Рішення

від 17.07.2012 по справі 5020-586/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 року справа № 5020-586/2012

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до приватного підприємства "Агентство нерухомості "Астерія"

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 50)

про стягнення заборгованості у розмірі 889,04 грн

Суддя Плієва Н.Г.

представники сторін не з'явились

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Агентство нерухомості "Астерія" про стягнення заборгованості у розмірі 889,04 грн, з яких: 782,27 грн - заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2010 по 10.02.2011, 60,13 грн - пеня, 46,64 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору оренди нерухомого майна № 13-03 від 07.02.2003 в частині належного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою суду від 01.06.2012 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду на 19.06.2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено 17.07.2012.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. 19.06.2012 надав клопотання з проханням провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою його місцезнаходження, - вул. Велика Морська, 50, м. Севастополь, 99011, яка відповідає відомостям, що містяться у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 10-11), однак поштовий конверт разом з доданим до нього документом був повернутий до господарського суду міста Севастополя з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не знаходиться". Також відповідач повідомлявся про дату та місце судового засідання за адресою зазначеною у договорі оренди нерухомого майна № 13-03 від 07.02.2003 - вул. Демідова, 14-8, м. Севастополь, 99011. Правом наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до положень пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляди справи судом.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2003 між Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації (Орендодавець), правоприємцем якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради та приватним підприємством "Агентство нерухомості "Астерія" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 13-03 (далі -Договір), відповідно до якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності, орендодавець передав, а орендар приймав в оренду нерухоме майно - вбудоване приміщення (окрема будівля), загальною площею 32,0 м. кв., яке знаходиться на першому поверсі та розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 50 (далі - об'єкт оренди).

Об'єкт оренди знаходиться на балансі РЕП-3, вартість якого становить відповідно до акту оцінки вартості (експертному висновку) від 31.12.2002 - 68600,00 грн (пункт 1.1 Договору).

Строк дії договору встановлений з моменту його підписання до 29.12.2005 (пункт 7.1).

Протоколом від 26.06.2007 у договір були внесені зміни, в тому числі строк його дії встановлений до 24.11.2008 (а.с.26).

Протоколом від 29.10.2008 строк дії договору продовжений до 24.11.2009 (а.с. 28).

Відповідно до пунктів 2.2, 3.2, 3.3 цього договору із змінами, внесеними протоколом від 26.06.2007 визначено, що орендна плата складає 2653,77 грн за місяць оренди із застосуванням індексів інфляції станом на червень 2007 року і перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з користуванням об'єктом оренди, в тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг. Протягом місяця з дня підписання договору орендар зобов'язаний укласти з підприємствами комунальної сфери (Комунальне підприємство „Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради, Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго", Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Севтеплоенерго", РЕП -3) договори з надання комунальних послуг.

Відповідач орендну плату за період з жовтня 2010 по листопад 2011 року здійснював не своєчасно та не у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 782,27 грн, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом. Також за порушення договірних зобов'язань позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 46,64 грн і пені у розмірі 60,13 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання сторонами договору оренди комунального майна, у зв'язку з чим регулюються нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" чітко визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Згідно з положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факт укладання сторонами договору № 13-03 від 07.02.2003 встановлений рішенням господарського суду міста Севастополя від 26.01.2011 у справі 5020-7/146, яке набрало законної сили 11.02.2011, отже не підлягає доказуванню. Вказаним рішенням з ПП "Агентство нерухомості "Астерія" на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради стягнуто заборгованість у розмірі 66759,61 грн, у тому числі: 61 896,95 грн - заборгованість по орендній платі за період з липня 2009 року по 30 вересня 2010 року, 3661,38 грн - пеня та 3% річних у розмірі 1201,28 грн; розірвано договір оренди нерухомого майна № 13-03 від 07.02.2003 та зобов'язано відповідача звільнити орендоване майно за договором оренди № 13-03 від 07.02.2003.

Згідно з частинами другою та третьою статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Таким чином, зобов'язання орендаря по внесенню орендної плати припинилися 11.02.2011.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання (частина третя статті 283 Господарського кодексу України).

Частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобов'язався перераховувати Орендодавцю орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендної плати за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 782,27 грн, яка підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів оплати у повному обсязі орендної плати за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року.

Враховуючи те, що своєчасне внесення орендної плати за користування майном є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 у розмірі 782,27 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 60,13 грн та 3 % річних у розмірі 46,64 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок пені та 3% річних на суму заборгованості та визнав його правильним, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 60,13 грн та 3% річних у розмірі 46,64 грн.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради підлягають задоволенню повністю, з приватного акціонерного "Агентство нерухомості "Астерія" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 889,04 грн, з яких: 782,27 - сума основного боргу, 60,13 грн - пеня та 46,64 грн - 3% річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Агентство нерухомості "Астерія" (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 50 , ідентифікаційний код 31277480, відомості щодо розрахункових рахунків в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, ідентифікаційний код 38022717, р/р 33213870700001 в ДУ ДКСУ м. Севастополя, МФО 824509, отримувач - місцевий бюджет м. Севастополя, код платежу -22080400, або на інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість у розмірі 889,04 грн (вісімсот вісімдесят дев'ять грн 04 коп), з яких: 782,27 грн - сума основного боргу з орендної плати за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року, 60,13 грн -пеня, 46,64 грн -3 % річних.

3. Стягнути з приватного підприємства "Агентство нерухомості "Астерія" (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 50) , ідентифікаційний код 31277480, відомості щодо розрахункових рахунків в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, ідентифікаційний код 38022717, р/р 37188003000416 в ДУ ДКСУ м. Севастополя, МФО 824509, код ЄДРПОУ 25750044, або на інший рахунок, зазначений стягувачем) судовий збір у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 23.07.2012

Суддя підпис Н.Г. Плієва