Рішення

від 18.07.2012 по справі 5020-718/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року справа № 5020-718/2012

За позовом Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"

(98312, м. Керч, вул. Кірова, 28, ідентифікаційний код 01125554),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження"

(99008, м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 93, кв. 1, ідентифікаційний код 20689618)

про стягнення 69 285,88 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт") -Коломієць Юлія Сергіївна - юрисконсульт 1 категорії, довіреність № 103 від 08.05.2012;

Відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження") -не з'явився.

Суть спору:

Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" звернулося

до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про стягнення 69 285,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань стосовно оплати вартості послуг портового флоту.

Ухвалою від 03.07.2012 позовну заяву прийнято до провадження.

Відповідач у судове засідання 18.07.2012 явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - за адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцев, про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" письмовою заявкою-гарантією від 08.11.2011 № 111108-1 звернулось до Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" з проханням надати послуги портового флоту. У заявці також зазначено про гарантію оплати виконаних робіт (арк. с. 17)

Позивач надав відповідачу послуги портового флоту, що підтверджується виписками з суднових журналів та довідкою про послуги ліхтеру. Зазначені виписки та довідка підписані директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (арк. с. 18-21)

05.12.2011 відповідач отримав рахунок на сплату послуг Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" від 30.11.2011 №1694 на суму 74 285,88 грн (арк. с 38).

На час розгляду справи відповідач сплатив лише частину боргу у сумі 5 000,00 грн, що піддержується платіжним дорученням від 20.03.2012 № 6 (арк. с. 42) та надав позивачу лист від 09.04.2012 №120409-2 (арк. с. 39), яким зазначив про свій намір сплатити заборгованість у повному обсязі до 20.04.2012.

25.05.2012 Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" направило на адресу відповідача вимогу про сплату послуг з доданим до неї рахунком на суму 69 285, 88 грн не сплата якого стала підставою для звернення порту до суду.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з вимогами статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором

є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором про надання послуг.

Укладення договорів про надання послуг регулюється нормами глави 63 розділу III Цивільного кодексу України.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з матеріалами справи, відповідач отримав послуги портового флоту, 05.06.2012 отримав надіслану позивачем вимогу про сплату послуг № одпр/2672, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Проте, на момент вирішення спору докази оплати відповідачем отриманих послуг на суму 69285,88 грн в матеріалах справи відсутні.

За викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 69285,88 грн є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (99008, м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 93, кв. 1, ідентифікаційний код 20689618) на користь Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (98312, м. Керч, вул. Кірова, 28, ідентифікаційний код 01125554), суму основного боргу в розмірі 69285,88 грн (шістдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят п'ять грн., 88 коп.) та суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.07.2012

Суддя підпис О.С. Погребняк