Постанова

від 20.07.2012 по справі 7254/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 липня 2012 р. № 2-а- 7254/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ СІСТЕМ ГРУП" до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ТОВ "СМАРТ СІСТЕМ ГРУП" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 13.03.2012 року № 0000592302, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Васильєв Є.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до вимог ст. 128 КАСУ.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "СМАРТ СІСТЕМ ГРУП" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.04.2010 року по 31.12.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Наваліс" (код 37104552), ТОВ "Базальт Плюс" (код 3229404), ТОВ "Інтехліс" (код 35245557), яка призначена була за постановою слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області Мосіна А.В. від 21.02.2012 р. у зв'язку з розглядом кримінальної справи № 57110443, порушеної за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, за результатами якої 21.02.2012 р. було складено акт перевірки № 415/23-212/36985860, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства України, в тому числі п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1429569 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 року на суму 86121 грн., 2-3 квартали 2011 року на суму 1343448 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.03.2012 року № 0000592302, яким позивачеві було збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 1 429 570,00 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Як вбачається з вищевказаного акту перевірки, податковим органом встановлено з боку товариства порушення п. 5.1. ст. 5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: завищено склад валових витрат на загальну суму 344483,00 грн., які виникли від виконання угод, які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків і як наслідок не пов'язані з власною господарською діяльністю.

Так, податковий орган дійшов висновку про заниження платником податків податку на прибуток підприємств у 1 кварталі 2011 року на суму 86121 грн. на підставі результатів позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Базальт плюс" (код платника 32239404) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 01.07.2011 р.

Таким чином, відповідач, посилаючись на порушення ТОВ "Базальт плюс" вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, встановив неможливість фактичного здійснення господарських операцій з ПП "Промінком" та ПП "Промбудскло", ТОВ "ПФК Укрспецсталь", ТОВ "Промагросоюз", ТОВ "Ханс-Т" через відсутність у контрагента - майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, а отже дійшов висновку, що всі операції купівлі ТОВ "Базальт плюс" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", на що суд зазначає наступне.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ("замовник") та ТОВ "Базальт Плюс" ("підрядник") був укладений договір від 01.02.2011 р. № 01.02-11 із специфікацією, відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати власними силами та засобами з використанням власних матеріалів та обладнання по завданню замовника комплекс робіт з облаштування кабельної мережі, кабельної каналізації, а також комунікаційного обладнання загальною вартістю 413379,67 грн., в т.ч. ПДВ - 68896,61 грн.

Зазначені роботи загальною вартістю 413379,67 грн., в т.ч. ПДВ - 68896,61 грн. були передані позивачу згідно акта приймання-передачі виконаних робіт від 15.02.2011 р., а також виписана податкова накладна № 150205 від 15.02.2011 р.

Судом також встановлено, що позивач здійснив оплату вартості виконаних ТОВ "Базальт плюс" робіт на загальну суму 413379,67 грн., в т.ч. ПДВ - 68896,61 грн. згідно платіжного доручення № від 15.02.2011 р., що знаходить своє відображення в оборотно-сальдовій відомості позивача по рахунку бухгалтерського обліку № 631 по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом.

Як свідчить наданий позивачем акт приймання-передачі виконаних робіт від 15.02.2011 р., результати виконаних ТОВ "Базальт плюс" підрядних робіт у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області були передані замовнику ТОВ "СМАРТ СІСТЕМ ГРУП" у повному обсязі відповідно до умов договору.

Як слідує з листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, ніби-то придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом ТОВ "Базальт плюс" при укладанні і виконанні договору купівлі-продажу взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позивачем було правомірно віднесено до складу валових витрат за 1 квартал 2011 року витрати по господарським операціям з ТОВ "Базальт плюс" відповідно до договору від 01.02.2011 р. № 01.02-11.

Відповідачем суду не надано жодних доказів, що укладений між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договір в судовому порядку оскаржувався, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаного договору недійсним.

Також, при донарахуванні податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2011 р. податковим органом були використані висновки документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "СМАРТ СІСТЕМ ГРУП" (код платника 36985860) з питання правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2011 р. року по взаємовідносинах з ТОВ "Інтехліс" (код платника 35245557), за результатами якої складено акт від 30.10.2011 р. № 3605/23-212/36985860 та донараховано податку на додану вартість у сумі 1086,2 тис. грн.

