Рішення

від 20.07.2012 по справі 17/038-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2012 р. Справа № 17/038-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ефтонг"

до Приватного підприємства „Альфа-Л"

про стягнення 17 232,53грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Колодник Л.О. (дов. від 26.09.2011р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ефтонг" (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства „Альфа-Л" (далі - відповідач) про стягнення 17 232,53грн. заборгованості за переданий на підставі видаткової накладної № 00183301-ВН від 28.03.2011р. згідно договору купівлі-продажу устаткування № 74/03-11 від 25.03.2011р. товар, з яких: 6 108,23грн. інфляційних втрат за період з 05.04.2011р. по 30.05.2012р. та 11 124,30грн. 3 % річних за період з 05.04.2011р. по 30.05.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу устаткування № 74/03-11 від 25.03.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2012р. порушено провадження у справі № 17/038-12, розгляд справи призначено на 20.07.2011р.

20.07.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання від 19.07.2012р. (вх. № 11552 від 20.07.2012р.), згідно якого останній просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами справи, яке задоволено судом.

В судовому засіданні 20.07.2012р. представник позивача підтримав позов повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ефтонг" (Постачальник) та Приватним підприємством „Альфа-Л" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу устаткування № 74/03-11, згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець -прийняти і сплатити товар по номенклатурі, якості, в кількості, за цінами і термінами постачання згідно умовам договору і додатків до нього (надалі „Додатки"), що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 6.2. договору оплата за договором здійснюється протягом 7 календарних днів з дати виконання зобов'язань по постачанню товару і здобуття покупцем документів, вказаних в п. 7.2. договору.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд встановив, що рішенням господарського суду Київської області від 07.10.2011р. (суддя Дьоміна С.Ю.) (а.с. 13-14), яке набрало законної сили, у справі № 12/174-11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ефтонг" до Приватного підприємства „Альфа-Л" про стягнення 321 486грн., встановлено, що позивач передав відповідачу товар на загальну суму 321 486,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 00183301-ВН від 28.03.2011р., відповідач переданий позивачем товар прийняв, що підтверджується довіреністю №18 від 28.03.2011р., виданою відповідачем особі, уповноваженій на отримання товару від позивача, проте не оплатив, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 321 486грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, стягнуто з відповідача на користь позивача 321 486грн. боргу, 3 214,86грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом також встановлено, що на момент судового розгляду даної справи борг відповідача перед позивачем за переданий на підставі видаткової накладної № 00183301-ВН від 28.03.2011р. згідно договору купівлі-продажу устаткування № 74/03-11 від 25.03.2011р. товар у розмірі 321 486грн. не погашено, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом звірки розрахунків від 19.07.2012р. (а.с. 27).

Предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача 6 108,23грн. інфляційних втрат за період з 05.04.2011р. по 30.05.2012р. та 11 780,38грн. 3 % річних за період з 05.04.2011р. по 30.05.2012р., які виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу устаткування № 74/03-11 від 25.03.2011р.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини купівлі-продажу.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на момент судового розгляду справи борг відповідача перед позивачем за переданий на підставі видаткової накладної № 00183301-ВН від 28.03.2011р. згідно договору купівлі-продажу устаткування № 74/03-11 від 25.03.2011р. товар у розмірі 321 486грн. не погашено, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом звірки розрахунків від 19.07.2012р. (а.с. 27).

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем у позовній заяві (а.с. 3-5), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 05.04.2011р. по 30.05.2012р. з урахуванням суми боргу 321 486грн. складає 5 143,78грн. інфляційних втрат та 11 150,72грн. 3 % річних відповідно. Відтак, вимога про стягнення 6 108,23грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 143,78грн. інфляційних втрат, а вимога про стягнення з відповідача 11 124,30грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 5 143,78грн. інфляційних втрат та 11 124,30грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Альфа-Л" (07100, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16; код ЄДРПОУ 30304256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ефтонг" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, Суворовський район, вул. Радянська, буд. 40; код ЄДРПОУ 36580451) 5 143 (п'ять тисяч сто сорок три гривні) 78 коп. інфляційних втрат, 11 124 (одинадцять тисяч сто двадцять чотири гривні) 30 коп. 3 % річних та 1 519 (одну тисячу п'ятсот дев'ятнадцять гривень) 42 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 23.07.2012р.

Суддя П.В. Горбасенко