Рішення

від 19.07.2012 по справі 5006/16/70/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.12 р. Справа № 5006/16/70/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» м.Красний Лиман Донецької області

про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 14 766грн.75коп., 3% річних в сумі 314грн.35коп., інфляційних нарахувань в сумі 162грн.43коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Нечмирьова М.В. за довіреністю №30-12 від 03.04.2012р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

30.05.2012року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецької області (далі - ПАТ«ДТЕК Донецькобленерго») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» м.Красний Лиман Донецької області (далі - ТОВ «Деметра») з вимогами про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 14 766грн.75коп., 3% річних в сумі 314грн.35коп., інфляційних нарахувань в сумі 162грн.43коп. та судових витрат. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладення між ним та відповідачем договору на виконання проектно-дослідницьких робіт по землевпорядженню, земельному кадастру і моніторингу земель № 16-11-10/1 від 16.11.2010р., згідно з яким позивач сплатив відповідачу попередню оплату робіт в розмірі 14 766грн.75коп., відповідач в строк передбачений п.3.1 договору свої зобов'язання не виконав, не передав оформлену у встановленому порядку документацію, тому позивач направив відповідачу претензію про відмову від договору з вимогою про повернення попередньої оплати, однак попередня оплата відповідачем не повернута, що стало підставою для звернення з позовом.

Ухвалою від 01.06.2012 року господарським судом Донецької області позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5006/16/70/2012.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 849, 1212,1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору на виконання проектно-дослідницьких робіт по землевпорядженню, земельному кадастру і моніторингу земель № 16-11-10/1 від 16.11.2010р., додатку №1 до договору - кошторису, платіжного доручення №65 від 24.11.2010року на суму 14766,75 грн., претензії №03-3457 від 29.08.2011року, фіскального чеку поштової установи №5378 від 29.08.2011року, претензії №53-юр/460/12 від 26.01.2012року, фіскального чеку поштової установи №6792 від 01.02.2012року, опису вкладення у рекомендований лист.

У письмових поясненнях №53-юр-5946/12 від 02.07.2012року, №53юр-6323/12 від 19.07.2012року, позивач зазначає, що згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2012року у справі №5006/3/11/2012, яке вступило у законну силу, встановлені факти укладання договору 16-11-10/1 від 16.11.2010р. та неналежного його виконання з боку відповідача, відповідно ці факти не повинні доводитись при розгляді справи №5006/16/70/2012. На підтвердження вказаних доводів позивач надав суду належним чином засвідчені копії рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2012року у справі №5006/3/11/2012, наказів на його примусове виконання та постанов про відкриття виконавчого провадження на підставі вказаних наказів.

У судовому засіданні 19.07.2012року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві і наступних письмових поясненнях до неї.

У судове засідання 19.07.2012року, як і у попередні судові засідання, представник відповідача не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду від 01.06.2012 року, 14.06.2012року, 03.07.2012року не виконав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Згідно Спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.07.2012року, який долучений до матеріалів справи, юридичною адресою відповідача є: 84400, Донецька область, м. Красний Лиман, вулиця Свободи, буд. 18, яка відповідає адресі, що зазначена позивачем у позовній заяві та за якою були надіслані всі процесуальні документи.

Зокрема, судом кореспонденція (ухвали суду від 01.06.2012 року, 14.06.2012року, 03.07.2012року) направлялась за юридичною адресою відповідача належним чином, тобто рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, що підтверджується наявними в матеріалах справи поверненнями поштових відправлень, які свідчать, зокрема, про направлення на юридичну адресу відповідача копій процесуальних документів суду, які повертаються на адресу суду в зв'язку з тим, що ТОВ «Деметра» за вказаною адресою не зареєстровано.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час виникнення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідач не отримав поштову кореспонденцію внаслідок порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", оскільки змінив місцезнаходження і не вніс відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З огляду на наведене, суд здійснив всі дії направлені на повідомлення учасників судового процесу про розгляд справи та надання відповідачу можливості скористатись правом на захист.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

16.11.2010року між Краматорськими електричними мережами ВАТ „Донецькобленерго" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Деметра" м. Красний (Виконавець) укладено договір на виконання проектно-дослідницьких робіт по землевпорядженню, земельному кадастру і моніторингу земель №16-11-10/1.(арк. справи 5-6).

У відповідності з пунктом 1.1. договору Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (відповідач) приймає на себе виконання робіт по створенню технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права користування земельною ділянкою ВАТ "Донецькобленерго" для структурної одиниці Краматорські електричні мережі для обслуговування бази відпочинку "Карасик".

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

У даному випадку відбулась зміна найменування позивача з ВАТ "Донецькобленерго" на ПАТ«ДТЕК Донецькобленерго» без зміни його організаційно-правової форми, відповідні зміни внесені до ЄДРПОУ, що не свідчить про реорганізацію товариства, тому сторонами договору №16-11-10/1 є позивач та відповідач у даній справі.

Договір №16-11-10/1 підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печатки підприємств та без застереження про складання протоколу розбіжностей до договору.

Строк дії договору встановлено сторонами у пункті 8.1. договору, зокрема, договір набирає силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Сторонами договору підписаний Додаток №1 до договору - Кошторис, копію якого залучено до матеріалів справи.(арк. справи 7).

Договірна ціна робіт, доручених до виконання "Виконавцю" становить 14766,75 грн. без ПДВ(п. 2.1. договору).

Згідно пункту 2.3. договору Замовник у 3-денний строк сплачує роботи шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця у вигляді авансу 70% від суми договору.

На виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача ціну робіт у розмірі 14766,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням №65 від 24.11.2010року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Тобто, позивачем здійснена оплата вартості робіт, які повинні бути виконані відповідачем за договором, повністю.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що строк виконання технічної документації із землеустрою становить 60 календарних днів з дати перерахування авансу.

Пункт 3.1 договору передбачає, що передача оформленої у встановленому порядку документації здійснюється з супроводжувальними документами Виконавця.

Відповідно, оскільки сума 14766,75 грн. перерахована позивачем 24.11.2010року, відповідач повинен був виконати роботи у строк до 23.01.2011р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем на адресу відповідача надіслана претензія № 03-3457 від 29.08.2011 року, в якій він вимагав сплатити неустойку за кожен день прострочення в сумі 1323,14 грн. та виконати свої зобов'язання за договором, надсилання якої підтверджується фіскальним чеком № 5378 від 29.08.2011р.

Відповідно до вимог ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вищезазначені факти встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2012року у справі №5006/3/11/2012, яке вступило у законну силу.

Таким чином, вказані факти суд вважає преюдиційними у розумінні ст. 35 ГПК України, не потребують доказування.

Згідно ч.2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Оскільки відповідач своєчасно не виконав вимоги п.2.5 договору в частині передачі оформленої у встановленому порядку згідно п. 3.1 договору технічної документації із землеустрою у строк 60 календарних днів з дати перерахування авансу, Замовник (позивач) претензією №53-юр/460/12 від 26.01.2012року відмовився від договору на виконання проектно-дослідницьких робіт по землевпорядженню, земельному кадастру і моніторингу земель № 16-11-10/1 від 16.11.2010р. та вимагав повернення попередньої оплати, що сплачена платіжним дорученням №65 від 24.11.2010року.(арк. справи 11).

Факт відправлення претензії підтверджується фіскальним чеком поштової установи №6792 від 01.02.2012року, описом вкладення у рекомендований лист, копії яких залучені до матеріалів справи.(арк. справи 12).

Матеріалами справи не підтверджується наявність відповіді відповідача у будь-якій формі на претензію №53-юр/460/12 від 26.01.2012року та направлення позивачу за супроводжувальними документами технічної документації за договором.

Предмет позовних вимог - стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, які безпідставно утримуються відповідачем в сумі 14 766грн.75коп. згідно приписів ст. 1212 ЦК України, 3% річних в сумі 314грн.35коп., інфляційних нарахувань в сумі 162грн.43коп. за приписами ст. 625 ЦК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України, що передбачає порядок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про... повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Тобто, зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають при наявності наступних вимог: необхідно, щоб одна особа набула /зберегла/ майно за рахунок іншої, збільшення або збереження в попередньому розмірі майна на одній стороні є результатом відповідного зменшення майна на іншій; необхідно, щоб набуття майна одною особою за рахунок іншої відбулось без достатньої правової підстави, передбаченою законом або угодою.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому в якості належної підстави для повернення майна норма ст. 1212 ЦК України визначає також той випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Стаття 1213 Цивільного кодексу України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості такого повернення, відшкодовується його вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі п.2.3 договору перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 14766,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням №65 від 24.11.2010року.

Відповідно, суд вважає, що належними доказами у справі доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати попередньої оплати за договором.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Строк дії договору встановлено сторонами - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, одночасно строк виконання технічної документації із землеустрою становить 60 календарних днів з дати перерахування авансу з обов'язком передати дану документацію за супроводжувальними документами відповідача.(п.п.2.5,3.1,8.1 договору).

У порушення п.2.5 договору, згідно приписів якого Підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 60 календарних днів з моменту оплати Замовником попередньої оплати, тобто, строк виконання відповідачем робіт до 23.01.2011р., відповідач не виконав роботи за договором. Даний факт є преюдиційним згідно ст. 35 ГПК України, оскільки встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2012року у справі №5006/3/11/2012, яке вступило у законну силу.

