Рішення

від 17.07.2012 по справі 10/047-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2012 р. Справа № 10/047-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/047-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна

фірма «Протон плюс», м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Візит», м. Узин

про стягнення 17 900, 00 грн.

Представники:

від позивача: Кваша С.П. -довіреність б/н від 09.07.2012 року;

від відповідача: Чуздюк О.О. -довіреність б/н від 16.01.2012 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Протон плюс»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Візит»(далі-відповідач) про стягнення 17 900, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо проведення в повному обсязі оплати за поставлений згідно видаткових накладних товар, а тому просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 17 900, 00 грн.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2012 року порушено провадження у справі № 10/047-12 та призначено розгляд справи на 03.07.2012 року.

У судовому засіданні 03.07.2012 року представник позивача надав витребувані ухвалою господарського суду документи та підтримав позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Присутнім в судовому засіданні 03.07.2012 року представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та підготувати письмовий відзив на позовну заяву.

03.07.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 03.07.2012 року розгляд справи відкладено на 17.07.2012 року, у зв'язку з невиконання відповідачем вимог ухвали суду від 08.06.2012 року та неподання ним витребуваних документів.

До початку судового засідання 17.07.2012 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Візит»надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог повністю, посилаючись на те, що позивачем було поставлено товар без технічної документації та неналежної якості. Однак жодних доказів на підтвердження даних обставин відповідачем не надано.

Присутній в судовому засіданні 17.07.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 17.07.2012 року представником відповідача надано документи, витребувані судом.

Дослідивши наявні у справі докази та надані додаткові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Завод харчового машинобудівництва «Милам», яке в подальшому перейменовано на товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Протон плюс», згідно накладних № 257 та № 258, передано, а товариством з обмеженою відповідальністю «Візит»прийнято товар, всього на загальну суму 27 900, 00 грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних № 257 від 23.06.2010 року на суму 26 300, 00 грн. та № 258 від 23.06.2010 року на суму 1 600, 00 грн., оригінали яких оглянуті судом у судовому засіданні.

Судом встановлено, що вищезазначені видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в ній реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2. Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, сировина, матеріали, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів. При відпуску цінностей довіреність залишається у постачальника.

Господарським судом досліджено, що поставлений згідно накладних № 257 та № 258 від 23.06.2010 року товар був отриманий уповноваженим представником відповідача Дмитревичем О.А., повноваження якого на отримання матеріальних цінностей від позивача підтверджується наявною в матеріалах справи копією довіреності № 87 від 23.06.2010 року.

З вищенаведеного господарський суд дійшов до висновку, що 23 червня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Протон плюс»поставило, а товариство з обмеженою відповідальністю «Візит»отримало товар на загальну суму 27 900, 00 грн. без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки.

На оплату наданих послуг товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Протон плюс»виставило відповідачеві рахунок № 388 від 31.05.201 року на суму 26 300, 00 грн. та рахунок № 406 від 16.06.2010 року на 1 600, 00 грн., всього на 27 900, 00 грн.

З наявної в матеріалах справи банківської виписки з особового рахунку позивача вбачається, що 03.06.2010 року відповідачем було частково оплачено товар у сумі 10 000, 00 грн.

Оскільки повної вартості отриманого товару відповідач не оплатив, позивач звертався до товариства з обмеженою відповідальністю «Візит»із претензією б/н та дати щодо сплати суми боргу у розмірі 17 900, 00 грн.

Враховуючи, що відповідач існуючу суму боргу за поставлений товар оплатив лише частково, відповіді на надіслану претензію не надав, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Протон плюс» звернулось з позовом до суду про стягнення 17 900, 00 грн. основного боргу.

Господарський суд зазначає, що згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Таким чином, дії сторін (а саме поставка позивачем товару та його прийняття відповідачем по видатковій накладній, які містять найменування товару, його кількість, ціну, часткова оплата відповідачем отриманого товару) в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід вважати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 21.04.2011 року № 9/252-10 та від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011.

З огляду на вищевикладене, враховуючи положення ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість товару в момент отримання товару та підписання товаророзпорядчих документів на нього (23.06.2010 року).

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано жодних доказів щодо поставки позивачем товару неналежної якості, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Візит»(09161, Київська область, Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, буд. 23 «А»; код ЄДРПОУ 22206848) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Протон плюс»(91020, м. Луганськ, Артемівський р-н, провулок 2-й Ракетний, буд. 7; код ЄДРПОУ 30694764) 17 900 (сімнадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості, а також судові витрати: 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Протон плюс»(91020, м. Луганськ, Артемівський р-н, провулок 2-й Ракетний, буд. 7; код ЄДРПОУ 30694764) із Державного бюджету України 31 (тридцять одну) грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору, перерахованого згідно платіжного доручення № 169 від 31.05.2012 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 10/047-12.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення -20.07.2012 року.

Суддя А.І. Привалов