Рішення

від 18.07.2012 по справі 5006/9/78/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.12 р. Справа № 5006/9/78/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецька область

до відповідача: Комунального підприємства «Жилцентр №7», м.Макіївка, Донецька область

про стягнення 63 759грн. 50коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1.

від відповідача - Скуратов С.М. - за довіреністю від 10.05.2012р.

У судовому засіданні 03.07.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувалась перерва до 18.07.2012р.

У судовому засіданні 18.07.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал №1) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецька область, звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Жилцентр №7», м.Макіївка, Донецька область, суми основного боргу за договором на аварійно-ремонтне обслуговування інженерних мереж на об'єктах житлово-комунального призначення від 01.04.2010р. у розмірі 22 000 грн. та пені у розмірі 40 150грн., всього 63 759грн. 50коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати наданих за період листопад 2010р. - січень 2011р. послуг.

В підтвердження вказаних обставин позивачем надані копії договору на аварійно-ремонтне обслуговування інженерних мереж на об'єктах житлово-комунального призначення від 01.04.2010р.; актів виконаних аварійно-ремонтних робіт від 26.11.2010р., від 26.12.2010р., від 26.01.2011р.; додаткової угоди №1; актів звірки від 01.03.2011р., від 24.10.2011., від 29.05.2012р. та від 21.06.2012р.; гарантійного листа №41/1 від 31.01.2011р.; листа від 26.05.2011р.; додаткової угоди від 16.05.2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 198, ч.1 ст. 229, ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України.

Позивачем під час розгляду справи по суті був наданий розрахунок пені від 11.07.2012р., однак, як вбачається з заяви, наданої позивачем у судовому засіданні 18.07.2012р., позивач просить суд не брати даний розрахунок до уваги, пояснюючи, що періодом заявленої до стягнення пені є період з 01.06.2011р. по 01.06.2012р.

Позовні вимоги позивачем у судовому засіданні 18.07.2012р. підтримані у повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, у судовому засіданні 18.07.2012р. наявність заборгованості у сумі 22 000 грн. за договором на аварійно-ремонтне обслуговування інженерних мереж на об'єктах житлово-комунального призначення від 01.04.2010р. підтвердив. Крім того, пояснив, що вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державу реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_2, дата державної реєстрації - 08.09.2005р., номер запису про державну реєстрацію - 2 273 000 0000 004222.

Відповідач, Комунальне підприємство «Жилцентр №7», є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, ідентифікаційний код 32315191.

Як встановлено судом, 01.04.2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - виконавець) та Комунальним підприємством «Жилцентр №7» (далі - замовник) був укладений договір на аварійно-ремонтне обслуговування інженерних мереж на об'єктах житлово-комунального призначення (далі - договір), за умовами якого виконавцем були прийняті на себе зобов'язання в разі виникнення аварійних ситуацій в інженерних мережах на об'єктах житлово-комунального призначення з метою ліквідації/локалізації аварій та запобігання розвитку аварійного стану реагувати відповідним чином до початку роботи ремонтної бригади експлуатаційної організації, а замовник прийняв на себе зобов'язання оплачувати дані послуги (роботи).

Вартість робіт на аварійно-ремонтне обслуговування інженерних мереж відповідно до п.4.2 договору була погоджена сторонами у розмірі 10 000грн. щомісячно.

Оплата, як домовились сторони в п. 4.5 договору, може бути здійснена одним, двома траншами, але до 4 числа наступного місяця за тим, в якому були надані послуги з аварійного обслуговування мереж.

За наслідками виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором у період з листопада 2010р. по січень 2011р. сторонами були складені та підписані акти виконаних аварійно-ремонтних робіт: від 26.11.2010р. на суму 10 000грн. без ПДВ; від 26.12.2010р. на суму 10 000грн. без ПДВ та від 26.01.2011р. на суму 10 000грн. без ПДВ.

Вказані акти підписані сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Таким чином, позивачем за договором за період з листопада 2010р. по січень 2011р. були надані послуги на загальну суму 30 000 грн.

Як вбачається з пояснень позивача та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 29.05.2012р. та від 21.06.2012р. вартість робіт за листопад 2010р. була сплачена відповідачем частково у сумі 8 000грн. Решта вартості робіт за листопад 2010р. у сумі 2 000грн., за грудень 2010р. у сумі 10 000грн., за січень 2011р. у сумі 10 000грн., всього 22 000грн., станом на час розгляду справи відповідачем сплачена не була.