Тому, як зазначено вище, претензією №53-юр/460/12 від 26.01.2012року з посиланням на ч.2 ст.849 ЦК України позивач відмовився від договору на виконання проектно-дослідницьких робіт по землевпорядженню, земельному кадастру і моніторингу земель № 16-11-10/1 від 16.11.2010р. та вимагав повернення попередньої оплати, що сплачена платіжним дорученням №65 від 24.11.2010року.

Приймаючи вказану претензію в якості належного доказу відмови позивача від договору суд виходить з того, що прострочення Підрядника стосовно строків початку та закінчення робіт було істотним і призвело до втрати інтересу Замовника у результаті робіт.

Відповідачем, внаслідок його неявки у судові засідання та ненадання відзиву, за наявності повідомлення про факт наявності спору, не доведено суду, що ним належним чином були виконані умови договору або порушення відповідачем узгодженого сторонами договору ходу виконання робіт виникло внаслідок прострочення кредитора, тобто, невиконання умов договору з боку позивача.

Оскільки, як встановлено судом, згідно претензії №53-юр/460/12 від 26.01.2012року позивач відмовився від договору, відповідно договір як правова підстава для перерахування коштів відсутній з 07.02.2012року (з урахуванням поштового пробігу виходячи з дати відправлення), з цієї ж дати позивач має право вимагати повернення попередньої оплати.

Виходячи з приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, строк протягом якого відповідач повинен був повернути суму попередньої оплати, яка сплачена за умовам договору, від якого у подальшому позивач відмовився, згідно приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України складає до 14.02.2012року включно.

Матеріалами справи не доведено факт повернення відповідачем на рахунок позивача грошових коштів в сумі 14766,75 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми 14766,75 грн. підлягають задоволенню внаслідок того, що матеріалами справи доведено факт перерахування попередньої оплати за умовами договору, у наступному внаслідок порушень умов договору з боку відповідача позивач відмовився від договору, внаслідок чого правова підстава для перерахування коштів відпала, відповідно наявна підстава для повернення грошових коштів згідно приписів ст.1212 ЦК України, відповідач належними доказами у справі не довів факт повернення грошових коштів у означеній сумі.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу наведеної норми вбачається, що у розумінні статті 625 ЦК України інфляційні втрати та три проценти річних є правовим наслідком порушення боржником саме грошового зобов'язання.

Ці нарахування є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів наслідок інфляційних процесів, а також отриманням компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Вказана правова норма носить загальний характер, а встановлений нею обов'язок боржника сплатити інфляційні та 3% річних поширюється на зобов'язальні правовідносини, які виникають з різних підстав, але пов'язані з виконанням саме грошового зобов'язання.

Однак, між сторонами справи існують правовідносини, що виникли на підставі ст.1212 ЦК України - у зв'язку з набуттям відповідачем без достатньої правової підстави майна позивача (у вигляді грошових коштів у розмірі 14766,75 грн.).

При цьому, обов'язок відповідача по поверненню потерпілому (позивачу) його майна (у вигляді грошових коштів) не є тотожним грошовому зобов'язанню, оскільки цей обов'язок виник з іншої правової підстави (а саме з підстав, передбачених ст.1212 ЦК України, по поверненню безпідставно отриманого майна).

Порядок відшкодування доходів від безпідставно набутого майна передбачений статтею 1214 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Отже, нормами чинного цивільного законодавства встановлено інший порядок захисту порушеного права потерпілої особи у разі безпідставного одержання чи збереження її грошей іншою особою, а саме - нарахування процентів за користування цими грошима за увесь період користування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в даних правовідносинах, що існують між позивачем та відповідачем, відсутні правові підстави для нарахування на суму безпідставно одержаних грошових коштів інфляційних втрат та річних на підставі ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині 3% річних в сумі 314грн.35коп., інфляційних нарахувань в сумі 162грн.43коп. задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 610, 625, 629, 837, 849, 1212, 1213 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецької області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» м.Красний Лиман Донецької області про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 14 766грн.75коп., 3% річних в сумі 314грн.35коп., інфляційних нарахувань в сумі 162грн.43коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Деметра" м. Красний Лиман (84400, Донецька область, м. Красний Лиман, вулиця Свободи, 18, код ЄДРПОУ 32299547) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м. Горлівка (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00121268) безпідставно отримані грошові кошти в сумі 14 766грн.75коп., судовий збір в сумі 1559грн.15коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 19.07.2012року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 23.07.2012року.

Суддя Осадча А.М.