Рішення

від 23.07.2012 по справі 1923-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.2012Справа №5002-33/1923-2012

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»

(вул. Училищна, 42-а, м. Сімферополь, АР Крим, 95001)

в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства «Кримгаз»

(вул. Виноградна, 15, м. Алушта, АР Крим, 98500)

до приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт»

(вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, АР Крим, 95022)

про стягнення 21 619.95 грн..

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Українець Ірина Василівна, представник, довіреність № 572 від 16.12.11, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»; Від відповідача: не з'явився, ПП «Сервісна компанія «Комфорт»;

Суть спору: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства «Кримгаз» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 21 619.95 грн., а саме - основний борг у сумі 20 500.00 грн., пеню у сумі 895.98 грн., інфляційні втрати у сумі 45.60 грн. та 3% річних у сумі 178.37 грн..

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки природного газу № 02/39-К-ПГ від 12 грудня 2011 року в частині своєчасної та повної оплати його вартості.

Представник відповідача проти позову не заперечував, надав докази оплати суми заборгованості, однак наполягав на тому, що оскільки заборгованість була погашена відповідачем по першому зверненню позивача, підстави для стягнення з ПП «СК «Комфорт» пені та інших втрат - відсутні.

Позивач не погодився із думкою представника відповідача та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

12 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (постачальник) та приватним підприємством «Сервісна компанія «Комфорт» (споживач) укладений договір поставки природного газу № 02/39-К-ПГ, відповідно до пункту 1.1 якого сторони домовились, що постачальник зобов'язується у 2012 році поставити, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити у строки та в порядку, встановлені даним договором, природній газ на об'єкти газоспоживання, зазначені в реєстраційній карті споживача (додаток 1), в об'ємі 39 тисяч кубічних метрів, у тому числі по місяцям (січень - 6, лютий - 7, березень - 6, квітень - 3, травень - 1, червень - 1, липень - 1, серпень - 1, вересень - 1, жовтень - 1, листопад - 5, грудень - 6, всього 39) (а.с. 20-22).

Постачальник постачає газ споживачу від ГРС до комерційного вузлу обліку. Про місячний об'єм поставленого газу складається акт приймання - передачі газу, підписаний представником постачальника та представником споживача, засвідчений їх печатками, який є підставою для остаточних розрахунків сторін. Представник споживача зобов'язаний з'явитись для складання акту у відповідну службу постачальника у раніш обумовлені строки, але не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітним (пункти 5.1 - 5.2 договору).

Ціни (тарифи) на газ, що постачається за даним договором, послуги по його поставці, форми та порядок розрахунків встановлюються та змінюються наділеними відповідними повноваженнями організаціями та відомствами України - Кабінетом Міністрів України, НКРЕ, Міністерством палива та енергетики України, Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (пункт 6.1 договору).

Відповідно до пункту 6.5 договору споживач у строк до 25 числа місяця, який передує місяцю поставки, здійснює передоплату об'ємів газу у розмірі 100 % вартості об'єму газу, зазначеного у заявці, яка надається згідно з пунктом 1.1 даного договору. Підставою для оплати є договір. У випадку проведення корегування об'єму газу згідно до пункту 1.3 договору в бік збільшення, споживач здійснює оплату за відкоригований об'єм газу не пізніше дати надання заявки на корегування.

Оплата за природній газ здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника, зазначений в договорі, або визначеному додатковою угодою до договору ( пункт 6.6 договору).

Грошові кошти, які поступили від споживача, постачальник зараховує як передплату за умови відсутності у споживача заборгованості за даним договором. При наявності заборгованості споживача за даним договором постачальник зараховує кошти, які поступили від споживача, як погашення заборгованості за газ, переданий за даним договором у минулі періоди, незважаючи на призначення платежу зазначеного у платіжному дорученні споживача. Якщо сума здійсненої споживачем передплати менше, ніж вартість зазначеного в акті газу, споживач здійснює остаточний розрахунок за спожитий газ протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами акту (пункти 6.9 - 6.10 договору).

Згідно з пунктом 7.2 договору у випадку порушення умов пункту 6.10 даного договору споживач погашає постачальнику заборгованість у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за несвоєчасний остаточний розрахунок.

Пунктом 11.1 визначено, що даний договір вступає в силу з дати підписання та діє в частині поставки газу з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків за поставку газу - до повного їх здійснення. Пролонгація договору можлива за згодою сторін.

