Рішення

від 18.07.2012 по справі 5017/1639/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2012 р.Справа № 5017/1639/2012 за позовом Прокурора Кодимського району Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської районної державної адміністрації

до відповідачів: 1) Пиріжнянська сільська рада Кодимського району Одеської області

2) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про визнання добровільної угоди недійсною та повернення земельної ділянки

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від прокуратури: не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Суть спору: Прокурор Кодимського району Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської районної державної адміністрації звернувся до Пиріжнянської сільської ради Кодимського району Одеської області та ФОП ОСОБА_1 з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області визнати недійсною добровільну угоду про оплату за фактичне користування земельною ділянкою від 08.02.2012р., укладену між Пиріжнянською сільською радою Кодимського району Одеської області та ФОП ОСОБА_1., та зобов'язати ФОП ОСОБА_1. звільнити земельну ділянку, загальною площею 0,15 га, розташовану за межами населеного пункту та повернути її Кодимській державній адміністрації.

Відповідач-1 у судові засіданні не з'явився та витребувані судом план землеустрою села Пиріжна і затверджений проект встановлення меж села Пиріжна не надав, з посиланням при цьому на неможливість їх надання у зв'язку з їх відсутністю, про що 25.06.2012р. за вх. № 19621/2012 господарський суд одержав відповідну заяву відповідача-1, в якій відповідач-1 також підтримує позовні вимоги Прокурора Кодимського району Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської районної державної адміністрації в повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі. Аналогічну за змістом заяву відповідача-1 господарський суд одержав і 11.07.2012р. за вх.№2137/2012.

Відповідач-2 у судові засідання не з'явився, а надав суду заяву від 02.07.2012р. за вх.№20085/2012 та аналогічну за змістом заяву від 09.07.2012р. за вх.№21009/2012, згідно з якими відповідач-2 підтримує позовні вимоги Прокурора Кодимського району Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської районної державної адміністрації в повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.

Позивач у судові засідання також не з'явився та витребуваних судом доказів не надав. При цьому про час і місце судових засідань позивач повідомлений належним чином, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю позивача у судових засіданнях.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника від прокуратури, суд встановив:

08.02.2012р. між Пиріжнянською сільською радою (землевласник, відповідач-1) та ФОП ОСОБА_1. (землекористувач, відповідач-2) укладена добровільна угода про плату за фактичне користування земельною ділянкою, згідно з якою землевласник передає із земель, які знаходяться на території Пиріжнянської сільської ради, а землекористувач приймає в платне користування земельну ділянку, яка розташована за межами населеного пункту.

У п. 1.2. добровільної угоди встановлено, що угода укладається з метою одержання сільською радою плати з майбутнього орендаря за фактичне користування земельною ділянкою.

Відповідно до умов п.2.1., п.2.2. добровільної угоди земельна ділянка передається в платне користування до оформлення договору оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства (виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, його затвердження, укладення договору оренди, його державної реєстрації); цільове призначення земельної ділянки: земельна ділянка передається для виробництва деревного вугілля та пресованих брикетів.

Згідно з умовами п. 3.1. добровільної угоди в платне користування передається земельна ділянка загальною площею 0,15 га.

Умовами п. 4.1. добровільної угоди встановлено, що угода укладається на один рік, протягом якого землекористувач зобов'язується укласти договір оренди земельної ділянки, після чого угода припиняє дію. У випадку неукладення договору оренди земельної ділянки після закінчення після закінчення терміну угоди з причин, які залежать від землекористувача, угода продовжує свою дію протягом шести місяців. За відсутності договору оренди земельної ділянки після закінчення терміну дії угоди землекористувач несе відповідальність згідно чинного законодавства.

У розділі 5 встановлені умови щодо плати за фактичне користування земельною ділянкою.

Дана угода зареєстрована, про що в книзі реєстрації вчинено запис від 08.02.2012р. за №6.

