Рішення

від 17.07.2012 по справі 5011-25/7886-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/7886-2012 17.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівський Ветсанутильзавод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавка»

про стягнення 156 651,72 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Пронін О.А. (представник за довіреністю від 24.04.2012 року)

від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівський Ветсанутильзавод»(надалі -позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавка»(надалі - відповідач) заборгованості на суму 156 651,72 грн., з яких 133 810,24 грн. основного боргу, 7 063,28 грн. витрат від інфляції, 5 251,89 грн. 3 % річних та 10 526,31 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав, вартість продукції у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.07.2012р. Серії АА № 042517, відповідно до якого засвідчується факт того, що ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 18.06.2012 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 10.07.2012 року. У судове засідання 10.07.2012р. представники відповідача не з'явились, у зв'язку з цим та витребуванням додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено до 17.07.2012р., в яке представники відповідача повторно не з'явились.

В судовому засіданні 17 липня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника сторони, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008р. між позивачем (продавець -за договором) та відповідачем (покупець -за договором) було укладено договір купівлі-продажу продукції (надалі -договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує м'ясо-кісткове борошно (продукція -за договором) в кількості 500 (п'ятсот) тон (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору ціна за одну тону продукції складає 1 (одна) грн./кг. У п. 3.2. договору сторони встановили порядок розрахунків: 1 (один) день з моменту відвантаження (отримання покупцем) продукції.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до умов договору, позивач продав відповідачу продукцію, що підтверджується видатковими накладними № 13 від 04.02.2011р. на суму 15 487,20 грн., № 6 від 20.01.2011р. на суму 12 469,80 грн., № 145 від 30.12.2010р. на суму 24 939,60 грн., № 159 від 28.12.2010р. на суму 24 870,00 грн., № 156 від 24.12.2010р. на суму 21 843,84 грн., № 153 від 20.12.2010р. на суму 12 487,20 грн., № 151 від 16.12.2010р. на суму 12 483,84 грн., № 148 від 09.12.2010р. на суму 12 522,00 грн., № 143 від 25.12.2010р. на суму 24 783,00 грн., № 139 від 18.11.2010р. на суму 24 859,56 грн., № 138 від 17.11.2011р. на суму 24 859,56 грн., № 112 від 10.11.2010р. на суму 24 878,70 грн., № 107 від 0.11.2010р. на суму 24 850,86 грн., що разом складає 261 335,16 грн. Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представника в видаткових накладних (належним чином засвідчені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, оплативши вартість продукції частково (прибутковий касовий ордер № 25 від 28.01.2011р. на суму 41 924,92 грн., прибутковий касовий ордер № 38 від 30.03.2011р. на суму 4 000,00 грн., прибутковий касовий ордер № 47 від 27.04.2011р. на суму 14 600,00 грн., прибутковий касовий ордер № 97 від 08.07.2011р. на суму 63 000,00 грн., прибутковий касовий ордер № 102 від 26.07.2011р. на суму 4 000,00 грн., належним чином завірені копії у матеріалах справи) на загальну суму 127 524,92 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за продукцію становить 261 335,16 грн. (загальна вартість продукції) - 127 524,92 грн. (часткова сплата суми боргу відповідачем) = 133 810,24 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, сума основного боргу, заявлена до стягнення у розмірі 133 810,24 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 4.2. договору у випадку невиконання сторонами у встановлений термін зобов'язань за цим договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен календарний день прострочення до моменту повного виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10 526,31 грн. пені, 7 063,28 грн. витрат від інфляції та 5 251,89 грн. 3 % річних.

Перевіривши розрахунки пені, витрат від інфляції, 3% річних, зроблені позивачем, господарський суд відзначає, що позивачем нараховані вказані санкції за окремими видатковими накладними, тому суд виходить з заявлених позовних вимог та наведених позивачем розрахунків.

Сума пені за видатковою накладною № 148 від 09.12.2010р. становить 12 522,00 грн. х 181 х 2 х 7,75% : 365 = 962,48 грн.

Сума пені за видатковою накладною № 151 від 16.12.2010р. становить 12 483,84 грн. х 181 х 2 х 7,75% : 365 = 959,55 грн.

Сума пені за видатковою накладною № 153 від 20.12.2010р. становить 12 487,20 грн. х 181 х 2 х 7,75% : 365 = 959,80 грн.

Сума пені за видатковою накладною № 156 від 24.12.2010р. становить 21 843,84 грн. х 181 х 2 х 7,75% : 365 = 1 678,98 грн.

Сума пені за видатковою накладною № 159 від 28.12.2010р. становить 24 870,00 грн. х 181 х 2 х 7,75% : 365 = 1 911,58 грн.

Сума пені за видатковою накладною № 145 від 30.12.2010р. становить 24 939,60 грн. х 181 х 2 х 7,75% : 365 = 1 916,93 грн.

Сума пені за видатковою накладною № 6 від 20.01.2011р. становить 12 469,80 грн. х 180 х 2 х 7,75% : 365 = 953,17 грн.,

Сума пені за видатковою накладною № 13 від 04.02.2011р. становить 15 487,20 грн. х 180 х 2 х 7,75% : 365 = 1 183,82 грн.

Таким чином, за несвоєчасну оплату вартості продукції за вказаними видатковими накладними, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені в розмірі 962,48 + 959,55 + 959,80 + 1 678,98 + 1 911,58 + 1 916,93 + 953,17 + 1 183,82 = 10 526,31 грн.

