Рішення

від 23.07.2012 по справі 5015/2695/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.12 Справа№ 5015/2695/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РА-ПІД СЕРВІС", смт. Рокитне Рівненської області

до відповідача: Приватного підприємства "Галицькі барви", м. Львів

про стягнення 37 141, 03 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: не з»явився

від відповідача : Акуліч В.А.- представник

Зміст ст.22 ГПК України представнику відповідача роз'яснено.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РА-ПІД СЕРВІС" до Приватного підприємства "Галицькі барви" про стягнення 37 141, 03 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в попередньому судовому засідання позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 23.07.2012 р. з"явився, позовні вимоги заперечив, відзиву по справі не представив.

Розглянувши матеріали справи, в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РА-ПІД СЕРВІС" звернулося із позовом до Приватного підприємства "Галицькі барви" про стягнення 37 141, 03 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 16.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РА - ПІД СЕРВІС" (позивач) та Приватним підприємством "Галицькі барви" (відповідач) укладено договір купівлі-продажу щебеневої продукції, відповідно до умов якого позивачем на адресу відповідача поставлено продукцію на суму 29 739, 79 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленої продукції не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію, яка залишена без відповіді.

На момент звернення позивача з позовом до суду, сума основного боргу відповідача становить 29 739, 79 грн.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні в розмірі 5 049, 31 грн. та 3% річних в розмірі 2 351, 93 грн..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як встановлено судом, згідно умов договору купівлі-продажу щебеневої продукції від 16.07.2009 року, позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 29 739, 79 грн., що підтверджується видатковими накладними від 12.08.2009 р. № РН-0000007 на суму 12 421,34 грн., від 13.11.2009 р. № РН-0000018 на суму 17 318,45 грн., копії яких долучені до матеріалів справи. Поставка здійснювалася залізничним транспортом.

Пунктом 4.4. договору, укладеного між сторонами, визначено форму оплати: 100 % передоплата партії продукції (в т.ч. послуг транспортування) або за домовленістю сторін в інший спосіб.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових сум покупцем згідно виставлених рахунків.

До матеріалів справи позивачем долучені рахунки-фактури від 27.08.2009 р. № СФ-0000008 на суму 12 421, 34 грн. та від 05.11.2009 р. № СФ-0000018 на суму 17 318,45 грн., які виставлені відповідачу та неоплачені ним.

Оскільки сторонами умови щодо 100 % передоплати партії продукції не виконані, інших умов оплати сторонами не визначено, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовими позиціями Вищого господарського суду України, викладеними в Інформаційному листі від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012, постановах від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011 та від 21.04.2011 № 9/252-10.

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, оплати за отриманий товар не здійснив. Заборгованість відповідача становить 29 739, 79 грн..

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, покликаючись на те, що підприємство товар не отримувало, а видаткові накладні підписані не директором.

Однак суд із запереченнями відповідача не погоджується виходячи з наступного.

Статтею 33 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представником позивача в судовому засіданні 16.07.2012 р. були представлені суду оригінали накладних від 12.08.2009 р. № РН-0000007 на суму 12 421,34 грн., від 13.11.2009 р. № РН-0000018 на суму 17 318,45 грн., з яких вбачається, що підпис уповноваженої особи відповідача скріплений печаткою підприємства.

Таким чином до стягнення підлягає сума заборгованості в розмірі 29 739, 79 грн..

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 5 049, 31 грн. та 3% річних в розмірі 2 351, 93 грн.., суд вважає, що розраховані вони, відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір згідно платіжного доручення від 25.05.2012 р. № 320 в розмірі 1 641,00 грн. Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно ч. 2 зазначеної статті, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі двох відсотків ціни позову, але не менше півтори розміру мінімальної заробітної плати та не більше шістдесяти розмірів мінімальних заробітних плат.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2012 рік затверджено Законом України від 22.12.2011 р. № 4282-VI „Про Державний бюджет України на 2012 рік" і станом на 01 січня 2012 року він становив 1 073, 00 грн.

Вимогами позивача є стягнення заборгованості в розмірі 37 788, 92 грн., тобто позовні вимоги носять майновий характер і позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 609,50 грн., однак оскільки позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 641,00 грн., сума судового збору в розмірі 31, 50 грн. підлягає поверненню йому з Державного бюджету України.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 655, 692 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Галицькі барви" (79052, м. Львів, вул. Суботівська, 2/23, код ЄДРПОУ 35969298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РА-ПІД СЕРВІС" (34200, Рівенська область, Рокитнівський район, смт. Рокитне, вул. Жовтнева, 1, код ЄДРПОУ 35906217) суму у розмірі 38 750,53 грн. з них:

- 29 739, 79 грн. основного боргу;

- 5 049, 31 грн. інфляційних;

- 2 351, 93 грн. 3% річних;

- 1 609, 50 грн. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "РА-ПІД СЕРВІС" (34200, Рівенська область, Рокитнівський район, смт. Рокитне, вул. Жовтнева, 1, код ЄДРПОУ 35906217) з Державного бюджету України 31, 50 грн. судового збору.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.