Рішення

від 23.07.2012 по справі 5015/2492/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.12 Справа№ 5015/2492/12

За позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська меблева компанія", м. Львів

про стягнення 8 788, 38 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Карвацька З.З.- представник

від відповідача : не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська меблева компанія" про стягнення 8 788, 38 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судові засідання не з»явився, вимоги суду не виконав, причини неявки суду не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська меблева компанія" про стягнення 8 788, 38 грн. (8 416, 37 грн. основного боргу; 246,73 грн. пені; 83,84 грн. 3 % річних та 41,44 грн. інфляційних втрат).

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 07.03.2003 р. між ЛМКП "Львівтеплоенерго" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська меблева компанія" (відповідач) укладено договір № 3776/Л на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався поставити відповідачеві (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах з метою опалення нежитлового приміщення (магазин-салон) за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 96а, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до умов договору, позивачем за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 13 098, 86 грн.

Свої зобов'язання щодо оплати за поставлену теплову енергію відповідач належним чином не виконав, сплативши за поставлену теплову енергію 4 682, 49 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість.

На момент звернення позивача з позовом до суду сума основного боргу, становила 8 416, 37 грн.

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню, згідно з п.7.2.3. договору у розмірі 246, 73 грн. та відповідно до ст.625 ЦК України інфляційні в розмірі 41,44 грн., 3 % річних в розмірі 83,84 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивачем протягом вересня 2011 року - квітня 2012 року поставлено відповідачу теплову енергію для опалення нежитлового приміщення (магазин-салон) за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 96а.

За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3. договору передбачено, що споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Однак, всупереч умовам договору відповідач не здійснив повному обсязі розрахунки за надані послуги, внаслідок чого за період вересень 2011 -квітень 2012 р. виникла заборгованість в розмірі 8 416, 37 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України, передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов»язання у строк, встановлений договором.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів повного погашення основного боргу не подав, тому до стягнення підлягає сума в розмірі 8 416, 37 грн.

Щодо стягнення штрафних санкцій, а саме пені в розмірі 246, 73 грн., 3% річних в розмірі 83,84 грн. та інфляційних в розмірі 41,44 грн., суд виходить з наступного.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - сплачує Енергопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

В частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 246, 73 грн., суд вважає, що розрахована вона відповідно до п. 7.2.3. договору з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 83,84 грн. та інфляційних в розмірі 41,44 грн., то суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст..625 ЦК України, тому підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір згідно платіжного доручення від 25.05.2012 р. № 2344 в розмірі 1 641,00 грн. Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно ч. 2 зазначеної статті, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі двох відсотків ціни позову, але не менше півтори розміру мінімальної заробітної плати та не більше шістдесяти розмірів мінімальних заробітних плат.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2012 рік затверджено Законом України від 22.12.2011 р. № 4282-VI „Про Державний бюджет України на 2012 рік" і станом на 01 січня 2012 року він становив 1 073, 00 грн.

Вимогами позивача є стягнення заборгованості в розмірі 8 788, 92 грн., тобто позовні вимоги носять майновий і позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 609,50 грн., однак оскільки позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 641,00 грн., сума судового збору в розмірі 31, 50 грн. підлягає поверненню йому з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 610, 612, 712 ЦК України, ст.ст. 43, 47-1, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська меблева компанія" (юридична адреса: м. Львів, вул. Стрийська,129, код ЄДРПОУ 30583347, поштова адреса: 79049, м. Львів, вул. Кломийська, 1/63) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола 1, код ЄДРПОУ 05506460) суму в розмірі 10 397,88 грн., з них:

- 8 416,37 грн. основного боргу;

- 246, 73 грн. пені;

- 83, 84 грн. 3% річних;

- 41,44 грн. інфляційних;

- 1 609, 50 грн. судового збору

3. Повернути Львівському міському комунальному підприємству "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола 1, код ЄДРПОУ 05506460) з Державного бюджету України 31, 50 грн. судового збору.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.