Постанова

від 20.07.2012 по справі 5921/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 липня 2012 р. № 2-а- 5921/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Савинського О.Г.,

представника відповідача - Воловельської Т.В.,

представника відповідача - Поярко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мєгастар" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мєгастар», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконним, протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 травня 2012 року №0000320153 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3213912,00 (три мільйони двісті тринадцять тисяч дев'ятсот дванадцять) гривень 00 копійок складене Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова на підставі Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 12.04.2012р. за №446/15-312/34329672.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням, прийнятим на підставі висновків акту камеральної перевірки від 12.04.2012 року №446/15-312/34329672, не погоджується, вважає його незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасування. Позивач вважає, що висновки акту перевірки зроблені відповідачем внаслідок підміни юридичних термінів (понять), оскільки положення п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» та п.102.5 ст.102 ПК України регулюють питання застосування строків давності (граничних строків) для подання заяв на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування. Позивач зазначив, що він не мав переплати з податку на додану вартість та не мав наміру отримати бюджетне відшкодування, оскільки не заповнював відповідний рядок у декларації з податку на додану вартість та не подавав відповідної заяви, а задекларував зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість. Тому позивач вважає, що застосування до нього приписів п.102.5 ст102 ПК України є необґрунтованим та помилковим. Окрім цього, позивач зазначив, що відповідачем не було враховано результати оскарження суми від'ємного значення в розмірі 442071,69 грн., правомірність якої підтверджена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2011 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 року по справі №2а-5835/11/2070.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає їх необґрунтованими та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. При цьому посилався на те, що під час проведення камеральної перевірки позивача було встановлено завищення ним залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, за вирахуванням суми податку яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (р.22) по декларації з ПДВ за лютий 2012 року на суму 3213912,00 грн., оскільки до р. 24 декларації з ПДВ включено від'ємні значення попередніх податкових періодів, які виникли понад 1095 днів, що є порушенням п.п. 15.3.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» та п.102.5 ст.102 ПК України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мєгастар» (надалі - ТОВ «Мєгастар») зареєстровано 25.04.2006 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, є платником податку на додану вартість з 30.05.2006 року, код ЄДРПОУ 34329672, та перебуває на податковому обліку в Основ'янській міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №072263, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №426033, довідкою про взяття на облік платника податків від 22.06.2007 року №752, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №29027374 (а.с. 7-10 том 1).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України фахівцем Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт №446/15-312/34329672 від 12.04.2012 року (а.с. 11-12 том 1).

Висновками акту перевірки №446/15-312/34329672 від 12.04.2012 року встановлено порушення позивачем п.п. 15.3.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» та п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, а саме завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду), в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на суму 3655983,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки №446/15-312/34329672 від 12.04.2012 року позивач надав до податкового органу свої заперечення №62 від 25.04.2012 року (а.с. 13-14 том 1), за результатами розгляду яких Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби надано відповідь від 07.05.2012 року №2721/10/23-313, якою висновки акту перевірки змінені в частині зменшення залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів в сумі 442071,00 грн. правомірність яких підтверджена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2011 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 року по справі №2а-5835/11/2070, оскільки в ході проведення перевірки зазначені рішення суду податковим органом враховані не були, та зазначено про завищення позивачем залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, за вирахуванням суми податку яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (р.22) по декларації з ПДВ за лютий 2012 року на суму 3213912,00 грн. (а.с. 15 том 1).

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача, Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було прийняте податкове повідомлення - рішення від 11.05.2012 року №0000320153 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 3213912,00 (а.с. 16 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірки обставини віднесення позивачем до рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року від'ємні значення попередніх податкових періодів, яки виникли понад 1095 днів. На підставі чого зроблено висновок про завищення позивачем залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) у сумі 3213912,00 грн. з посиланням на п.п. 15.3.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» та п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Приписами п.п. 15.3.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» (що були чинними до 01.01.2011 року) регулювалися та п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, на які посилається відповідач в акті перевірки №446/15-312/34329672 від 12.04.2012 року, регулюються виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та їх відшкодування.

Так, відповідно до п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, застосування цієї норми можливо у тому випадку, коли платник податків має фактичну переплату із вказаного податку до бюджету і коли він має право на його відшкодування у визначеній законодавством процедурі, в тому числі шляхом подання відповідної заяви з урахуванням строків давності (граничних строків).

Судом встановлено, що ТОВ «Мєгастар» було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року (вх. №9012248662 від 16.03.2012 року) з додатком №2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів» (вх. №9012247249 від 16.03.2012 року), з додатком №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (вх. №9012248204 від 16.03.2012 року) (а.с. 26-34 том 3).

Відповідно до вказаної податкової звітності позивачем до рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) включені від'ємні значення попередніх звітних періодів (рядок 22 декларації).

З наданих позивачем до суду декларацій з податку на додану вартість за попередні звітні періоди (а.с. 17-47 том 1) вбачається, що позивачем до складу сум, що відносяться до податкового кредиту кожного наступного податкового періоду, відносились від'ємні значення попередніх податкових періодів.

При цьому, матеріали справи не містять даних про те, що позивач подавав до податкового органу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або на їх відшкодування, у тому числі і заяви про бюджетне відшкодування, а також заповнював рядок 25 декларації (сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, в т.ч. рядок 25.1 - на рахунок платника податку та рядок 25.2 - у зменшення податкових зобов'язань наступних періодів).

Суд зазначає, що відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Вирішуючи справу, суд бере до уваги, що станом на лютий 2012 року правовідносини з приводу справляння ПДВ врегульовані п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, відповідно до яких сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому ніяких обмежень на таке зарахування та зобов'язань щодо подання заяв для подальшого декларування Податковим кодексом України не встановлено.

Відповідно до п. 200.6 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Порядок оформлення права на отримання бюджетного відшкодування визначена п.200.7 ст.200 ПК України згідно положень якого платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування є правом, а не обов'язком. Жодними нормативними актами не передбачено відповідальність за невикористане право щодо подання зазначених заяв, а також не передбачено зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість і виключення їх з декларації.

Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

Судом встановлено, що жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки виявлено не було. З наявних у справі документів вбачається відсутність жодних заперечень відповідача як при проведенні перевірки, так і під час судового розгляду справи стосовно виникнення на підставі отриманих позивачем податкових накладних за відповідні періоди (а.с. 48-250 том 1, а.с. 1-218 том 2) та фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з ПДВ за попередні податкові періоди.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п.п. 15.3.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» та п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування, до показників рядка 22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду) декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення до суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 11.05.2012 року №0000320153 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3213912,00, прийняте на підставі акту перевірки від 12.04.2012 року №446/15-312/34329672 є протиправним (незаконним), а отже підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мєгастар" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 травня 2012 року №0000320153 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3213912,00 (три мільйони двісті тринадцять тисяч дев'ятсот дванадцять) гривень 00 копійок складене Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова на підставі Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 12.04.2012р. за №446/15-312/34329672.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24.07.2012 року.

Суддя Піскун В.О.