Рішення

від 17.07.2012 по справі 5009/2412/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/58/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.12 Справа № 5009/2412/12

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району міста Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, фактична адреса - 69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 9)

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Автомобіліст - 1" (69071, м Запоріжжя, вул. Чарівна, 143, код ЄДРПОУ 20514020)

про стягнення заборгованості в сумі 64 431, 36 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Секацька О.В., юрисконсульт, довіреність № 1199/27 від 03.03.2012р.

від відповідача: Кононенко О.С., довіреність № 152 від 26.07.2010р.

Концерн МТМ в особі Філії Концерну "МТМ" Шевченківського району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ЖБК "Автомобіліст-1" про стягнення боргу в сумі 64 431, 36 грн. за спожиту теплову енергію відповідно до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3013 від 01.08.2002р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 26.06.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, 538 ЦК України, ст. 193, 276 ГК України, ст. 2, 54, 56, 57 ГПК України та умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3013 від 01.08.2002р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.06.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі 5009/2412/12 (провадження № 3/58/12), справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 17.07.2012р. о 10 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 17.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 20.07.2012р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві № 6395 від 26.06.2012р., та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3013 від 01.08.2002р. у розмірі 64 431, 36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема зазначив, що за період з лютого по квітень 2012р. позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 73 088, 79 грн., проте відповідач зобов'язання за договором № 3013 від 01.08.2002р. виконав не в повному обсязі, а сплатив лише 8 657, 43 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за теплову енергію на момент звернення до суду складає 64 431, 36 грн.

Відповідач в судовому засіданні борг визнав з підстав, наведених у відзиві № 266 від 13.07.2012р., та надав оригінал платіжного доручення № 65 від 16.07.2012р. про сплату 8 000, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном "МТМ" в особі Філії Концерну "МТМ" Шевченківського району м. Запоріжжя (Теплопостачальна організація) та ЖБК "Автомобіліст-1" (Споживач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3013 від 01.08.2002р. (надалі - Договір) (Додаткова угода № 5 від 01.10.2004р. до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 3013 від 01.08.2002р.), за яким Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах згідно з додатком 1, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію в терміни, передбачені цим договором, за встановленими та затвердженими в установленому порядку тарифами (цінами) (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору (додаткова угода № 9 від 01.09.2007р.) теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;

- підігрів води - за наявності можливості;

- гарячого постачання - за наявної можливості;

- інші технологічні потреби.

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії в період з лютого 2012 по квітень 2012р., а саме: від 29.02.2012р. на суму 36 581, 77 грн., від 31.03.2012р. на суму 25 354, 06 грн. та від 30.04.2012р. на суму 11 152, 96 грн. (а.с. 31-33).

Відповідно до п.п.3.2.2 п.3.2 Договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно п.п.6.1 п.6 Договору (додаткова угода № 11 від 10.06.2010р.) розрахунки за даним договором здійснюється в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показів вузла обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності -відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Відповідно п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, Термін внесення платежів - 20 число місяця слідую чого за розрахунковим.

Пунктом 6.4 Договору, передбачено, що кількість теплової енергії, поставленої споживачу закріплюється щомісячними актами приймання - передачі (Акт виконаних послуг), які підписуються Енергопостачальною організацією і споживачем. Акт виконаних послуг є підставою для розрахунків за поставлену теплову енергію.

Відповідно до підпункту 6.4.1 Договору (додаткова угода № 9 від 01.09.2007р.) отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпелю на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Згідно п. 6.5 Договору, споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму Заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Отже відповідач свої грошові зобов'язання за договором купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 3013 від 01.08.2002р. не виконав у повному обсязі, а сплатив лише 8 657, 43 грн. до звернення позивача з позовом до суду та надав докази про сплату суми 8 000, 00 грн. після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується платіжним дорученням № 65 від 16.07.2012р. на суму 8 000, 00 грн.

Таким чином, станом на 17.07.2012р., з урахуванням часткової сплати боргу після подання позову у розмірі 8 000, 00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 3013 від 01.08.2002р. складає 56 431, 36 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3013 від 01.08.2002р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У справі, що розглядається, споживач зобов'язаний внести платіж -20 число місяця слідую чого за розрахунковим (п. 6.2 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3013 від 01.08.2002р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 73 088, 79 грн. оформлені позивачем відповідно до п.п. 6.4.1 п. 6 договору № 3013 від 01.08.2002р. і вважаються погодженими сторонами.

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання ЖБК "Автомобіліст-1" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 56 431, 36 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як зазначено в пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012), господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив частину боргу у розмірі 8 000, 00 грн., в частині стягнення цієї суми провадження у справі слід припинити.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Автомобіліст - 1" (69071, м Запоріжжя, вул. Чарівна, 143, код ЄДРПОУ 20514020) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) 56 431 (п'ятдесят шість тисяч чотириста тридцять одну) грн. 36 коп. основного боргу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. провадження у справі припинити за відсутності предмету спору.

4. Повне рішення складено 20.07.2012р.

Суддя В.М. Соловйов