Рішення

від 24.07.2012 по справі 19/44/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 липня 2012 р.

Справа 19/44/2012/5003

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТОРГ УКРАЇНА" ( вул. Мечникова,14/1, офіс 511, м. Київ, 01011, поштова адреса: вул. Суворова,18/20, а/с 26, м. Київ, 01010)

до :Відкритого акціонерного товариства "Вінницький асфальтобетонний завод" ( пров. Грибоєдова,10, м. Вінниця, 21032)

про стягнення 47278,60 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

позивача : Маковей В.А.,

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗТОРГ УКРАЇНА" до відкритого акціонерного товариства "Вінницький асфальтобетонний завод" про стягнення 47 278,60 грн. заборгованості, з яких 39 257,60 грн. сума основного боргу, 2 748 грн. сума штрафу, 758 грн. 3 % річних, 4 515 інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 20.06.2012 року порушено провадження у справі з призначення судового засідання на 10.07.2012 року.

Ухвалою суду від 10.07.2012 року розгляд справи було відкладено на 24.07.2012 року, в зв'язку з поданням представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, внаслідок неможливістю направити в судове засідання уповноваженого представника.

В судове засідання 24.07.2012 року з'явився представник позивача, яким подано клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків станом на 02.07.2012 року, на суму 39 257,60 грн. При цьому останній підтримав позов в повному обсязі. Крім того, представник позивача, в цьому ж клопотанні зазначив нове найменування відповідача, а саме публічне акціонерне товариства "Вінницький асфальтобетонний завод".

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, яке зареєстроване в програмі діловодства суду за вх. № 08-65/5707/2012.

Відсутність відповідача або його представника в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши надані в судовому засідання пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.02.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗТОРГ УКРАЇНА" та відкритим акціонерним товариством "Вінницький асфальтобетонний завод" було укладено договір № ВН-09/900-22 на постачання природного газу (далі договір).

Відповідно до п.1.1. постачальник зобов'язується передати у власність споживачу в 2010 році природний газ (надалі газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Розділом другим договору обумовлено кількість та якість постачаємого газу.

Відповідно до п. 3.3. договору - кількість газу, поставленого споживачу, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальника і споживача та газотранспортної організації.

Відповідно до п.3.4. договору - не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним місяцем споживач зобов'язується надати постачальнику два примірники акту приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно до п.5.1. договору - ціна за 1000,0 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу на території України становить 2 020,25 грн., крім того збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на газ, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2005 року № 442 зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 359, у розмірі 2% до діючого тарифу на газ 40,41 грн., крім того ПДВ 20% - 412,13 грн., разом 2 472,79 грн. Ціна газу на 2010 рік визначається у додаткових угодах до договору.

Відповідно до п.6.1. договору - оплата замовлених обсягів природного газу здійснюється грошовими коштами в такому порядку: 100% - оплата до 25 числа перед місяцем споживання природного газу, остаточний розрахунок за фактично отриманий обсяг газу у звітному місяці здійснюється до 5 числа місяця, наступного за місяцем споживання газу.

Відповідно до п.6.5. договору - звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акту приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однією із сторін. Вказана звірка оформляється актом звірки.

Позивач свої зобов'язання по постачанню газу виконав, наступним чином:

- у вересні 2010 року споживачу було поставлено газ в обсязі 26,436 тис. куб.м. на суму 37 369,04 грн., що підтверджується обопільно підписаними сторонами актами прийому-передачі вартісних показників за вересень 2010 року, а саме № 0000004578 та № 0000004579 від 30.09.2010 року;

- у жовтні 2010 року споживачу було поставлено газ в обсязі 23,642 тис. куб.м. на суму 33 419,55 грн., що підтверджується обопільно підписаними сторонами актами прийому-передачі вартісних показників за жовтень 2010 року, а саме № 0000004691 та № 0000004692 від 31.10.2010 року.

Відповідач свої зобов'язання стосовно розрахунків за спожитий газ виконав частково, а саме, за отриманий у вересні 2010 року природний газ за боржником рахується недоплата в сумі 5838,05 грн., за отриманий у жовтні 2010 року природний газ за боржником рахується недоплата в сумі 33 419,55 грн.

