Рішення

від 20.07.2012 по справі 1308/1710/2012

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1308/1710/2012

Провадження № 2/1308/745/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року Жовківський районний суд Львіської області у складі :

головуючого судді Ясиновський Р. Б.,

при секретарях Реміцька І.П., Брунець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської спеціалізованої школи інтернату про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги, які позивачка підтримала в судовому засіданні, мотивує тим, що 15.10.1997 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду опалювача в Жовківській спеціалізованій школі-інтернат на опалювальний сезон. З 13.04.1998 року її було переведено на посаду прибиральниці.

14.12.2011 року відповідно до наказу № 205 від14.12.2011 року, ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України. У трудовій книжці зроблено запис.

Вказане звільнення з посади прибиральниці вважає незаконним та безпідставним з наступних причин.

Включно по 13.12.2011 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному.

14.12.2011 року вона вийшла на роботу та представила довідку МСЕК. Однак при розмові з директором школи її самопочуття різко погіршилось і вона була змушена звернутись в лікарню. 14.12.2011р. лікарем Химицею О.Т. було відкрито лікарняний.

Про те, що вона з 14.12.2011 року знаходилася на лікарняному, дирекцію школи було повідомлено по телефону.

В період з 14.12.2011р. по 13.04.2012 року включно вона перебувала на лікарняному. Однак враховуючи те, що наказ про звільнення було винесено 14.12.2011р., він не може вважатись законним.

Не зважаючи на пряму заборону закону, відповідач виніс наказ про звільнення ОСОБА_1 в період моєї тимчасової непрацездатності.

Позивач звернулась у прокуратуру Жовківського району Львівської області про проведення перевірки з приводу незаконного звільнення її з роботи.

26.04.2012 року їй була надіслана відповідь про розгляд її звернення.

Отже, враховуючи те, що в результаті незаконного звільнення їй не було нараховано середньомісячну заробітну плату, відповідач при поновленні на раніше займаній посаді, зобов'язаний виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу.

ЇЇ середньомісячна заробітна плата за останні півроку становить 1073 грн. в місяць.

Враховуючи, що день звільнення є 14.12.2011р., отже слід стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу саме з 14.12.2011року.

Також вважає, що вказані дії з боку відповідача є порушенням її законних прав на працю, які їй моральних страждань.

Моральна шкода, завдана їй в результаті незаконного звільнення, полягає у наступному.

Так, згідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Проте, відповідач позбавив її гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти для себе. Крім цього у неї на утриманні двоє дітей, які не мають самостійного заробітку та мати пенсіонерка.

Вказані незаконні дії відповідача призвели до її моральних переживань, яка втратила душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані.

Тому, враховуючи викладені обставини, а також положення ст. 237-1 КЗпП України, відповідач повинен відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому засіданні щодо позову заперечила та пояснила що до 13.12.2011р. позивач не працювала у зв»язку тимчасовою втратою працездатності, а 14.12.2012 року вийшла на роботу приблизно о. 10:45 та представила довідку МСЕК про встановлення ІІ групи інвалідності. Згідно з цим заключенням посадові обов»язки прибиральниці приміщень позивачка виконувати не може. Вона була повідомлена про те, щоб з"явитися на засідання ПК школи для вирішення питання про звільнення з роботи за поданням № 254\1 від 14.12.2011. До кінця дня в школу позивач так і не з»явився. Даний факт оформлено актом комісії з трудових спорів.

Крім цього, пояснила, що протягом двох останніх років ОСОБА_1 часто хворіла. Виконувати роботу по прибиранню приміщень за станом здоров»я не могла. Під час роботи їй надавали медичну допомогу медпрацівники школи.

При звільненні ОСОБА_1 було виплачено вихідну допомогу в розмірі середньомісячної зарплати.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити частково з наступних підстав.

Із наказу № 205 від14.12.2011 року вбачається, що ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України, про що в трудовій книжці НОМЕР_2 зроблено запис відповідний запис.

Листком непрацездатності серія АВН № 162294 підтверджено, що ОСОБА_1 з 14.12.2012 року по 20.12.2012 року перебувала на стаціонарному лікуванні.

Листками непрацездатності також підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 21.12.11р. по 13.04.2012р.