Зокрема, на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 30.10.2011 р. № 3605/23-212/36985860, ДПІ в Фрунзенському районі м. Харкова зроблено висновок, що позивачем до складу витрат в II-III кварталах 2011 року неправомірно віднесена вартість придбаних монтажних робіт та матеріалів і обладнання для виконання цих робіт у ТОВ "Інтехліс" у загальному розмірі 5 841 080,00 грн. відповідно до договорів від 26.04.11 р. № 2-26.04-11, від 26.04.11 р. № 1-26.04-11, від 26.04.11 р. № 3-26.04-11, від 16.05.11 р. №1-16.05-11, від 20.06.11 . № 1-22.06-11 та актів приймання-передачі виконаних робіт від 25.05.11 р. б/н, від 25.05.11 р. б/н, від 10.06.11 р. б/н, від 25.05.11 р. б/н, від 11.07.11 р. б/н. через порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 199 Податкового кодексу України. Як слідує з акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 30.10.2011 р. № 3605/23-212/36985860, податкові декларації з податку на додану вартість та додатки 5 до них за квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року та за липень 2011 року не вважаються податковими деклараціями.

Щодо підстав та порядку здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ "Інтехліс" судом встановлено, що між господарюючими суб'єктами були укладені договори поставки № 1-28.07-11 від 28.07.2011 року, № 2-28.07-11 від 28.07.2011 року, №2-30.05-11 від 30.05.11 року, із відповідними специфікаціями.

Відповідно до умов договорів постачальник (ТОВ "Інтехліс") зобов'язався поставити та передати у власність покупця (ТОВ "СМАРТ СІСТЕМ ГРУП"), а покупець прийняти та оплатити комплектуючі для датчиків просідання ґрунтів та інше обладнання відповідно до узгодженої сторонами специфікації на об'єкт покупця, розташований у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

ТОВ "СМАРТ СІСТЕМ ГРУП" (замовник) та ТОВ "Інтехліс" (підрядник) також укладено договори підряду №1-26.04-11 від 26.04.2011 року, №2-26.04-11 від 26.04.11 року, №3-26.04.11 від 26.04.11 року, №1-16.05.11 від 16.05.11 року, № 1-22.06-11 від 22.06.2011 року на виконання монтажних робіт з облаштування об'єктів, розташованих у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. Обсяг робіт та їх вартість визначена сторонами додатками до зазначених договорів.

На виконання зазначених господарських договорів позивачем було здійснено відповідні розрахунки з ТОВ "Інтехліс" згідно доданих до матеріалів справи платіжних доручень, за даними оборотно-сальдової відомості у позивача по розрахунках з контрагентом ТОВ "Інтехліс" відсутня заборгованість перед зазначеним підприємством.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищезазначених договорів, постачальником товарів та виконавцем робіт за цими договорами, ТОВ "Інтехліс", були виписані відповідні видаткові накладні та податкові накладні.

Також за результатами прийняття результатів робіт сторонами підписані акти приймання-передачі виконаних робіт від 25.05.11 року до договору №1-26.04-11 від 26.04.11 р., від 25.05.11 року до договору №3-26.04-11 від 26.04.11 р., 25.05.11 року до договору № 2-26.04.11 від 26.04.11 р., 10.06.11 року до договору від 1-16.05-11 від 16.05.11 р., від 11.07.11 року до договору №1-22.06-11 від 20.06.11 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 р. у справі № 2а-17556/11/2070 за позовом ТОВ "СМАРТ СІСТЕМ ГРУП" до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, судом встановлено доведеність позивачем зв'язку понесених витрат по операціям з ТОВ "Інтехліс" з його господарською діяльністю, а також про невідповідність фактичним обставинам справи висновків ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо непідтвердження можливості реального здійснення досліджуваних господарських операцій, відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ за квітень - липень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Інтехліс".

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, що має місце в даному випадку.

Що стосується твердження відповідача про те, що у результаті порушення контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з позивачем мають протиправний характер, а такий правочин, внаслідок якого позивачем неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемним.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що договори, які були укладені між позивачем та контрагентом, визнані судом недійсними.

А від так, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, відповідач при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі оскаржуваного повідомлення-рішення, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав вищезазначені договори, укладені між позивачем - з одної сторони та його контрагентами - з другої сторони, недійсними.

Окрім того, суд звертає увагу, що чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона - ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 13.03.2012 року № 0000592302, прийняте відносно товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ СІСТЕМ ГРУП".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 23.07.2012 року.

Суддя Самойлова В.В.