Рішення

від 10.07.2012 по справі 10/357-54/204-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/357-54/204-2012 10.07.12

Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Компанії «Маскіо гаспардо романія С.Р.Л.»(Maschio-Gasparodo Romania S.R.L.)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»

про стягнення 1223141,07 грн.

при секретарі судового засідання Чернявській І.Г.

представники:

від позивача -Шенк О.Ю. (дов. від 16.05.2012 р.);

від відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Компанія «Маскіо-Гаспардо Романія С.Р.Л»звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ «Технік Енерджі»105925,77 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за контрактом № 01/2008, укладеним сторонами, пункт 5.4 якого передбачає нарахування пені у випадку виникнення заборгованості по платежах в розмірі 0,1 % від суми товару за кожен прострочений день затримки платежу, а п.10.1 Контракту визначає, що він підпорядковується італійському законодавству.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2011 р. позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 105925,77 євро пені за контрактом № 01/2008 від 10 січня 2008 року та судові витрати.

Постановою апеляційного господарського суду від 20.02.2012 р. рішення місцевого господарського суду міста Києва від 03.11.2011 р. скасовано в частині задоволення позовних вимог у сумі 61,56 євро; у позові в цій частині відмовлено; у решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2011 р. рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 р. у справі № 10/357 скасовано, справу № 10/357 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасовуючи судові акти попередній інстанцій та скеровуючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України в постановою від 24.04.20012р. зазначив, що при попередніх розглядах справи суди не дослідили та не дали належної правової оцінки, що саме є предметом стягнення за даною позовною заявою: пеня за контрактом, чи відсоткова ставка за законодавством Італії.

Згідно з протоколом автоматизованого повторного розподілу справ у господарському суді м. Києва справу передано на новий розгляд судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2012 р. справу прийнято до провадження суддею Шкурдовою Л.М.; розгляд справи призначено на 12.06.2012 р.; зобов'язано сторони надати суду до дати судового засідання письмові пояснення з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, зазначених в постанові від 24.04.2011 р.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надані письмові пояснення по суті спору.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позов.

Відповідач не скористався наданим йому чинним законодавством правом, в судові засідання представників не направив, про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки представників в судове засідання суд не повідомив, письмових пояснень по суті справи з врахуванням вказівок Вищого господарського суду України, зазначених в постанові від 24.04.2011 р., до суду не направив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2008 року між Компанією «Маскіо гаспардо романія С.Р.Л.»(Maschio Gaspardo Romania S.R.L.) (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" підписаний контракт № 01/2008, відповідно до умов якого продавець зобов'язався продати сільськогосподарську техніку та запасні частини до неї, перераховані в Додатках до контракту, які становлять його невід'ємну частину.

Згідно зі ст. 3 контракту, покупець купує товар по кількості згідно Додатків. Якість товару, що поставляється по контракту, повинна відповідати стандартам, діючим у країні виробника, і сертифікату якості виробника.

Загальна вартість контракту, згідно п. 4.2. ст. 4, складається з сум додатків до контракту.

Пунктом 5.2. ст. 5 контракту передбачено, що оплата здійснюється по контракту згідно Додатків. Дострокова та часткова оплата допускається.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 контракту, поставка здійснюється в строки, вказані в додатках. Дострокова поставка, поставка частинами, а також часткова поставка допускається.

Згідно п. 7.2. ст. 7 контракту, при передачі товару продавець передає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру в 4-х екземплярах, транспортну накладну (CMR) в 1 екземплярі, сертифікат якості на товар в 4-х екземплярах, пакувальний лист на товар в 4-х екземплярах на кожну позицію та сертифікат походження товару.

Умови поставки товару, відповідно до п. 7.3. ст. 7 контракту, визначаються додатками, що являються невід'ємною його частиною.

Пунктом 7.4. ст. 7 контракту було встановлено, що товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем по якості -у відповідності з сертифікатом якості заводу-виробника (надається продавцем), по кількості -згідно відвантажувальним документам (інвойс, CMR, сертифікат походження).

Відповідно до п. 10.1. ст. 10 контракту встановлено, що останній підпорядковується італійському законодавству.

Між позивачем та відповідачем укладені Додатки № 1 та 2, якими сторонами визначені умови поставки, порядок оплати та вартість товару.

На виконання умов Контракту позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 171783,84 євро.

Вартість Товару сплачена відповідачем позивачу частково, станом на 09.02.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за Контрактом № 01/2008 становить 120370,19 євро.

Між позивачем та відповідачем 10.02.2009 року підписаний акт звірки, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 120370,19 євро.

Зазначені обставини вставлені в рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року у справі № 39/244, яке набрало законної сили та яким з відповідача на корить позивача стягнуто 120370,19 євро заборгованості за контрактом № 01/2008 та судові витрати.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду у справі № 39/244 відповідачем сплачено на користь позивача кошти в погашення боргу за Контрактом № 01/2008 на суму 30092,55 євро, що підтверджується банківською випискою від 7.02.2011р. (належним чином засвідчена копія виписки міститься в матеріалах справи).

Доказів повного погашення заборгованості за Контрактом № 01/2008 матеріали справи не містять.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на підставі п. 5.4 Контракту № 01/2008 пені за період з 10.02.2009 р. по 29.08.2011 р. у розмірі 105925,77 Євро, що за курсом НБУ станом на час подання позову становить 1223141,07 грн.

Відповідно до частини 4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

У відповідності до ст. 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Пунктом 10.1. Контракту № 01/2008 сторона встановлено та погоджено, що контракт підпорядковується законодавству Італії.

Позивачем наданий в матеріали справи висновок адвоката ОСОБА_1 щодо огляду італійського законодавства з відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, з якого вбачається, що згідно з Законодавчим Декретом Італії № 231 від 2002р., запроваджено Директиву ЄС 2000/35/СЕ (Законодавчий Декрет 31/02) (надалі - Декрет) та визначено поняття "відсоткова ставка" в рамках цього Декрету.

Відповідно до статті 3 Декрету, кредитор має право на сплату відсотків за прострочений платіж, за винятком випадків, коли боржник може підтвердити, що прострочення оплати ціни сталося внаслідок неможливості здійснення платежу з причини, що не залежала від волі боржника.

Згідно з пунктом 1 статті 4 Декрету відсотки починають автоматично нараховуватися з дати, що наступає за датою платежу.

Приписами статті 5 Декрету встановлено, що за винятком випадку, коли сторони уклади окремий договір (щодо застосованої ставки), відсоткова ставка, в рамках цього Декрету, визначається як така, що дорівнює відсотковій ставці основного інструменту рефінансування Європейського центрального банку, що застосовується до його останнього проведення основного рефінансування, здійсненого в перший календарний день відповідного семестру, плюс сім відсоткових пунктів. Базова ставка, чинна в перший календарний день відповідного семестру, застосовується протягом наступних шести місяців.

На виконання вимог ухвали суду від 12.06.2012 року позивачем наданий суду текст Контракту як в англомовному та і в російськомовному варіанті з засвідченим його перекладом українською мовою.

Як вбачається з наданого позивачем засвідченого перекладу українською мовою тексту Контракту, пунктом 5.4. Контракту сторони передбачили, що у випадку прострочення сплати ціни або її частини, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1% від загальної суми товару, вказаного у Додатках, за кожен день прострочення.

Таким чином, при укладенні Контракту № 01/2008 сторонами встановлена відповідальність відповідача за неналежне виконання умов Контракту у вигляді пені з відсотковою ставкою 0,1%, що, як слідує з висновку адвоката ОСОБА_1, допускається діючим законодавством Італії, і така відповідальність має бути застосована до відносин сторін в разі несвоєчасного проведення розрахунків.

Статтею 35 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов'язків учасників відповідних відносин.

Відповідно до ст. 1988 Цивільного кодексу Італії, платіжне зобов'язання чи визнання боргу звільняє того, на користь кого воно оформлене, від детального доказування. Воно вважається існуючим, якщо не доведено протилежне.

Згідно статті 2948 Цивільного кодексу Італії, чинний строк позовної давності для стягнення відсотків на підставі закону або договору та іншої пені, передбаченої договором, становить п'ять років, починаючи з моменту, коли настає строк сплати відсотків.

Відповідач не скористався своїм правом, не надав суду документально обґрунтованих пояснень або заперечень з посиланням на норми діючого законодавства Італії по суті позову з врахуванням вказівок Вищого господарського суду України, та контррозрахунку заявленої до стягнення суми пені.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, при цьому як на підставу відповідач посилається на скрутне фінансове становище.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Позивач заперечує проти зменшення розміру пені, заявленої до стягнення.

Зважаючи на тривалий час невиконання відповідачем зобов'язання за Контрактом, а саме починаючи з лютого 2008 року; відсутність будь-яких доказів намагання відповідачем здійснити дії щодо зменшення розміру наявної заборгованості та врегулювання спору, а також доказів, що підтверджують обставини на які посилається відповідач як на підставу зменшення розміру заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача з даним рішенням суду.

Таким чином, оскільки станом на час прийняття рішення відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, контррозархунку заявленої до стягнення суми, який би свідчив про невірність розрахунків позивача, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за прострочення встановлених Контрактом № 01/2008 строків оплати поставленого товару, в розмірі 105925,77 євро в межах заявлених позовних вимог за період з 10 лютого 2009 року по 29 серпня 2011 року.

Судові витрати відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»(03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28 А, код 35076670) на користь Компанії «Маскіо-Гаспардо Романія С.Р.Л.»(Maschio-Gaspardo Romania S.R.L.) (юридична особа за законодавством Румунії, місцезнаходження: вул. Інфрецірій 155, м. Кишиневу-Криш, Арад, Румунія, поштовий індекс 2975) (Str. Infratirii, F.N., 1551б Chisineu-Cris, jud. Arad, Romania), банківські реквізити: BANCA POPOLARE DI VЕRОNА S. GЕМІNIАNО Е S. РROSPERO SРА BRANCH: 0657 - S. МІСНЕLЕ АL ТАGLIAM Iban соdе: ІТ95 D051 8836 290Е UR20 0002 333 В.І.С. соdе - VRBPIT2V657) 105925,77 євро (сто п'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять євро 77 євроцентів) пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»(03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28 А, код 35076670) на користь Компанії «Маскіо-Гаспардо Романія С.Р.Л.»(Maschio-Gaspardo Romania S.R.L.) (юридична особа за законодавством Румунії, місцезнаходження: вул. Інфрецірій 155, м. Кишиневу-Криш, Арад, Румунія, поштовий індекс 2975) (Str. Infratirii, F.N., 1551б Chisineu-Cris, jud. Arad, Romania), банківські реквізити: BANCA POPOLARE DI VЕRОNА S. GЕМІNIАNО Е S. РROSPERO SРА BRANCH: 0657 - S. МІСНЕLЕ АL ТАGLIAM Iban соdе: ІТ95 D051 8836 290Е UR20 0002 333 В.І.С. соdе - VRBPIT2V657) 1300,00 євро (одна тисяча триста євро 00 євроцентів) витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн . (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.07.2012 р.

Суддя Л.М. Шкурдова