Витрати від інфляції за грудень 2010р. за видатковими накладними № 148 від 09.12.2010р. та № 151 від 16.12.2010р. становлять (12 522,00 грн. + 12 483,84 грн.) х 100,8% : 100% - (12 522,00 грн. + 12 483,84 грн.) = 200,05 грн.

Витрати від інфляції за січень 2011р. за видатковими накладними № 148 від 09.12.2010р., № 151 від 16.12.2010р., № 153 від 20.12.2010р., № 156 від 24.12.2010р., № 159 від 28.12.2010р., № 145 від 30.12.2010р. становлять 109 146,48 грн. х 101,00% : 100% - 109 146,48 грн. = 1 091,46 грн.

Витрати від інфляції за період лютий 2011р. -липень 2011р. за видатковими накладними № 148 від 09.12.2010р., № 151 від 16.12.2010р., № 153 від 20.12.2010р., № 156 від 24.12.2010р., № 159 від 28.12.2010р., № 145 від 30.12.2010р., № 6 від 20.01.2011р., № 13 від 04.02.2011р. становлять 133 810,24 грн. (виходячи з заявленої суми основного боргу) х 103,526% : 100% - 133 810,24 грн. = 4 718,15 грн.

Витрати від інфляції за період серпень 2011р. -березень 2012р. за видатковими накладними № 148 від 09.12.2010р., № 151 від 16.12.2010р., № 153 від 20.12.2010р., № 156 від 24.12.2010р., № 159 від 28.12.2010р., № 145 від 30.12.2010р., № 6 від 20.01.2011р., № 13 від 04.02.2011р. становлять 133 810,24 грн. х 100,70% : 100% - 133 810,24 грн. = 936,67 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, господарський суд приходить до висновку, що позивачем не правильно визначено періоди нарахування 3% річних (кількість днів), враховуючи п. 3.2. договору та ст. 253 ЦК України, а тому суд проводить власні розрахунки 3 % річних.

Сума 3% річних за видатковою накладною № 148 від 09.12.2010р. становить 12 522,00 грн. х 3% : 100% : 365 х 5 = 5,15 грн.

Сума 3% річних за видатковими накладними № 148 від 09.12.2010р. та № 151 від 16.12.2010р. становить 25 005,84 грн. х 3% : 100% : 365 х 2 = 4,11 грн.

Сума 3% річних за видатковими накладними № 148 від 09.12.2010р., № 151 від 16.12.2010р. та № 153 від 20.12.2010р. становить 37 493,04 грн. х 3% : 100% : 365 х 2 = 6,16 грн.

Сума 3% річних за видатковими накладними № 148 від 09.12.2010р., № 151 від 16.12.2010р., № 153 від 20.12.2010р. та № 156 від 24.12.2010р. становить 59 336,88 грн. х 3% : 100% : 365 х 2 = 9,75 грн.

Сума 3% річних за видатковими накладними № 148 від 09.12.2010р., № 151 від 16.12.2010р., № 153 від 20.12.2010р., № 156 від 24.12.2010р. та № 159 від 28.12.2010р. становить 84 206,88 х 3% : 100% : 365 = 6,92 грн.

Сума 3% річних за видатковими накладними № 148 від 09.12.2010р., № 151 від 16.12.2010р., № 153 від 20.12.2010р., № 156 від 24.12.2010р., № 159 від 28.12.2010р. та № 145 від 30.12.2010р. становить 109 146,48 грн. х 3% : 100% : 365 х 19 = 170,44 грн.

Сума 3% річних за видатковими накладними № 148 від 09.12.2010р., № 151 від 16.12.2010р., № 153 від 20.12.2010р., № 156 від 24.12.2010р., № 159 від 28.12.2010р., № 145 від 30.12.2010р. та № 6 від 20.01.2011р. становить 121 616,28 грн. х 3% : 100% : 365 х 13 = 129,95 грн.

Сума 3% річних за період з 06.02.2011р. по 16.04.2012р. за видатковими накладними № 148 від 09.12.2010р., № 151 від 16.12.2010р., № 153 від 20.12.2010р., № 156 від 24.12.2010р., № 159 від 28.12.2010р., № 145 від 30.12.2010р., № 6 від 20.01.2011р. та № 13 від 04.02.2011р. становить 133 810,24 (виходячи з заявленої суми основного боргу) х 3% : 100% : 365 х 435 = 4 784,17 грн.

Таким чином, за прострочення сплати суми боргу стягненню з відповідача підлягає сума витрат від інфляції у розмірі 6 946,33 грн. та сума 3% річних в розмірі 5 116,65 грн.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 133 810,24 грн. суми основного боргу, 10 526,31 грн. пені, 6 946,33 грн. витрат від інфляції та 5 116,65 грн. 3 % річних.

Відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надав, позовні вимоги не оспорив.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, у зв'язку з відсутністю контррозрахунку відповідача щодо заявлених вимог, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові збір у розмірі 3 127,99 грн. пропорційно задоволеним вимогам відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавка»(ідент. код 22931408, адреса: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 5-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівський Ветсанутильзавод»(ідент. код 00686256, адреса: 07545, Київська обл., Баришівський район, с. Волошинівка, вул. Шевченка, 7) 133 810,24 грн. (сто тридцять три тисячі вісімсот десять гривень 24 копійки) суми основного боргу, 10 526,31 грн. (десять тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 31 копійку) пені, 6 946,33 грн. (шість тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 33 копійки) витрат від інфляції, 5 116,65 грн.(п'ять тисяч сто шістнадцять гривень 65 копійок) 3 % річних та 3 127,99 грн. ( три тисячі сто двадцять сім гривень 99 копійок) судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.07.2012р.

Суддя С.М. Морозов