Прокурор Кодимського району Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської районної державної адміністрації просить суд визнати вищевказану добровільну угоду недійсною, а також зобов'язати ФОП ОСОБА_1. звільнити земельну ділянку, загальною площею 0,15 га, розташовану за межами населеного пункту та повернути її Кодимській державній адміністрації, з посиланням при цьому на те, що дана добровільна угода укладена між ФОП ОСОБА_1. та Пиріжнянською сільською радою, а до компетенції сільських рад не відноситься розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту, що суперечить п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, згідно з яким до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

В якості доказів, що підтверджують знаходження земельної ділянки загальною площею 0,15 га за межами населеного пункту, Прокурор Кодимського району Одеської області надав суду викопіювання із планово-картографічного матеріалу Пиріжнянської сільської ради Кодимського району Одеської області та лист Відділу Держкомзему у Кодимському районі Одеської області від 25.05.2012р. вих. № 12-12-05/546, а також план території с. Пиріжна Кодимського району Одеської області.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Як вище встановлено господарським судом предметом спору у даній справі є визнання недійсною добровільної угоди, яка укладена між відповідачами, та яка за своєю правовою природою являється попереднім договором на укладення в майбутньому договору оренди земельної ділянки, що кореспондується з вимогами ч.1 ст.635 ЦК України, згідно з якою попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У ч.1 ст.10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У п.34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування" встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення на пленарних засіданнях відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

У п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Між тим, як умови укладеної між відповідачами добровільної угоди, так і наявні у справі викопіювання із планово-картографічного матеріалу Пиріжнянської сільської ради Кодимського району Одеської області, лист Відділу Держкомзему у Кодимському районі Одеської області від 25.05.2012р. вих. № 12-12-05/546, та план території с. Пиріжна Кодимського району Одеської області свідчать, що земельна ділянка загальною площею 0,15 га, яка являється об'єктом добровільної угоди та об'єктом майбутнього договору оренди землі знаходиться на території Пирожнянської сільської ради за межами населеного пункту.

Отже, право розпорядження цією земельною ділянкою належить Кодимської районної державної адміністрації, а не Пирожнянській сільській раді Кодимського району Одеської області.

Ч.1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

У ч.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актом цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

У ч.1 ст.207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином зміст укладеної між відповідачами добровільної угоди суперечить вимогам п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, що в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог Прокурора Кодимського району Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської районної державної адміністрації про визнання недійсною добровільної угоди про оплату за фактичне користування земельною ділянкою від 08.02.2012р., яка укладена між відповідачами у справі. Тим більш, що самі відповідачі у відповідних заявах просять суд задовольнити позовні вимоги Прокурора Кодимського району Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської районної державної адміністрації.

В силу вимог ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У ч.3 ст.207 ГК України встановлено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

За таких обставин позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача -2 звільнити земельну ділянку, загальною площею 0,15 га, розташовану за межами населеного пункту та повернути її Кодимській районній державній адміністрації також задоволені господарським судом.

На підставі ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідачів в доход державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Прокурора Кодимського району Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської районної державної адміністрації задовольнити.

2. Визнати недійсною добровільну угоду про оплату за фактичне користування земельною ділянкою від 08.02.2012р., укладену між Пиріжнянською сільською радою та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку загальною площею 0,15 га, розташовану на території Пиріжнянської сільської ради, за межами населенного пункту та повернути її Кодимській районній державній адміністрації (66100, Одеська обл, м. Кодима, пл. Перемоги,1, код ЄДРПОУ 04057149).

4 .Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, р/р 31210206783008, МФО 828011, код класифікації 22030001) судовий збір в сумі 851 (вісімсот п'ятдесят одна) грн. 50 коп.

5. Стягнути з Пиріжнянської сільської ради Кодимського району Одеської області (Одеська обл., Кодимський район, с. Пиріжна, вул. Шевченка,25, р/р 31426000700264 в ГУДКУ Одеської області, МФО 828011, ідентифікаційний код 05582082) в доход державного бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, р/р 31210206783008, МФО 828011, код класифікації 22030001) судовий збір в сумі 851 (вісімсот п'ятдесят одна) грн. 50 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 20 липня 2012 року.

Суддя Смелянець Г.Є.