За твердженнями позивача, він поставляв відповідачу газ, що підтверджується актами приймання - передачі від 31 березня 2012 року, та від 29 лютого 2012 року (23-24), однак отриманий газ відповідачем оплачений був лише частково.

Відповідно до пункту 6.10 вищезазначеного договору остаточний розрахунок за спожитий газ споживач здійснює протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами акту.

З огляду не це позивач вважає, що за актом приймання - передачі природного газу від 31 березня 2012 року (а.с. 23), відповідач повинен був здійснити оплату спожитого газу до 05 квітня 2012 року, а отже з 06 квітня 2012 року настала прострочка платежу за вказаним актом.

Також, за актом приймання - передачі природного газу від 29 лютого 2012 року (а.с. 24), відповідач повинен був здійснити оплату спожитого газу до 05 березня 2012 року, а отже з 06 березня 2012 року настала прострочка платежу за вказаним актом.

Несплата відповідачем суми вартості отриманого газу за договором поставки природного газу № 02/39-К-ПГ від 12 грудня 2011 року у добровільному порядку з'явилася підставою для звернення публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

За своєю правовою природою, спірний договір є договором поставки, який укладено відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), якій здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було поставлено газ, який був оплачений відповідачем лише частково, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 20 500.00 грн..

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття його товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Так, під час розгляду даної справи заборгованість в сумі 20 500.00 грн. була погашена відповідачем, що підтверджується банківським виписками (а.с. 50-51).

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо зокрема, відсутній предмет спору.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження по даній справі в частині стягнення з приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» заборгованості у сумі 20 500.00 грн. на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 08 березня 2012 року по 08 червня 2012 року в сумі 895.98 грн., інфляційні втрати за період з 08 березня 2012 року по 31 травня 2012 року в сумі 45.60 грн. та 3 % річних за період з 08 березня 2012 року по 08 червня 2012 року в розмірі 178.37 грн..

Відповідач наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині оспорював, посилаючись на відсутність доказів отримання ним рахунків на оплату.

Однак, суд такі доводи відповідача вважає необґрунтованими, оскільки обов'язок оплатити поставлений газ виникає у відповідача зі спливом п'яти банківських днів після підписання сторонами відповідного акту (пункт 6.10 договору).

Крім того, враховуючи, що до правовідносин, що виникають з договору поставки, застосовуються положення про купівлю - продаж, про що зазначено у статті 712 Цивільного кодексу України, суд вважає за необхідне, зокрема, викласти правову позицію, наведену в пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17 липня 2012 року № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», де зазначено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10).

Таким чином, з огляду на вищевикладене, а також враховуючи умови договору поставки природного газу № 02/39-К-ПГ від 12 грудня 2011 року, узгоджені сторонами по даній справі, - суд дійшов висновку про безпідставність твердження відповідача про те, що обов'язок оплатити поставлений йому газ виник лише після звернення позивача із даним позовом до суду.

Доводи відповідача про те, що позивач не звертався до нього з вимогами сплатити пеню, 3 % річних та інфляційні втрати, також не відповідають дійсності, з огляду на наявність у матеріалах справи претензії від 07 травня 2012 року № 195-ю, яка містить відповідні вимоги позивача (а.с. 54).

Відповідно до пункту 6.10 вищезазначеного договору остаточний розрахунок за спожитий газ споживач здійснює протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами акту.

Таким чином, за актом приймання - передачі природного газу від 31 березня 2012 року (а.с. 23), відповідач повинен був здійснити оплату спожитого газу до 05 квітня 2012 року, а отже з 06 квітня 2012 року виникла прострочка платежу за вказаним актом.

За актом приймання - передачі природного газу від 29 лютого 2012 року (а.с. 24), відповідач повинен був здійснити оплату спожитого газу до 05 березня 2012 року, а отже з 06 березня 2012 року виникла прострочка платежу за вказаним актом.

Так, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 45.60 грн. за період з 08 березня 2012 року по 31 травня 2012 року та 3% річних - 178.37 грн. за період з 08 березня 2012 року по 08 червня 2012 року за прострочення відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної оплати придбаного газу.

Суд вважає ці вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за договором поставки природного газу № 02/39-К-ПГ від 12 грудня 2011 року (а.с. 16), відповідно до якого розмір інфляційних витрат складає 45.60 грн. за період з 08 березня 2012 року ро 31 травня 2012 року.