Листом Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області від 26.04.2012 року № 02-0361\07 підтверджено, що звільнення ОСОБА_1 проведено у період її тимчасової непрацездатності, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

Із довідки до акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 83646 від 13.12.2011р. вбачається, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідності із залишковою працездатністю на легкій праці (протипоказання робота з важким фізичним навантаженням).

Листом від 254\1 від 14.12.2011 року підтверджено, що директор Жовківської спеціалізованої загальноосвітньої школи інтернату зверталася до профспілкового комітету про звільнення ОСОБА_1 з роботи.

Із витягу з протоколу № 25 від 14.12.2012 року вбачається що засідання профспілкового комітету проводилося у відсутності Позивача та без її письмової згоди на проведення засідання у її відсутності що суперечить п.3 ст.43 КЗпП.

Крім того, у відповідача відсутні докази повідомлення позивача про засідання профспілкового комітету.

Відповідачем не було представлену суду належних доказів про повідомлення Позивача про її звільнення.

Надані суду лист, пояснення секретаря та лист від 14.12.2011 року № 255\1 не підтверджують факту повідомлення Позивача про її звільнення.

До роботи прибиральницею адміністрацією Позивач допущена не була.

В адміністрації були відсутні дані, що саме у зв'язку зі станом здоров'я вона не може далі належним чином виконувати свої трудові обов'язки, або їхнє виконання протипоказане йому.

У відповідності зі ст.40 п.2 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений термін може бути розірваний адміністрацією підприємства у випадку невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи.

Звільнення за ст. 40 п. 2 КЗпП України припускає об'єктивну неможливість працівника належно виконувати передбачені трудовим договором обов'язки за станом здоров'я.

Суд вважає, що на момент звільнення позивача у відповідача були відсутні дані, що по стані здоров'я він не здатний далі належним чином виконувати свої трудові функції або що виконання цієї роботи йому протипоказане.

Тягар доведення невідповідності працівника займаної посади внаслідок стану здоров'я покладається на адміністрацію підприємства.

Відповідачем же не представлено доказів неможливості виконання позивачем роботи на даній посаді внаслідок стану здоров'я.

Таким чином, судом встановлено, що звільнення позивача виконано з порушенням вимог ст. 40 п.2 КЗпП України, у зв'язку з чим зроблене незаконно.

Згідно ст. 235 КЗпП України, при звільненні працівника без законних підстав, він повинен бути поновлений на колишнє місце роботи.

Одночасно суд приймає рішення про стягнення на користь працівника середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що незаконним звільненням відповідач не заподіяв йому моральні страждання, не підтверджено таке і будь-якими документами.

Відповідно до положень ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток ОСОБА_1 становить 37,46 грн.\день (підстава - довідка Жовківської спеціалізованої загальноосвітньої школи інтернату).

Кількість днів вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 14.12.2011р.-20.07.2012р. -160 днів

Всього середній заробіток з "14" грудня 2012 року до «20»липня 2012 року /день постановлення рішення у справі/ становить: 37,46 грн. *160 д.в.п. = 6105,98 грн.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 208, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Поновити строк звернення до суду ОСОБА_1.

Скасувати наказ № 205 від 14.12.2011 року виданий Жовківською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат про звільнення ОСОБА_1 з посади прибиральниці приміщень Жовківської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернат.

Поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає та зареєстрована АДРЕСА_1, ідн. код НОМЕР_1 - на посаді прибиральниці приміщень Жовківської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернат /м. Жовква, вул. Є. Коновальця, 3, ідн. код 22357085/.

Стягнути з Жовківської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернат /м. Жовква, вул. Є. Коновальця, 3, ідн. код 22357085/ на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає та зареєстрована АДРЕСА_1, ідн. код НОМЕР_1 - середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.12.2011 р. по 20.07.2012 р. в сумі 6105 грн. 98 коп. /шість тисяч сто п"ять грн. 98 коп./

В задоволені позову в частині стягнення з Жовківської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернат /м. Жовква, вул. Є. Коновальця, 3, ідн. код 22357085/ на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 прожива та зареєстрована АДРЕСА_1, ідн. код НОМЕР_1 - 10000 /десять тисяч/ грн. моральної шкоди - відмовити за недоведеністю.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ясиновський Р. Б.

Повний текст рішення виготовлено 24.07.2012 р.