Постанова

від 13.07.2012 по справі 2а-8482/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-8482/11/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  13 липня 2012 року                     № 2а-8482/11/2670 В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом          Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Р.К.» про стягнення штрафу, ВСТАНОВИВ: Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Р.К.»штрафу у розмірі 1 020 грн. за порушення законодавства на ринку цінних паперів. Ухвалою суду від 14 вересня 2011 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-3770/11/2670. Ухвалою суду від 7 червня 2012 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 21 червня 2012 року. Ухвалою суду від 21 червня 2012 року замінено Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області на належного позивача - Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судові засідання 21 червня 2012 року та 4 липня 2012 року не з'являвся, заперечень чи пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України,  якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у  разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Враховуючи неявку представників сторін в судове засідання 4 липня 2012 року, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.  В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на закони України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок», Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1591, та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Б.Р.К.»не подало регулярну квартальну інформацію за ІV квартал 2009 року, за І, ІІ та ІІІ квартали 2010 року, в зв'язку з чим відносно відповідача винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 10 лютого 2011 року № 170-КУ, якою застосовано штраф у розмірі 1 020 грн. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.           Постановою № 170-КУ від 10 лютого 2011 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області за неподання квартальної інформації накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Б.Р.К.»штраф у розмірі 1 020 грн. Постанову винесено на підставі акту про правопорушення на ринку цінних паперів № 176-КУ від 1 лютого 2011 року, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Б.Р.К.»вимог статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»та пункту 3 глави 3 розділу ІV Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1591, а саме: неподання регулярної квартальної інформації за ІV квартал 2009 року та за І, ІІ, ІІІ квартали 2010 року до територіального органу Комісії за місцезнаходженням товариства в електронній та паперовій формах. В акті також зазначено, що термін подання регулярної квартальної інформації за ІV квартал 2009 року –до 22 лютого 2010 року, за І квартал 2010 року –до 26 квітня 2010 року, за ІІ квартал 2010 року –до 26 липня 2010 року, за ІІІ квартал 2010 року –до 25 жовтня 2010 року. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ІV Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1591 (далі – Положення), розкриття квартальної інформації на фондовому ринку здійснюється шляхом її розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії та подання до Комісії. Згідно пункту 3 глави 3 розділу ІV Положення особи, зазначені у підпунктах 3.1, 3.4 - 3.8 пункту 3 глави 1 цього розділу, зобов'язані розкрити квартальну інформацію у строк не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, квартальну інформацію за четвертий квартал - не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним роком. Як вбачається з матеріалів справи, станом на 1 лютого 2011 року (на момент складання акту про правопорушення на ринку цінних паперів) відомості щодо подання до Комісії Товариством з обмеженою відповідальністю «Б.Р.К.»квартальної інформації відсутні. Згідно розділу VII Положення державний контроль за розкриттям інформації емітентами цінних паперів відповідно до вимог законодавства, в тому числі нормативно-правових актів Комісії, здійснює Комісія. За неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації, нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів, неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Комісії, передбаченої цим Положенням, юридична особа несе відповідальність відповідно до закону. Господарським кодексом України передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, статтею 217 Господарського кодексу України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Стаття 218 Господарського кодексу України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної впади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (стаття 238 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 5 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі –Закон  № 448/96-ВР) державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (пункт 14 статті 8 Закону № 448/96-ВР). Відповідно до пункту 7 статті 11 Закону № 448/96-ВР Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.           Порядок накладення штрафів за порушення юридичними особами правил діяльності на ринку цінних паперів регулюється статтею 12 Закону № 448/96-ВР. Штрафи, передбачені статтею 11 цього Закону, накладаються Головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Комісії, начальником відповідного територіального органу або за його письмовим дорученням його заступником після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення. Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 11, уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох робочих днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф. Посадова особа Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про накладення штрафу протягом 10 робочих днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено штраф, та банківській установі, в якій відкрито поточний рахунок цієї юридичної особи. Як вбачається з матеріалів справи, Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області дотримано передбачених законодавством вимог при накладенні на відповідача штрафу за порушення правил діяльності на ринку цінних паперів.           Таким чином, Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області винесено постанову № 170-КУ від 10 лютого 2011 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів за неподання до Комісії регулярної квартальної інформації за ІV квартал 2009 року та за І, ІІ, ІІІ квартали 2010 року, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Р.К.»застосовано санкцію у вигляді штрафу в розмірі 1 020 грн.           Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Б.Р.К.»не погоджуючись з постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів оскаржило її до Окружного адміністративного суду м. Києва. Проте, ухвалою суду від 5 квітня 2012 року у справі № 2а-3770/11/2670  залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Р.К.»до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанов про застосування штрафних санкцій на підставі пункту 5 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з надходженням клопотання позивача про відкликання позовної заяви. Під час розгляду даної адміністративної справи, товариством не надано доказів сплати штрафу, згідно постанови № 170-КУ від 10 лютого 2011 року. Згідно статті 11 Закону № 448/96-ВР у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Беручи до уваги те, що суму штрафних санкцій до Державного бюджету у розмірі 1 020 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи документами, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. За таких обставин, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково. Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ:           1. Позов Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити частково.           2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.Р.К.»(юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 35648120) штраф у розмірі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн. до Державного бюджету України, який слід перерахувати на рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», по коду бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ банку 106.           3. В решті позову –відмовити. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.      Суддя                                                                                         М.А.Бояринцева