ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24.07.12р. Справа № 16/5005/5783/2012 за позовом Приватного підприємства „ТИМАН", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про стягнення 118 246 грн. 75 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Великий О.П. - представник, дов. від 23.06.2012р.;
від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути з відповідача 118 246 грн. 75 коп., що складає: 57 736 грн. 75 коп. -заборгованості за роботи, виконані відповідно до умов договору від 30.06.2010р. №43-10 на поточний ремонт пам'ятника «Матері та дитині», 29 445 грн. 75 коп. -пені, 4 041 грн. 57 коп. -штрафу, 24 135 грн. 85 коп. -3% річних та 2 886 грн. 83 коп. - інфляційних витрат.
Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, правом на направлення свого представника на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки представника у судове засідання не повідомив, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання було отримано уповноваженою особою відповідача 12.07.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 38).
В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України").
Згідно з пунктом 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи приписи частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
- 30.06.2010р. між відповідачем - Управлінням комунального господарства Дніпродзержинської міської ради (замовником) та відповідачем - Приватним підприємством „ТИМАН" (виконавцем) було укладено договір №43-10 на поточний ремонт пам'ятника «Матері та дитині»(надалі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується своїми силами і засобами, за завданням замовника і за його рахунок виконати у відповідності до умов цього Договору поточний ремонт пам'ятника „Матері та дитини", згідно затвердженої кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати виконавцю необхідні умови для виконання робіт, прийняти та оплатити виконану роботу за цінами, на умовах та у термін згідно умов даного Договору, кошторисної документації та дефектного акту, які є невід'ємною частиною Договору;
- згідно з пунктом 1.2 Договору об'єктом виконання робіт є поточний ремонт пам'ятника „Матері та дитини" (об'єкт підряду);
- договірна ціна робіт визначається на основі кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною даного договору і складає: - поточний ремонт пам'ятника „Матері та дитині" 96 975 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 16 162 грн. 60 коп. (пункт 2.1 Договору);
- у пункті 11.1 Договору сторони погодили, що основним документом для оплати за надані послуги є акт виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін; у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною; акт виконаних робіт по формі КБ-2 та довідка по формі КБ-3 надаються замовнику після виконання робіт (пункт 11.2 Договору);
- як вбачається на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 96 975 грн. 60 коп., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати форми № КБ-3 та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт* форми КБ-2 за липень 2010р. на суму 39 238 грн. 85 коп., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрат форми № КБ-3 та актом №2 приймання виконаних будівельних робіт* форми КБ-2, підписаного 27.12.2010р., за грудень 2010р. на суму 57 736 грн. 75 коп.;
- згідно з пунктом 2.2 Договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця в термін 14 банківських днів після підписання акту виконаних робіт; оплата виконаних робіт здійснюється за рахунок коштів міського бюджету на підставі пункт 7 статті 51 Бюджетного кодексу України (пункт 2.3 Договору);
- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;
- отже, строк сплати за виконані роботи вважається таким, що настав і відповідач остаточно повинен був розрахуватися за виконані роботи до 18.01.2011р.;
- як вбачається з матеріалів справи відповідач за виконані роботи розрахувався частково у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 57 736 грн. 75 коп.;
- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;
- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;
- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;
- відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;
- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;
- відповідно до пункту 5.1 Договору виконання зобов'язань забезпечується неустойкою та притриманням;
- відповідно до пункту 13.3 Договору за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня в розмірі 0,1 % вартості робіт, по яким допущена прострочка виконання, за кожний день такої прострочки, а построчку більше 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості;
- згідно статті 3 Закону України від 22.11.1996р. №543/ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня;
- також відповідно до положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано;
- таким чином, пеня з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та положень частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України становить 4 437 грн. 82 коп. (з 19.01.2011р. по 18.07.2011р.);
- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
- таким чином, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 2 336 грн. 09 коп. (з 19.01.2011р. по 30.06.2012р.), а річні -2 418 грн. 08 коп. (з 19.01.2011р. по 11.06.2012р.);
Щодо вимог позивача про стягнення штрафу у сумі 4 041 грн. 57 коп., то такі вимоги є безпідставними, оскільки:
- відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором;
- частинами 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції;
- штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України);
- отже, штраф та пеня є штрафними санкціями і відносяться до господарських санкцій, тобто до одного виду юридичної відповідальності;
- відповідно до частини 1 статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;
- тому неможливо застосувати до відповідача одночасно такі господарські санкції, як штраф і пеню за одне і те саме правопорушення, а саме за несвоєчасну оплату виконаних робіт.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради (51931, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Спортивна, 38; ідентифікаційний код 36072153) на користь Приватного підприємства „ТИМАН" (51937, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, пр. Перемоги, буд. 28, кв. 33; ідентифікаційний код 33855407) 57 736 грн. 75 коп. - заборгованості, 4 437 грн. 82 коп. -пені, 2 418 грн. 08 коп. -річних, 2 336 грн. 09 коп. -інфляційних нарахувань та 1 338 грн. 57 коп. -витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„25„ липня 2012р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2012 |
Оприлюднено | 27.07.2012 |
Номер документу | 25381824 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні