Справа № 403/8253/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2012 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі головуючого судді - Циганкова В.О.
при секретарі - Демченко О.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванте !»до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним та визнання права власності,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Відповідача з позовом про визнання дійсним попереднього договору оренди, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванте !»та ОСОБА_1 21 лютого 2012 р., та визнання за ним право власності на нежитлове приміщення № 27 -магазин, розташованого на першому поверсі у житловому будинку літ. А-4 по АДРЕСА_1, поз. 1-5, загальною площею 67,8 м 2 ; літ. а 10 -ганок без прийняття в експлуатацію.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що між ним та Відповідачем 21 лютого 2012 р. було укладено попередній договір оренди нежитлового приміщення № 27 -магазину, розташованого на першому поверсі у житловому будинку літ. А-4 по АДРЕСА_1, поз. 1-5, загальною площею 67,8 м 2 ; літ. а 10 -ганок. (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язується оформити всі необхідні документи для оренди, та передати нежитлове приміщення № 27 - магазин Відповідачу в строк до 28 лютого 2012 року, а Відповідач зобов'язується оплатити вартість оренди в розмірі 3000,00 гривень на місяць з урахуванням індексу інфляції, та оформити договір оренди після надання Позивачем всіх необхідних документів в строк до 28 лютого 2012 року. Також Договором було передбачено, що договір оренди буде укладено строком на 5 років.
Відповідно до попереднього договору, Відповідач повинен був укласти основний договір оренди у термін до 28 лютого 2012 року, але досі його не уклав, зазначивши, що право здачі майна в оренду мають лише його власники, а він має сумнів з приводу того, чи є Позивач власником зазначеного майна.
Представник Позивача надав до суду заяву про розгляд справи без особистої участі Позивача та його представника, зазначив, що Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності, заперечував в задоволенні позовних вимог в частині визнання дійсним попереднього договору оренди, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванте !»та ОСОБА_1 08 лютого 2012 р., вказуючи на той факт, що Позивач не є власником того майна, про яке йде мова в попередньому договорі оренди., просив винести рішення відповідно до чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, оскільки:
Попередній договір оренди нежитлового приміщення № 27 -магазину, розташованого на першому поверсі у житловому будинку літ. А-4 по АДРЕСА_1, поз. 1-5, загальною площею 67,8 м 2 ; літ. а 10 -ганок від 21 лютого 2012 р. укладено в простій письмовій формі на тих умовах, що основний договір буде укладений строком на п'ять років. Згідно ст. 635 Цивільного кодексу України, попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Згідно ч. 2 ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Таким чином, попередній договір оренди нежитлового приміщення № 27 -магазину, розташованого на першому поверсі у житловому будинку літ. А-4 по АДРЕСА_1, від 21 лютого 2012 р. мав нотаріально посвідчуватись. Статтею 203 ЦК України встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Попередній договір оренди нежитлового приміщення № 27 - магазину, укладений між Позивачем та Відповідачем, є нікчемним, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Враховуючи викладене не підлягає задоволенню вимога Позива до Відповідача про визнання дійсним попереднього договору оренди, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванте !»та ОСОБА_1 21 лютого 2012 року.
Натомість підлягає задоволенню вимога Позивача про визнання за ними право власності на нежитлове приміщення № 27 -магазин, розташованого на першому поверсі у житловому будинку літ. А-4 по АДРЕСА_1, поз. 1-5, загальною площею 67,8 м 2 ; літ. а 10 -ганок без прийняття в експлуатацію, оскільки.
Судом встановлено, що Позивач згідно договору купівлі-продажу від 13.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та Позивачем, є власником квартири АДРЕСА_1. 13.12.2005 року даний договір купівлі-продажу посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 7194.
09.03.2006 року КП «ДМ БТІ»Дніпропетровської облради на підставі зазначеного договору купівлі-продажу за Позивачем зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1.
На підставі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.
У відповідності зі ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається приналежної йому майном. Власник має право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
В судовому засіданні було встановлено, що Позивач самостійно та власними силами, за власний кошт самовільно здійснив переобладнання квартири АДРЕСА_1, під нежитлове приміщення № 27 -магазин; самочинно побудував літ. а 10 -ганок в житловому будинку літ. А-4 по АДРЕСА_1.
24.05.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс», Ліцензія серія АГ № 573259, яка дійсна з 08 лютого 2011 року по 08 лютого 2016 року, було проведено обстеження правильності виконання переобладнання житлової квартири АДРЕСА_1
Згідно даного обстеження та висновку, переобладнання квартири АДРЕСА_1 виконано вірно. Відповідає вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм та правил та є безпечним для життя та здоров'я людей. Переобладнання квартири в нежитлове приміщення (магазин) не порушило несучої здатності конструкцій житлового будинку та його загального стану, не потягло зміни конструктивної схеми будівлі та дозволяє експлуатацію приміщень без шкоди оточуючим приміщенням та будівлі в цілому. Всі несучі конструкції магазину № 27 на момент обстеження дефектів не мають та відносяться до І категорії -технічний стан нормальний.
При урахуванні технічного висновку за результатами обстеження вищевказаних будівельних конструкцій на підставі ч.2 ст. 8 Цивільного кодексу України у відповідності до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права) встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єкта полягає у визначенні готовності об'єкта, закінченого будівництвом, будівельним і іншим нормам і правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію.
Готовність нежитлових будівель у всіх аспектах визначена технічним висновком. Таким чином, нежитлове приміщення № 27 -магазин, розташований на першому поверсі у житловому будинку літ. А-4 по АДРЕСА_1 з усіма його складовими частинами є прийнятим до експлуатації та не потребує іншого проведення дослідження готовності до експлуатації -прийняття до експлуатації, в тому числі складання актів прийняття до експлуатації.
Згідно ст. 376 ЦК України, житловий будинок , будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.
Судом встановлено, що самовільне переобладнання квартири АДРЕСА_1, під нежитлове приміщення № 27 -магазин ; самочинна побудова літ. а 10 -ганку в житловому будинку літ. А-4 по АДРЕСА_1 жодним чином не порушувало та не порушує права третіх осіб та не завдає шкоди чужим інтересам.
Відповідно до п.10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 203, 319, 376, 392, ч. 2 ст. 793 ЦК України, ст. ст. 7, 11, 122, 179, 185, 195, 196, 208, 209, 213, 215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву задовольнити частково.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванте !»(код ЄДРПОУ 32804257) право власності на нежитлове приміщення № 27 -магазин, розташованого на першому поверсі у житловому будинку літ. А-4 по АДРЕСА_1, поз. 1-5, загальною площею 67,8 м 2 ; літ. а 10 -ганок без прийняття в експлуатацію.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відсутніми в судовому засіданні особами -за днем вручення копії цього рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя В.О. Циганков
Суд | Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2012 |
Оприлюднено | 30.07.2012 |
Номер документу | 25381057 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
Циганков В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні