Постанова

від 24.07.2012 по справі 33/112-10-12/112/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 33/112-10-12/112/10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддів Кочерової Н.О., Іванової Л.Б., Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2011 року за скаргоюпублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на бездіяльність Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у справі № 33/112-10-12/112/10 господарського суду Запорізької області за позовомпублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" доприватного підприємства "Архітектурна майстерня "Рогочий" простягнення 920, 03 грн. збитків за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

від ВДВС: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.06.2010 року задоволено частково позов відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз") до приватного підприємства "Архітектурна майстерня "Рогочий" про стягнення 920,03 грн.

Стягнуто з приватного підприємства "Архітектурна майстерня "Рогочий" 660,30 грн. основного боргу, 38,16 грн. втрат від інфляції, 16,83 грн. -3% річних, 117,91 грн. пені та судові витрати.

У травні 2011 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулось до господарського суду зі скаргою на бездіяльність органу Державної виконавчої служби та просило визнати протиправною бездіяльність Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (державний виконавець Лукашевич Віта Вікторівна), яка полягає у невиконанні у встановлений строк наказу господарського суду № 33/112-10-12/112/10 від 12.07.2010 року, а також просило зобов'язати відділ ДВС виконати дії по стягненню з приватного підприємства "Архітектурна майстерня "Рогочий" на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 660,30 грн. основного боргу, 16,83 грн. -3% річних, 38,16 грн. інфляційних втрат, 117,91 грн. пені, 92,37 грн. державного мита, 213,73грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.06.2011 року (суддя Владимиренко І.В.) у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2011 року (судді: О.І.Склярук -головуючий, С.А. Малашкевич, А.М.М'ясищев) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

Судові акти мотивовані тим, що державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції діяв в порядку та у спосіб, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" просить ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" повністю. При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема положень Закону України "Про виконавче провадження".

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час видачі судового наказу), примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконанню підлягають судові накази.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час видачі судового наказу), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом (ч.2 ст. 24 даного Закону).

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 12.07.2010 року, на виконання рішення суду у даній справі, господарським судом Запорізької області було видано судовий наказ про примусове стягнення.

27.10.2010 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління Лукашевич В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк (до 02.11.2010 року) для добровільного виконання рішення суду.

Також судами встановлено, що у встановлений державним виконавцем строк боржником борг сплачено не було, у зв'язку з чим, та на виконання положень ч.1 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакцій, чинній станом на 03.11.2010) 03.11.2010 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Дані постанови були надіслані на адресу боржника в порядку ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, на виконання норм ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" 21.07.2010 року державним виконавцем винесено постанову № 5/912 про об'єднання виконавчих проваджень в одне виконавче провадження, оскільки до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надійшло декілька наказів щодо примусового виконання рішень господарського суду Запорізької області, за якими боржником є приватне підприємство "Архітектурна майстерня "Рогочий".

03.11.2010 року постановою державного виконавця, виконавче провадження № 5/1518 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 5/912.

Також судами було встановлено, що з метою виявлення майна боржника для примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 5/912 державним виконавцем направлялися запити: зокрема, до Орендного підприємства Запорізького міського бюро технічної інвентаризації та АІС "Автомобіль" для виявлення рухомого та нерухомого майна за боржником; до ДПІ у Ленінському районі, щодо наявності розрахункових рахунків; до Головного управління статистики у Запорізькій області щодо знаходження в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій Приватного підприємства "Архітектурна майстерня "Рогочий"; тощо.

Розпорядженням від 02.11.2010 року направлена на адресу ПАТ КБ "Приватбанк" платіжна вимога про стягнення з боржника суми заборгованості 35 218, 18 грн. за зведеним виконавчим провадженням № 5/912, яка була повернута банківською установою у зв'язку з відсутністю грошових коштів на розрахунковому рахунку приватного підприємства"Архітектурна майстерня "Рогочий"; Розпорядженням від 10.03.2011 року направлена на адресу ПАТ КБ "Приватбанк" платіжна вимога №135 про примусове стягнення з боржника суми 35 218, 18грн., яка повернута банківською установою без виконання, у зв'язку з відсутністю грошових коштів на розрахунковому рахунку приватне підприємство "Архітектурна майстерня "Рогочий".

Судами було досліджено та встановлено, що кореспонденція, що надсилалась Ленінським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на адресу ПП "Архітектурна майстерня "Рогочий" (м. Запоріжжя, майдан Інженерний, 1) поверталась з відміткою на поштовому конверті про те, що підприємство не значиться за даною адресою.

Суди зазначили, що відсутність боржника за адресою м. Запоріжжя, майдан Інженерний, 1 також підтверджують акти державного виконавця складені 13.12.2010 р. та від 16.03.2011 р. в яких зазначено, що при виході державного виконавця на дільницю за адресою: м. Запоріжжя, майдан Інженерний, 1 було встановлено, що боржник за адресою не знаходиться, місце знаходження боржника невідоме та встановити не вдалось.

10.05.2011 року постановою державного виконавця накладено арешт на все майно, що належить боржнику приватному підприємству "Архітектурна майстерня "Рогочий" (м. Запоріжжя, майдан Інженерний, 1). Дану постанову, на виконання ст.27 ЗУ "Про виконавче провадження", також направлено на адреси сторін виконавчого провадження.

Крім того, 11.05.2011 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, відповідно до якої державним виконавцем оголошено розшук боржника. Копію даної постанови направлено на адреси сторін виконавчого провадження.

Відмовляючи в задоволенні скарги, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, послався на той факт, що державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції діяв в порядку та у спосіб, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а тому заявлені позивачем вимоги та твердження щодо бездіяльності Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції стосовно виконання наказу суду у справі № 33/112-10-12/112/10 є безпідставними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками попередніх судових інстанцій та вважає за необхідне зазначити наступне.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що державним виконавцем порушено, зокрема, шестимісячний строк для проведення виконавчих дій з виконання рішення, який встановлений ч.2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діє з 09.03.2011 року).

Статтею 25 вищезгаданого Закону (в редакції, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Згідно з пунктом 4.19.4 Інструкції про проведення виконавчий дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до зведеного виконавчого провадження приєднано останній виконавчий документ 26.05.2011 року.

Таким чином, як правильно зазначено попередніми судовими інстанціями, строк здійснення виконавчого провадження державним виконавцем порушено не було.

Крім того, твердження скаржника про те, що державним виконавцем порушено законодавство про виконавче провадження, оскільки акти від 13.12.2010 року та від 16.03.2011 року про відсутність боржника за адресою м. Запоріжжя, майдан Інженерний, 1 були підписані без залучення понятих, спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла станом на 13.12.2010 року) виконавчі дії можуть провадитися у присутності понятих. Присутність понятих обов'язкова при вчиненні виконавчих дій, пов'язаних із примусовим входженням до нежилих приміщень і сховищ, в яких зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернено йому в натурі; примусовим входженням до жилих будинків, квартир для забезпечення примусового виселення та вселення в них; примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких знаходиться дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; при проведенні огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Згідно з ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла станом на 16.03.2011 року), присутність понятих обов'язкова під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; до житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з них та вселення в них; до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; під час проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

З огляду на це, дії державного виконавця, зафіксовані в актах від 13.12.2010 року та від 16.03.2011 року, не підпадають під перелік дій, при вчиненні яких обов'язковою є присутність понятих.

Інші доводи скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

З огляду на викладене, підстав для зміни чи скасування прийнятої апеляційним господарським судом постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2011 року у справі № 33/112-10-12/112/10 без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Л. Іванова

С. Самусенко