Тобто, загальна сума боргу становить 39 257,60 грн., яку позивач фактично визнає, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року, який обопільно підписаний сторонами та скріплений мокрими печатками.

Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань відповідачу було нараховано 2 748 грн. штрафу, 758 грн. 3 % річних, 4 515 інфляційних втрат.

Дані нарахування передбачені договором, а саме п.7.1. договору ( за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України та п. 7.2. договору - ( в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1. договору, споживач сплачує 3% річних за весь час прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу до повного розрахунку, а за прострочення понад 30 днів споживач додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості, та ст. 625 ЦПК України.

Відповідач відзиву не надав, уповноваженого представника в судове засідання не направив, доказів сплати боргу не надав.

При цьому суд зазначає, що згідно із спеціального витягу з ЄДРПОУ № 14344898, на день розгляду справи в суді, повне найменування відповідача публічне акціонерне товариство "Вінницький асфальтобетонний завод".

Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Беручи до уваги зміст договору, укладеного між сторонами 01.02.2010 року та характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, що передбачено ст. 525 ЦК України.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Враховуючи, що на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів погашення основного боргу в розмірі 39 257,60 грн., суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 526, 525, 712 ЦК України.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 2 748 грн. 7 % штрафу, 758 грн. 3 % річних, 4 515 інфляційних втрат.

Відповідно до п.7.1. договору - за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним за- конодавством України.

Відповідно до п. 7.2. договору - в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1. договору, споживач сплачує 3% річних за весь час прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу до повного розрахунку, а за прострочення понад 30 днів споживач додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Перевіряючи правомірність і правильність нарахування позивачем штрафу, суд встановив, що відповідно до частини 2 статті 193 ГК України: порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 217 ГК України передбачені такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення 7% штрафу, 3% річних та інфляційних втрат заявлені як правомірні, при цьому надані розрахунки позивача правильні, тому враховуючи викладене позов в частині стягнення 2 748 грн. 7 % штрафу, 758 грн. 3 % річних, 4 515 інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за договором, штрафних санкцій, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Виходячи з викладеного, беручи до уваги доведеність факту порушення взятих на себе зобов'язань за договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог і як наслідок повністю задовольняє позов.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача.

При цьому суд зазначає, що частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" вiд 08.07.2011 № 3674-VI зазначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі в залежності від виду спору.

В силу підпункту 1 п. 2 ч.2 ст.4 вказаного Закону, за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 13 Закону України " Про Державний бюджет України на 2012 рік" визначено мінімальну заробітну плату на поточний рік, а саме у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Враховуючи вищевикладене, позивачу при поданні позову потрібно було сплатити судовий збір в розмірі 1609,50 грн., а останнім згідно платіжного доручення № 3163 від 15.06.2012 року було сплачено 1610, 00 грн., тобто переплачено 0,50 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 2 Закону України у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Керуючись ст.ст. 4-3, 44, 49, 78, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Вінницький асфальтобетонний завод" ( пров. Грибоєдова,10, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 02131479) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТОРГ УКРАЇНА" ( вул. Мечникова,14/1, офіс 511, м. Київ, 01011, поштова адреса: вул. Суворова,18/20, а/с 26, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 36185253) 39 257,60 грн. сума основного боргу, 2 748 грн. сума штрафу, 758 грн. 3 % річних, 4 515 інфляційних втрат, 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У відповідності з п. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір у сумі 0,50 грн., перерахований за платіжним дорученням № 3163 від 15.06.2012 року підлягає поверненню.

5. Дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду є підставою для повернення із Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗТОРГ УКРАЇНА" ( вул. Мечникова,14/1, офіс 511, м. Київ, 01011, поштова адреса: вул. Суворова,18/20, а/с 26, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 36185253) судового збору в розмірі 0,50 грн. сплаченого платіжним дорученням № 3163 від 15.06.2012 року. Оригінал платіжним дорученням № 3163 від 15.06.2012 року знаходиться в матеріалах справи № 19/44/2012/5003.

6.Оригінал рішення надіслати позивачу, копію відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 25 липня 2012 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Мечникова,14/1, офіс 511, м. Київ, 01011, поштова адреса: вул. Суворова,18/20, а/с 26, м. Київ, 01010)

3 - відповідачу ( пров. Грибоєдова,10, м. Вінниця, 21032)