Постанова

від 16.07.2012 по справі 2а/0570/7367/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/0570/7367/2012    Україна  ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И      16 липня 2012 р.                                                             Справа № 2а/0570/7367/2012 Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17 час прийняття постанови:    Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді    Скріпніка А.І.      при секретарі          Чумаріній Д.В.      розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Маріуполя в особі Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж» в особі Маріупольського спеціалізованого управління «Електромонтаж» № 449 публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж» про стягнення заборгованості у розмірі 16 325,78 грн.,                                                         ВСТАНОВИВ: 18 червня 2012 року прокурор м. Маріуполя в особі Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому зазначив, що за період з вересня по грудень 2011 року відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути в сумі 16 325,78 грн. 16 липня 2012 року за вх. № 22402 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Прокурор до судового засідання не з'явився був повідомлений належним чином. 16 лютого 2012 року за вх. № 22412 від представника відповідача надійшла заява про визнання адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач –визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання  адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до  справи. Частиною 3 статті 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України. Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного. Судом встановлено, що управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя за період з вересня по грудень 2011 року здійснило витрати на виплату і доставку працівникам публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж» в особі Маріупольського спеціалізованого управління «Електромонтаж» № 449 публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж»  пенсії, призначеної на пільгових умовах на підставі пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком №2, на суму 16 325,78 грн. Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» статті 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» статті 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» статті 13 Закону). Як встановлено судом, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400 для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788 до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 зазначеного Закону. Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.  Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  з 1 січня 2004 року. Так, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058  встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХИ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІУ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-ІУ, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням   її   щороку   на   10   відсотків   до   100-відсоткового   розміру  відшкодування  фактичних витрат на виплату  і  доставку  цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, азі січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058. Суд вважає доречним звернути увагу на той факт, що ці норми не стосуються спірних відносин та не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788. Вони були направлені, зокрема, на: врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин. З огляду на вимоги законодавства, а також враховуючи то, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чинним законодавством був передбачений порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п."б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а вони в установленому законом порядку не відшкодовані,  вони підлягають стягненню з відповідача. Щодо вимог представника відповідача, викладених у відклику на адміністративний позов стосовно розстрочення виконання судового рішення, суд вважає доречним зазначити наступне. Згідно ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.   Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, П О С Т А Н О В И В: Позовні вимоги прокурора м. Маріуполя в особі Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж» в особі Маріупольського спеціалізованого управління «Електромонтаж» № 449 публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж» про стягнення заборгованості у розмірі 16 325,78 грн. - задовольнити. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж» (ЄДРПОУ 01417038) на користь Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (р/р 256073122031 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 335106, ЄДРПОУ 23336754) суму боргу у розмірі 16 325 (шістнадцять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 78 (сімдесят вісім) коп.           Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.          Суддя                                                                                      Скріпнік А.І.