Розглядаючи даний спір, предметом якого є стягнення заборгованості за договором від 01.04.2010р., господарський суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір від 01.04.2010р. є змішаним, оскільки містить елементи договору підряду та договору про надання послуг, отже, згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України договірні відносини між сторонами врегульовано положеннями § 1 Глави 61 та Глава 63 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 854 Цивільного кодексу України, яка міститься в § 1 Глави 61, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, яка міститься в Главі 63, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За вимогами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати вартості робіт згідно п. 4.5 договору, тобто, за актом виконаних аварійно-ремонтних робіт за листопад 2010р. - до 04.12.2010р. включно, за грудень 2010р. - до 04.01.2011р. включно, за січень 2011р. - до 04.02.2011р. включно.

Разом з тим, як зазначалось, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, враховуючи підтвердження відповідачем наявності боргу, про що зазначено у гарантійному листі №41/1 від 31.01.2011р., суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 01.04.2010р. у розмірі 22 000грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості за договором позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати у розмірі 40 150грн. за період з 01.06.2011р. по 01.06.2012р. на підставі п. 4.6 договору, виходячи з розміру 0,5% від простроченої суми за кожен день несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, оцінюючи правомірність нарахування якої суд виходить із наступного.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Водночас, за вимогами ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, згідно з п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Аналіз чинного законодавства, а також умов договору свідчить про відсутність продовження строку нарахування пені, вимоги щодо стягнення якої заявлені позивачем.

Отже, виходячи з того, що згідно з п. 4.5 договору днем прострочення сплати відповідачем вартості робіт за актом виконаних аварійно-ремонтних робіт за листопад 2010р. є 05.12.2010р., за грудень 2010р. є 05.01.2011р., за січень 2011р. є 05.02.2011р. відповідно, встановлений вказаною нормою шестимісячний строк від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, спливає за актом виконаних аварійно-ремонтних робіт за листопад 2010р. - 05.06.2011р., за грудень 2010р. - 05.07.2011р., за січень 2011р. - 05.08.2011р.

Перевіривши розрахунок пені за період з 01.06.2011р. по 01.06.2012р., з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та, враховуючи приписи п.6 ст.232 Господарського кодексу України, судом встановлено, що позивачем неправомірно були включені до періоду нарахування пені за актом виконаних аварійно-ремонтних робіт за листопад 2010р. - періоду з 06.06.2011р. по 01.06.2012р., за грудень 2010р. - періоду з 06.07.2011р. по 01.06.2012р., за січень 2011р. - періоду з 06.08.2011р. по 01.06.2012р.

Фактично розмір пені за актом виконаних аварійно-ремонтних робіт за листопад 2010р. на суму 2 000грн. за період з 01.06.2011р. по 05.06.2011р. складає 4грн. 25коп., за грудень 2010р. на суму 10 000грн. за період з 01.06.2011р. по 05.07.2011р. - 148грн. 63коп. та за січень 2011р. на суму 10 000грн. за період з 01.06.2011р. по 05.08.2011р. - 280грн. 27коп., усього 433грн. 15коп.

З огляду на наведене, враховуючи відсутність заяви відповідача про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення пені за правомірно включені періоди у загальній сумі 433грн. 15коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення пені у сумі 39 716грн. 85коп. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 546, 549, п.1 ч.2 ст. 258, п.п. 3,4 ст. 267, ст.ст. 610, 612, 625, 628, 629, 854, 903 Цивільного кодексу України; ч.ч. 1, 7 ст. 193, ст. 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України; Законом України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань», господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Жилцентр №7» (86106, м.Макіївка, Донецька область, вул. Руденко, буд.36, ідентифікаційний код 32315191) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основного боргу за договором на аварійно-ремонтне обслуговування інженерних мереж на об'єктах житлово-комунального призначення від 01.04.2010р. у розмірі 22 000грн. та пеню у розмірі 433грн. 15коп., усього 22 433грн. 15коп.

В задоволенні позову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецька область, в частині стягнення з Комунального підприємства «Жилцентр №7» м.Макіївка, Донецька область, пені у сумі 39 716грн. 85коп. відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Жилцентр №7» (86106, м.Макіївка, Донецька область, вул. Руденко, буд.36, ідентифікаційний код 32315191) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 566 грн. 29 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 18.07.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.