Постанова

від 19.07.2012 по справі 2а-1670/4356/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4356/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю представників позивача - Рагімханова Р.Р., Суровцевої Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького дочірнього підприємства №503 закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж-60" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2012 року Кременчуцьке дочірнє підприємство №503 закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж-60" (далі - Кременчуцьке ДП №503 ЗАТ "Сантехмонтаж-60", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби України (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень №0005281503/0/1911 від 18.06.2010 р., №005281503/1/2846 від 06.09.2010 р., №0005281503/2/3874 від 22.11.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в розмірі 18 851,71 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 9 425,87 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що у відповідача не було правових підстав для нарахування орендної плати за землю у період з січня по грудень 2008 року за новими ставками, оскільки договір оренди землі, укладений між Кременчуцьким ДП №503 ЗАТ "Сантехмонтаж-60" та Кременчуцькою міською радою Полтавської області, ніким не змінювався, ставки орендної плати, обумовлені цим договором, визначалися з урахуванням положень Закону України "Про оренду землі" в редакції існуючій на час його укладення. Відтак, на думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили такі задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даною явкою сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №127673 Кременчуцьке ДП №503 ЗАТ "Сантехмонтаж-60" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 09.08.1999 р. (ідентифікаційний код 01414212).

05.08.2006 р. між Кременчуцькою міською радою та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий №5310436500:10:001:0136) для експлуатації та обслуговування виробничої бази підприємства по вул. Ярмарковій, 33 в м. Кременчуці, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 23 425 м 2 . Договір укладено до 01.07.2011 р. Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 1,5% від грошової оцінки землі щорічно.

02.06.2009 р. між Кременчуцькою міською радою та позивачем укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, якою, зокрема, до розділу "Орендна плата" внесено зміни, а саме: зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

У період з 03.06.2010 р. по 08.06.2010 р. Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності Кременчуцького ДП №503 ЗАТ "Сантехмонтаж-60".

Перевіркою встановлено порушення ст. 21 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 р. №161-ІV із змінами, внесеними Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" №107-VІ від 28.12.2007 р., Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VІ від 03.06.2008 р., внаслідок чого встановлено заниження суми орендної плати за землю за січень - грудень 2008 року на 18 851,71 грн., що зафіксовано в акті перевірки від 09.06.2010 р. №2790/15-227/01414212, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0005281503/0/1911 від 18.06.2010 р. про визначення платнику податків податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю на загальну суму 28 277,58 грн. (у тому числі 18 851,71 грн. - за основним платежем та 9 425,87 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0005281503/1/2846 від 06.09.2010 р. та №0005281503/2/3874 від 22.11.2011 р., якими до платника доведено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання у тому ж розмірі.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Правові засади оренди землі визначені частиною 1 статті 2 Закону України від 06.10.1998 р. №161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон №161-XIV), у відповідності з якою відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 1 Закону №161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону №161-XIV (в редакції, яка діяла на час здійснення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Частиною 1 ст. 2 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII "Про плату за землю" (який був чинним на час існування спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 14 Закону України "Про плату за землю" (який був чинним на час існування спірних правовідносин) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Законом України "Про внесення змін в Закон України від 25.03.2005 р. №2505 "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" пункт 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", який був чинним на час існування спірних правовідносин, викладено у новій редакції, у відповідності з якою до загальнодержавних податків (обов'язкових платежів) віднесено і плату за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності вважається податковим зобов'язанням з 01.01.2005 р. та справляється в порядку, визначеному Законом України "Про плату за землю" та Законом України "Про оренду землі".

Підпунктом 4 п. 8 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та "Пpo внесення змін до деяких законодавчих актів України" викладено в новій редакції частину четверту статті 21 Закону України "Про оренду землі" та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 p. №10-рп/2008 вищенаведені положення пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та "Пpo внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 р. №309-VI внесено зміни до частин 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" (який був чинним на час існування спірних правовідносин) ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що з 2008 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

З огляду на приведене суд відкидає, як необгрунтовані посилання позивача, за змістом яких розмір орендної плати за земельні ділянки може бути збільшений лише за згодою сторін договору, оскільки формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку, такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати диспозитивності.

Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обов'язкових платежів до яких віднесено і плату за землю не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання закріплені статтею 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою Кременчуцької міської ради, як розпорядника земель.

Отже, відповідачем зроблено правильний висновок щодо заниження Кременчуцьким ДП №503 ЗАТ "Сантехмонтаж-60" суми орендної плати за землю за період з січня по грудень 2008 року.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24.07.2012 р.

Суддя Є.Б. Супрун