Рішення

від 17.07.2012 по справі 5009/2446/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/60/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.12 Справа № 5009/2446/12

м. Запоріжжя

За позовом: Комунального підприємства "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, ідентифікаційний код 03327121)

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 307 "Запоріжсталь - 27" (69009, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, 10, ідентифікаційний код 20512771)

про стягнення 29 335, 99 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Рушинець А.О., юрисконсульт, довіреність № 7 від 17.01.2012р.

від відповідача: Кіт Н.А., голова правління, довіреність № б/н від 16.07.2012р.

КП "Водоканал" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ЖБК № 326 "Запоріжсталь - 27" про стягнення боргу в сумі 29 335 грн. за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 892 від 10.03.2006р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 27.06.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526 ЦК України, ст. 173, 174, ГК України, ст.1, 2 ГПК України та умовами договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.06.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/2446/12 (провадження № 3/60/12), справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 17.07.2012р. об 11 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 17.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 20.07.2012р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 17.07.2012р. представник позивача підтримав позовну заяву № 5391 від 25.06.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 892 від 10.03.2010р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації.

За період з грудня 2011р по травень 2012р. позивач надавав послуги відповідачу з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації на загальну суму 31 341, 92 грн., що підтверджується актами.

Відповідно до п.п.3.2.1, розділу 5 (п. 5.1) договору № 892 відповідач своєчасно і в повному обсязі оплату за надані послуги не здійснив, сплативши лише 2 005, 93 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням часткової оплати, складає 29 335, 99 грн.

Також представник позивача в судовому засіданні надав акт звірки взаємних розрахунків, який скріплено підписами та печатками сторін та відповідно до якого станом на 09.07.2012р. заборгованість відповідача складає 29 335, 99 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив в якому зазначив, що договір № 892 від 10.03.2006р. був укладений з порушенням законодавства, крім того просить суд відстрочити виконання рішення на 3 місяці.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Між КП "Водоканал" (Водоканал) та ЖБК № 307 "Запоріжсталь-27" (Абонент) було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 892 від 10.03.2006р., за яким Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам:

ЖБК № 307 "Запоріжсталь - 27" по вул. Звенигородська, 10 (п. 1.1 Договору).

Згідно розділу 2 Договору, договір укладається з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його перенесення не було письмово заявлено однієї із Сторін. Відносини Сторін до укладення нового Договору регулюється даним Договором.

У разі, якщо абонент не виконує свої обов'язки за Договором, Водоканал має право припинити дію Договору, письмово попередив абонента за 30 календарних днів.

Доказів про припинення договору сторони не надали.

Відповідно до п.3.1 Договору, Водоканал зобов'язаний забезпечити абоненту подачу питної води з напором в точці підключення вводу Абонента до мереж Водоканалу.

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується актами з грудня 2011р. по травень 2012р. року на загальну суму 31 341, 92 грн., а саме:

№ 892/1 від 01.12.2011р. на суму 5 318, 41 грн.;

№ 892/1 від 03.01.2012р. на суму 5 409, 91 грн.;

№ 892/1 від 20.02.2012р. на суму 8,63 грн.;

№ 892/1 від 01.02.2012р. на суму 5 065, 70 грн.;

№ 892/1 від 01.03.2012р. на суму 4 991, 42 грн.;

№ 892/1 від 02.04.2012р. на суму 5 310, 67 грн.;

№ 892/1 від 03.05.2012р. на суму 5 254, 44 грн. (а.с. 13, 24,35, 36, 45, 56, 70).

Відповідно до п.п 3.2.1 п 3.1 Договору, абонент зобов'язується своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 Договору.

Згідно п. 5.1 Договору, основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному Абоненту за позначенням споживачів представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення. Акти виписуються 20-23 числа кожного місяця. Абонент зобов'язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаній в акті.

Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається Абоненту поштою.

Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання та здійснив часткову оплату за надані послуги в сумі 2 005, 93 грн., що підтверджується: зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 31.01.2012р. на суму 133, 81 грн., зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 21.02.2012р. на суму 127, 45 грн., списком № 2 кредиторської заборгованості по відшкодуванню витрат ЖБК за збір абон. плати та збір ощадних кас за лютий 2012р. на суму 875, 70 грн.; зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 30.03.2012р. у сумі 129, 87 грн.; списком кредиторської заборгованості по відшкодуванню витрат ЖБК за сбір абон. плати та збір ощадних кас за квітень 2012р. на суму 85, 50 грн.; зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 25.04.2012р. на суму 116, 74 грн.; зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 30.05.2012р. на суму 123, 93 грн.; списком кредиторської заборгованості по відшкодуванню витрат ЖБК за сбір абон. плати та збір ощадних кас за травень 2012р. на суму 412, 93 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 29 335, 99 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків за водопостачання та водовідведення за договором № 892 за період з грудня 2011р. по травень 2012р. від 09.07.2012р.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 892 від 10.03.2006р.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку абонент зобов'язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок водоканалу у сумі вказаній в акті (п.5.1 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 892 від 10.03.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання ЖБК № 307 "Запоріжсталь - 27" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 29 335, 99 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання відповідача у відзиві на те, що договір № 892 від 10.03.2006р. був укладений з порушенням законодавства нічим не підтверджені і спростовуються змістом цього договору та матеріалами справи.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення на 3 місяців задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України" із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненнями Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.97р., N 02-5/467 від 18.04.2001р. Роз'ясненням Вищого господарського суду N 04-5/609 від 31.05.2002р. Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-5/212 від 10.02.2004р. N 04-5/3248 від 10.12.2004р. N 04-5/103 від 31.05.2007р. N 04-5/198 від 22.10.2007р., підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно п.6 ч.1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Отже, пунктом 6 ч.1 ст.83 ГПК України передбачено право, а не обов'язок господарського суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання.

Крім того, згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження обставин, про які йдеться у клопотанні відповідача, аргументованих доказів суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано суду жодних доказів стосовно наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у встановлений законом термін, а саме: доказів в підтвердження скрутного матеріального становища кооперативу, доказів проведення роботи по стягненню заборгованості з мешканців будинків тощо.

Крім того, суд вважає, що відстрочка виконання рішення господарського суду не буде сприяти захисту інтересів обох сторін. Також відстрочення суми боргу в розмірі 29 335, 99 грн. перед позивачем не може позитивно вплинути на господарську діяльність відповідача.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, враховуючи всі вищевикладені обставини, суд відмовляє відповідачу в задоволенні заяви про відстрочку.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 307 "Запоріжсталь - 27" (69009, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, 10, ідентифікаційний код 20512771) на користь Комунального підприємства "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, ідентифікаційний код 03327121) 29 335 (двадцять дев'ять тисяч триста тридцять п`ять) грн. 99 коп. основного боргу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Повне рішення складено 20.07.2012р.

Суддя В.М. Соловйов