено, що з 23.03.2012 облікову ставку в розмірі 7,5% річних.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 23,26 грн. та 3% річних в розмірі 355,67 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунками суду, здійсненими в межах періодів, визначених позивачем, розмір 3% річних складає 296,39 грн. Суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, в частині нарахування 3% річних в розмірі 59,28 грн. в позові слід відмовити, оскільки нараховані з порушенням чинного законодавства України.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 23,26 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Національної Спілки художників України обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Благодійної організації «Благодійний фонд «Здорове життя ХХІ»(м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 36677367) на користь Національної Спілки художників України (04655, м. Київ, вул. Артема, 1-5, код ЄДРПОУ 00015912) 23 264 (двадцять три тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 88 коп. основного боргу, 1 499 (одну тисячу чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 19 коп. пені, 23 (двадцять три) грн. 26 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 39 коп. -3% річних, 1 584 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 19.07.2012.

СуддяВ.В.Сівакова