Судом був перевірений розрахунок, складений позивачем, та встановлено, що розмір інфляційних втрат за період, вказаний у позові, розраховано правильно, складає 45.60 грн., та у цій сумі підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути 3% річних в сумі 178.37 грн. за період з 08 березня 2012 року по 08 червня 2012 року.

Сума 3 % річних за вищезазначений позивачем період на суму заборгованості після перерахунку судом склала 179.62 грн.,

179.62 грн. = ((26199.32 грн. (сума заборгованості) х 3% (розмір процентів) х 6 (кількість днів прострочення) /365/100)) +

+ ((19199.32 грн. (сума заборгованості) х 3% (розмір процентів) х 1 (кількість днів прострочення) /365/100) )+

+ (( 15199.32 грн. (сума заборгованості) х 3% (розмір процентів) х 24 (кількість днів прострочення) /365/100)) +

+ ((38104.10 грн. (сума заборгованості) х 3% (розмір процентів) х 1 (кількість днів прострочення) /365/100)) +

+ ((34104.10 грн. (сума заборгованості) х 3% (розмір процентів) х 7 (кількість днів прострочення) /365/100)) +

+ (( 31104.10 грн. (сума заборгованості) х 3% (розмір процентів) х 17 (кількість днів прострочення) /365/100))

+ (( 25 000.00 грн. (сума заборгованості) х 3% (розмір процентів) х 19 (кількість днів прострочення) /365/100)) +

+ (( 20500.00 грн. (сума заборгованості) х 3% (розмір процентів) х 17 (кількість днів прострочення) /365/100)).

Однак, оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі, обмеженої позивачем розміром 178.37 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 895.98 грн. за період з 08 березня 2012 року по 08 червня 2012 року.

Пеня передбачена пунктом 7.2 договору та становить подвійну облікову ставку НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, який, згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за якій сплачується пеня.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Судом перевірено розрахунок суми пені, яку просить стягнути позивач, однак після перерахунку встановлено, що за визначений позивачем період пеня складає 899.77 грн.,

899.77 грн. = (26 199.32 грн. (сума заборгованості) х 6 (кількість днів прострочення) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 дн.) +

+ (19199.32 грн. (сума заборгованості) х 1 (кількість днів прострочення) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 дн.) +

+ (15199.32грн. (сума заборгованості) х 8 (кількість днів прострочення) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 дн.) +

+ (15199.32 грн. (сума заборгованості) х 17 (кількість днів прострочення) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ з 23.03.2012р.) / 365 дн.) +

+ (11199.32 грн. (сума заборгованості) х 7 (кількість днів прострочення) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ з 23.03.2012р.) / 365 дн.) +

+ (8199.32 грн. (сума заборгованості) х 17 (кількість днів прострочення) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ з 23.03.2012р.) / 365 дн.)

+ (2095.22 грн. (сума заборгованості) х 19 (кількість днів прострочення) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ з 23.03.2012р.) / 365 дн.)

+ (22904.78 грн. (сума заборгованості) х 44 (кількість днів прострочення) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ з 23.03.2012р.) / 365 дн.)

+ (20500.00 грн. (сума заборгованості) х 17 (кількість днів прострочення) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ з 23.03.2012р.) / 365 дн.).

Так враховуючи, що суд обмежений у своєму праві виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 895.98 грн., як того вимагає позивач у своєму позові.

Таким чином, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» пені у сумі 895.98 грн., 3 % річних в сумі 178.37 грн. та інфляційних втрат в сумі 45.60 грн., тоді як провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20 500.00 грн. підлягає припиненню з огляду на її погашення відповідачем в добровільному порядку.

Також, з огляду на те, що сума боргу була сплачена відповідачем вже після звернення публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» до суду з даним позовом, судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню приватним підприємством «Сервісна компанія «Комфорт» в повному обсязі з огляду на вимоги статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 25 липня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 частиною 1 статті 80, статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, АР Крим, 95022, ЄДРПОУ 30270840) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства «Кримгаз» (вул. Виноградна, 15, м. Алушта, АР Крим, 98500, ЄДРПОУ 25136367) 45.60 грн. інфляційних втрат, 178.37 грн. 3% річних, 895.98 грн. пені та 1 609.50 грн. судового збору.

3. В частині стягнення заборгованості з приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» в розмірі 20 500.00 грн. провадження по справі припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська